Розпаювання землі

Земельний пай: мій чи не мій, де розміщений і чим підтверджується, що і як оформити і чого вимагати?

Раніш землі належали всім одразу і нікому конкретно. Тому не дивно, що із проголошенням незалежності України одним із перших постало питання про передачу землі в приватну власність. А що може бути бажанішим для селянина, який півжиття працював на державу, ніж одержати діляночку найкращої у світі землиці. Так у нашій країні заговорили про розпаювання землі та земельні паї. І незважаючи на те, що земельна реформа триває вже чимало років, тема приватної власності на такі паї досі не залишає байдужим жодного сільського жителя. Окрім того, враховуючи, що ціни на землю зростають, то дехто, а особливо ті, які мають доступ до цього, роблять усе, щоб перекроїти (перерозподілити, надати не в тому місці, де було визначено сільськими зборами) те, що надали селянину раніш, коли земля ще мало коштувала і ціни її не знав ніхто. Причому більшість непорозумінь, на наше переконання, через брак інформації. У цій консультації ми проаналізуємо нормативно-правову базу та спробуємо розтлумачити деякі актуальні деталі.

Що таке земельний пай? Це умовна частка в сільськогосподарських землях КСП, що належить кожному окремому члену такого господарства і визначена розрахунково як середня в такому господарстві. Розпаювання – визначення розміру земельної частки (паю) в земельному масиві, що перебував у користуванні (колективній власності) КСП без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). При обчисленні розміру земпаю враховували сільськогосподарські угіддя, передані КСП на правах колективної власності.

Відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв)” № 899-IV від 5 червня 2003 року, “виділення земельного паю її власнику в натурі (на місцевості) здійснюється, як правило, однією земельною ділянкою”.

Право на пай можна (нині) успадкувати. “Сертифікати на право на земельний пай, отримані громадянами, є правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки… в натурі…”

Власник паю стає землевласником, лише оформивши пай на місцевості й одержавши документи на реальну ділянку. (Недоліком земельної реформи стало гальмування такого оформлення).

Коли виникло право на земпай? Це відбувалося після передачі земель у колективну власність сільгосп¬підприємству. Тобто з дня одержання КСП держакта на право колективної власності на землю. Із цього дня виникало і право на пай. Кількість осіб, які мали право на земельну частку, ухвалювали за списком-додатком до такого акта. Кого писати до списку, вирішували самі члени підприємства на загальних зборах (зборах уповноважених), керуючись статутом. Іншими словами, називати себе співвласником землі можуть лише ті члени КСП, чиї прізвища були у списку-додатку. За потреби список уточнювали і підписували голови відповідної ради та підприємства. І от тут важливо, щоб громадськість села бачила, що все відбувається прозоро, за згодою селян, а не за бажанням та заради власних інтересів чиновника.

Як визначали розмір земельної частки? Робили це комісії, утворені на підприємствах із числа працівників. Вимірювали пай в умовних кадастрових гектарах, ураховуючи вартість земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для цього підприємства, кооперативу, товариства. А вартість обчислювали так: ділили грошову оцінку сільськогосподарських угідь (тоді незначну), переданих у колективну власність підприємству, на кількість осіб-претендентів на земельну частку.

Звісно, розподіл паїв не відбувався на словах. Комісії керувалися методрекомендаціями № № 11 і 47, рекомендаціями щодо земель резервного фонду, тимчасовими методрекомендаціями щодо формування землеволодінь. Розробляли проекти реформування колективних сільськогосподарських підприємств та схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Під час реформування документацію готували для кожного підприємства. Схеми затверджували на загальних зборах (зборах уповноважених) членів цих підприємств та погоджували з районними держадміністраціями або виконавчими комітетами, їх уважали основним документом при виділенні земельної частки та перенесенні її меж на місцевість. Тобто схеми розташування земельних ділянок є одним з основних документів, які вказували, де міститься земельна ділянка відповідно до сертифікату на право на земельний пай. Вносити якісь зміни без згоди власника сертифікату та рішення загальних зборів ніхто не мав і не має права, а тим паче заднім числом (це вже кримінал).

На основі цих схем розподілу, Закону про земельні паї розробляли і тепер в деяких селах розробляють і затверджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Такі проекти готують землевпорядні організації за підтримки місцевих органів влади, які виконують вимоги власників паїв щодо виділення їм землі.

Успадкування права на земельний пай. Право на нього можна передати своїм нащадкам (п. 15 перехідних положень ЗКУ). Ідеться про спадкування за заповітом і за законом. Заповіт має бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу укладення, підписаний особисто заповідачем і посвідчений нотаріусом (іншими посадовими особами згідно із ЦКУ). За посвідчення стягують державне мито розміром 85 копійок (0,05 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). За видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) доведеться сплатити держмито (пп. “ж” п. 1 ст. З Декрету про держмито):

– 0,1% суми спадщини при видачі такого свідоцтва одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, дідусю, бабусі;
– 0,5% суми спадщини — для інших спадкоємців.

Потрібно знати, що право успадкувати пай не залежить від того, чи одержав спадкодавець сертифікат. А ось спадкоємець громадянина, який помер до видачі державного акта на право колективної власності на землю (і тому не потрапив до списку — додатка до нього), успадкувати земпай не може, бо померлий так і не став власником земельної частки (паю).

Ділянку виділяють безкоштовно. Гроші ж витрачають тільки на оформлення документів на неї. Плата за держакт не може перевищувати п’яти НМДГ, тобто 85 грн. Такою її визначив Указ № 1529/99 і затвердив Закон — про захист прав. А пільг для будь-яких категорій громадян щодо здешевлення згаданих робіт не передбачено. Щоправда, окрім вартості держакта, завжди знайдуться ще деякі роботи, які доведеться оплатити потенційному землевласнику. Процедура виділення тривала і, як ми вже говорили, її докладно розписано в законі про земельні паї. Усе, що потрібно від власника для ініціації механізму оформлення власності, — подати заяву про виділення належної йому земельної частки та видачу держакта. До речі, нині в Україні діє декілька громадських та міжнародних організацій (проектів технічної допомоги), які беруть усі витрати з оплати вартості акта на себе (звертайтеся до райдержадміністрацій).

З іншого боку, термін “життя” сертифіката необмежений — згідно із ч. 2 п. 17 перехідних положень ЗКУ, він чинний до виділення (виокремлення) земельних часток (паїв) у натурі на конкретній місцевості та видачі держактів про право власності на земельну ділянку. А в п. 16 Перехідних положень ЗКУ сказано, що земельні ділянки виділяють у натурі власникам земельних часток (паїв) за їхнім бажанням. Тобто якщо власник сертифікату звернувся в сільську раду щодо виділення земельної ділянки в натурі, то йому, відповідно до схеми розподілу земельних ділянок, затвердженої загальними зборами під час первісного паювання, землевпорядник вказав (вказує) на місці, де виділена ділянка паю і її межі. Процес виділення земельної частки на місцевості повністю описано в Законі про земельні паї та в методиці розподілу земельних ділянок.

Умовно процедуру виділення паю в натурі можна поділити на 3 етапи. Якщо дії місцевих органів порушували (порушують) ваші права, то вимагайте прозорості. Ви оформлюєте власне для себе чи для дітей, онуків, тому не треба боятися чи очікувати, коли все вчинять без вас, із порушенням ваших прав. Залучайте до відстоювання своїх прав сусідів та інших громадян. Коли ви разом і не лукавите, то доб’єтеся свого, незважаючи на перешкоди.

Процедура виділення земельних паїв у натурі (на місцевості)

І етап – підготовка проектної документації.
- Власники земельних паїв. Пай виділяють однією земельною ділянкою. За бажанням власника надають дві ділянки (на загальну площу паю) з різним складом сільгоспугідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Особам, які мають право на виділення двох чи більше паїв, ділянки за їхнім бажанням виділяють єдиним масивом.
- Сільська, селищна, міська рада (в межах населених пунктів) чи райдержадміністрації.
1. Ухвалення рішення про виділення паїв.
2. Укладання договору із землевпорядною організацією.
Якщо такі роботи виконують за рахунок місцевого бюджету, в іншому разі – місцеві органи влади сприяють укладанню договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт, якщо такі роботи виконують за рахунок: осіб, які мають право на пай; коштів підприємств, установ, організацій, які орендують паї; проектів технічної допомоги тощо.
- Землевпорядна організація. Розробка проекту землеустрою. У проекті визначено місце ділянок, їх межі.

ІІ етап – розподіл земельних ділянок серед власників паїв.
- Сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація.
1. Оголошення про збори власників земельних паїв – за 14 днів до зборів у загальнодоступних місцях. В оголошенні вказують інформацію, перелік якої містить ст. 10 Закону про земельні паї (стор. 26).
2. Оприлюднення списку осіб, які мають право на земельну частку – за 10 днів до початку розподілу в загальнодоступних місцях.
3.Організація зборів – за місцем розташування земельних ділянок.
- Збори власників земельних паїв.
1. Розподіл. Згода не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за відсутності – жеребкування.
2. Підписання протоколу (в межах одного сільгосппідприємства) власниками земельних паїв, які брали участь у розподілі. До протоколу додають проект землеустрою та список осіб, які брали участь у розподілі.

ІІІ етап – виділення паїв.
- Сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація.
1. Оприлюднення схеми земельних ділянок. У 2-денний термін після зборів із зазначенням номерів ділянок та номерів їх власників за списком у загальнодоступному місці в населеному пункті для ознайомлення громадськості. На це відведено 10 днів.
2. Затвердження протоколу зборів – протягом 5 днів після ознайомлення громадськості з результатами розподілу.
- Землевпорядна організація.
1. Встановлення меж земельних ділянок у натурі.
2. Оформлення держактів на право власності на земельну ділянку.
- Місцеві державні органи земельних ресурсів.
Видача актів власникам земельних паїв. Власнику одного паю чи більше в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільгосппідприємства, видають один держакт. Громадянам (подружжю) та іншим особам, які мають спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення паїв єдиним масивом, виділяють одну ділянку у спільну власність.
Відповідно до ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36 ЗКУ землі сільськогосподарського призначення передають у власність громадянам для:
– ведення особистого селянського господарства;
– садівництва;
– ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цільове призначення ділянки, виділеної на пай, фіксують у спеціальній графі державного акта на право приватної власності. У випадку із паєм зазвичай ідеться про виділення землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спори, що виникають про приватизацію землі, називають майновими й вирішують у порядку позовного провадження. У постанові від 16.04.04 р. № 7 пленум Верховного Суду України зазначає: “позови громадян, пов’язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі”. Верховний Суд України навіть видав листа від 1.09.03 р. про практику розгляду судами земельних спорів.

Тому рекомендуємо власникам (спадкоємцям) сертифікатів на право на земельну частку (пай) оформити право власності на земельну ділянку відповідно до сертифікату та схеми розташування земельних ділянок, затверджених протоколом загальних зборів села при первісному паюванні. Вимагати від сільських рад, райдержадміністрацій копії протоколів (чи витяги) та копії схеми розташування земельних ділянок, які мають бути прозорими та доступними для громадськості. Інакше, зволікаючи, тільки через суд та зі свідками ви зможете довести своє конституційне право на земельний пай у тому місці, де раніш за згоди всіх пайовиків вам (пізніше належатиме вашим спадкоємцям) було виділено його відповідно до сертифікату та схеми розташування земельних ділянок.

Джерело: “Коломийський вісник”
Обговорити на форумі