Сказаного замало для народної справи

Погожу сонячну днину на Покрову в місті над Прутом розпочали поминальними богослужіннями в храмах за полеглих у борні за волю України та панахидою біля пам’ятника Степану Бандері. Символічно, що цього релігійного свята відзначаємо день Української повстанської армії. Матір Божу вважали своєю покровителькою ще запорізькі козаки.

Традиційно відбулися урочистості в Народному домі. Величаво звучав гімн ОУН-УПА силами зведеного хору ветеранів, “Просвіти”, політв’язнів і репресованих. Представники міста та району вирушили з квітами до пам’ятників Т.Шевченку й борцям за волю. Опісля священичого благословення вступне слово мав міський голова Юрій Овчаренко. Вітаючи із 66-ою річницею легендарної армії, дякуючи за жертовність усім, хто був причетний до визвольних змагів, уручив відзнаки. Нагороджено Марію Маївську, керівника хору Коломийської станиці Братства ОУН-УПА; Мирослава Ромаша, члена ради міськрайонної організації політв’язнів і репресованих; Мирослава Симчича, голову братчиків ОУН-УПА; Романа Хімея, керівника хорів товариства політв’язнів і репресованих та “Просвіти”. Понад десять коломийців нагородили почесними грамотами. Із такою ж поважною місією виступив голова РДА Михайло Вінтоняк.

Оскільки цьогорічна Покрова й свято УПА збіглися зі святкуванням хрещення Руси-України, то зі сцени линув приурочений цьому величальний гімн у виконанні просвітян та політв’язнів і репресованих. До речі, це єдиний колектив, у репертуарі якого є такий важливий твір. Могилам – честь! Героям – слава! Героїв не оплакують, їх прославляють. Подвиг українських вояків возвеличували повстанськими і стрілецькими піснями й віршами народна капела медпрацівників “Жайвір”, читці народного театру поезії “Орфей”, фольклорні колективи “Прикарпатські візерунки”, “Тайстра”, окремі вокалісти, народний симфонічний оркестр Народного дому… Змістовну концертну програму підготувала провідний методист Народного дому Ольга Курчій.

А коли місто над Прутом огорнули вечірні сутінки, біля пам’ятника повстанцям коломийська громада сформувала колону в супроводі молоді зі смолоскипами і червоно-чорними повстанськими стягами, яка рушила до середмістя. На площі перед пам’ятником Т.Шевченку молода зміна, вступаючи до лав кунівців, складала посвяту на довічне служіння українській нації. В урочистій церемонії взяв участь голова обласної організації КУН Богдан Борович. Гість коротко дав оцінку нинішній складній ситуації в Україні, наголосивши, що Росія ніколи не змінить своїх поглядів щодо України, загроза залишається, агентура “бєлокамєнной” працює активно. Гарячу тему продовжив Зиновій Карась, почесний громадянин міста, багатолітній в’язень сталінських таборів, який акцентував: боротьба за Україну не закінчилася, вона триває. “Де ще є такі диво-вишивки і пісні, як в Україні, але чи є ще десь така роз’єднаність, як між українцями? – запитував.– Тепер, перед виборами, нам, як ніколи, треба об’єднатися, бо в цьому наша сила”. Закликав до щирої молитви за Україну. Слово також мав почесний громадянин міста Володимир Машталєр, який нагадав про недавні події в Грузії, припускаючи, що такого можна очікувати від Москви й в Україні.

Високо палахкотів вогонь, розкидаючи навсебіч яскраві іскри “ватри пам’яті”, яку запалили міський голова Юрій Овчаренко, легендарний сотенний Мирослав Симчич і наймолодші учасники дійства. Полум’яно звучав вірш Марії Маївської, як і повстанські пісні під її орудою у виконанні ветеранів ОУН-УПА.

“Ще не довго москалям жити у спокої”, – декламувала вірш Марка Боєслава наймолодша учасниця урочистостей Іринка Михальчук.

– Упевнена, кожен понесе частинку тепла від цієї ватри, що запалить наші душі до боротьби за утвердження незалежності, за таку Україну, про яку мріяли повстанці, – завершила дійство Ольга Руданець.

…Того вечора звучало багато щирих і справедливих слів. Але чи дійде до серця кожного те, що сказаного замало для загальнонародної справи? Необхідно ще й підкріплювати добрими ділами.

Автор: Мирослава ГРУШЕВСЬКА, “Коломийський вісник”
Обговорити на форумі