Уродженець Коломийщини призначений радником президента Росії Дмитра Медведєва

Підтвердженням відомого вислову: нашого цвіту — по всьому світу, стане розповідь про Михайла Триногу, який з травня цього року обіймає посаду радника Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва.

Михайло Тринога народився 10 квітня 1949 року в Коршеві на Коломийщині. Мати працювала в колгоспі, батько — учасник Великої Вітчизняної війни, — простий робітник. Обоє — вихідці з Коршева. Своє помешкання мали на хуторі Боги. Нині він запустів, оскільки в минулому столітті радянська влада вела політику, яка мала на меті знищити хутірські поселення, а їхні мешканці мали перебратися в села. Не обминула ця доля й родину Триногів.

Михайло ріс допитливим і дуже серйозним хлопцем, на пустощі йому не вистачало ні часу, ні бажання, а всі шкільні дисципліни давалися легко. Тому діти між собою називали його “професором”. Після закінчення Коршівської школи вступив до Івано-Франківського інституту нафти й газу, який успішно закінчив 1971 року за спеціальністю гірничий інженер з розробки нафтових і газових родовищ. Талановитого й працелюбного молодого фахівця відразу помітили, й Михайло Іванович почав стрімко зростати кар’єрно. Упродовж десяти років — з 1970 до 1980-го — працював у газовій промисловості тодішнього Радянського Союзу оператором з видобування нафти, оператором з вивчення свердловин, майстром з видобування газу, старшим інженером, заступником начальника геологічної служби, начальником Газлійського родовища, головним геологом “Газлінафтогазовидобування”, що в Узбекистані.

У 1980 р. Михайла Триногу запросили на роботу в Москву, де він працював начальником оперативно-виробничої служби, головним геологом в системі ПО “Мострансгаз”, а з 1984 до 1986-го — провідним інженером, заступником начальника управління Міністерства газової промисловості СРСР.

На кожній посаді Михайло Іванович знаходив себе. Він володіє здатністю не лише сам занурюватися з головою в роботу, але й заохочувати до цього інших. Михайло Тринога — автор більш як двадцяти друкованих робіт і двох авторських свідоцтв на винаходи.

З 1986 року в Михайла Івановича починається новий виток у кар’єрному рості, його переведено в Раду Міністрів СРСР. І тут він вдало проявив ділові риси характеру, енергійність, завзятість і, безперечно, досвід та знання.

Уже в 1991 р. Михайло Тринога — головний спеціаліст Кабінету Міністрів. За цей час він займався питаннями аналізу й планування паливно-енергетичного комплексу Радянського Союзу. Брав безпосередню участь у розробці варіантів енергетичної програми, програми освоєння родовищ Прикаспію та півострова Ямал, створення підземних сховищ газу. У цей час на Михайла Івановича було покладено надзвичайно відповідальну місію, адже він вів питання основних фондів, їх оновлення, питання виробничих потужностей всіх галузей комплексу, питання договірних відносин. Крім цього, в 1990 році пан Тринога закінчив інститут підвищення кваліфікації Академії народного господарства при Кабміні СРСР.

На початку 90-их минулого століття, з розпадом Радянського Союзу, утворюється на карті світу нова держава — Російська Федерація. Таким чином Михайло Іванович залишається жити й працювати в іншій країні, адже все, що здобув наполегливою працею, досвідом, вартує того, тут — сім’я, друзі, знайомі, однодумці, зрештою, тут — відповідний статус, посада й повага. Протягом 1992—1998 рр. Михайло Тринога — на посаді заступника керівника секретаря голови уряду Російської Федерації. З 2000 до 2004 року обіймав посаду заступника керівника апарату уряду.

З кожним роком його кар’єрні щаблі стають все вагомішими. Уже 2004 року Михайло Тринога працює в Адміністрації Президента Російської Федерації на посаді помічника керівника Адміністрації, заступника керівника Секретаріату керівника Адміністрації.

З листопада 2005 року Михайло Іванович стає керівником Секретаріату першого заступника Голови уряду Російської Федерації Дмитра Медведєва. Цьогоріч, у травні, Дмитро Медведєв стає Президентом Росії, а Михайло Тринога — його радником.

Проте, Михайло Іванович, не зважаючи на поважну посаду, на високий статус, в якому йому доводиться перебувати, не забуває про свою вітцівщину. Кілька разів на рік приїздить до Коршева, де його чекає сестра Марія з сім’єю. Триногу тут знають як мецената, як розумну, впливову людину, тому щойно він приїде — ідуть за порадою чи допомогою. Не обминає Михайло Іванович рідної школи, звідки, немов лелека з гнізда, вилетів у далекі світи. Скажімо, коли два роки тому приїздив на 40-річчя свого випуску, подарував школі комп’ютерний клас. Цьогоріч у вересні Коршівська школа святкуватиме 150-річчя, чекають у гості й поважного випускника, який, безумовно, з порожніми руками не приїде.

Михайло Тринога фінансував будівництво в Коршеві каплички-храму архистратига Михаїла, а безпосередньо будівельними роботами займалась його сестра Марія Іванівна. До речі, вона працює інженером у Коломийському вагонному депо, живе в Коршеві й дуже любить свого старшого, майже на одинадцять років, брата. У нашій розмові не приховувала захоплення ним і весь час хвалила, добираючи найщиріші, найкращі слова для характеристики. Розповідала, що вдома Михайло Іванович — простий, доступний і чуйний, з ним легко спілкуватися. Тут, у Коршеві, він — свій. А ось сяде в літак — і вже трохи інший: поважний, суворий, словом, справжній державний муж.

Про цього чоловіка ще можна писати багато, адже біографія Михайла Триноги цікава й насичена. Насамкінець скажемо, що він — батько двох дорослих дітей: син Артур працює в системі “Газпрому”, донька Наталія — працівник банку, а ще підростають онуки Іван, Михайло, Микита й Настечка.

Автор: Оксана КРОХМАЛЮК, “Вільний голос”
Обговорити на форумі