Із життя пенсіонерів

Про добробут нації судять із того, як живуть найбільш незахищені верстви населення. І тут зовсім не актуальні слова відомого американця: не питай, що держава зробила для тебе, подумай про те, що ти зробив для держави. Більшість сьогоднішніх пенсіонерів для своєї країни пожертвували дуже багато. Тож як, наприклад, бабуся (справжня патріотка, колись боролася за те, щоб жити у вільній Україні, має понад 40 років стажу не на керівних посадах) оцінює працю державних інституцій? Звичайно, вона не може собі дозволити насолоджуватися заслуженим відпочинком, подорожуючи, як це роблять іноземні пенсіонери, її забезпеченість, а отже, й турбота про неї держави, вимірюється наповненням так званого продуктового кошика. Перш ніж приготувати обід, бабця бере залишки пенсії після сплати комунальних платежів і йде на ринок. Вона чула про державну політику в сфері ціноутворення і вірить, що має конституційне право на гідний життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, тобто на достатнє харчування, одяг і житло (стаття 48).

Отже, м’ясо на коломийському ринку купує за 38-40 грн., про ковбасу не йдеться, адже якість цього продукту більш ніж під сумнівом, і тільки дуже винахідливим щастить придбати справжню, щоправда, за неземною ціною. Печінку продають за 40 грн., сало за 18 грн., яйце за 65 коп., за масло бабуся платить від 20 до 30 грн., олію – 13 грн., рибу – від 18 грн., сир домашній – 7, вирішує, чи придбати огірки за 4, а помідори за 5 грн., капусту купує за 3 грн. 25 коп., моркву за 8-9, цибулю за 5-7, картоплю за 5. Про гречку й рис, ціни на які підвищують, як у казці, не щоднини, а щогодини (уже 6 і 12 грн.), незабаром доведеться забути. Справжня дилема з фруктами: черешня коштувала 15 грн. за кілограм, полуниця – 10, яблука – 12, а банани – 6 (мабуть, їх уже навчилися вирощувати у нас, бо дешевші від усіх фруктів). За такої ситуації доведеться повірити в чутки, що хліб невдовзі знову подорожчає. Хоча й державні мужі заявляють про майбутні дотації сільському господарству, чомусь сподіватися на це щораз важче.

Як давно бабуся не відвідувала стоматолога? Очевидно, про плановий огляд фахівця і не думала. Вже й курс долара знизився, однак лікування зубів дорожчає, хоча стоматологи кажуть, що закуповують матеріал за валюту. За пломбу треба заплатити від 80 до 130 грн., рентген коштує 10-15, пломбування одного каналу – 40. Також знавісніли ціни в аптеках: нещодавно купувала мазь від нежитю, яку готують у Коломийській центральній аптеці, за 6 грн., а тепер захворіла на літній грип і мусила придбати ці ліки аж за 12 грн. 50 коп.

Чи зможе пенсіонер дозволити собі скористатися послугами перукаря, якщо такі ціни: стрижка, зачіска – 35-45 грн., спіральна закрутка – 40-45 грн., модельна зачіска – 35-50, вечірня – 50-60, весільна – 80-140, хімічна завивка на коротке волосся – 45, спіральна завивка – 80-100 грн., фарбування короткого волосся коштує 15, довгого – 25 грн., висвітлення волосся (мілірування) – 45-90, манікюр – 10-15? У салонах краси вартість послуг вища. Наприклад, фарбування волосся – 50 грн. (фарба клієнта).

Якщо мати гарну зачіску – розкіш, то про купівлю вбрання і взуття взагалі не йдеться – одягнені в кращому разі за модою минулого століття, хіба носять один з дітьми розмір, то дещо перепадає “у спадок”. Про ремонт житла, придбання техніки для кухні теж годі думати, та й засилля аж ніяк не доброякісних товарів чужоземного виробника змушують згадувати надійну продукцію вітчизняних заводів їхньої юності, посудом користуються ще радянського виробництва.

Зрозуміло, що з такими цінами і пенсіями на неповних 600 грн. літні люди, нехтуючи здоров’ям, змушені самі вирощувати й овочі, й фрукти, щоб хоч на їжу не витрачатися. Однак, незважаючи на те, що за Конституцією власник землі – народ, не всі цим правом можуть користуватися, а якщо й має українець ділянку, наприклад, 10 сотих, то щоб зорати, зробити культивацію, внести добрива, а потім зібрати й привезти урожай додому, слід витратити більше за мінімальну зарплатню чи пенсію. Забезпечити себе самостійно м’ясом теж не по кишені, адже навесні порося коштувало 400-500 грн., а ще треба привезти його з базару додому й відгодувати.

Гарантує Конституція і право на відпочинок. От тільки відпочивати можуть з такою державною підтримкою або голодні, або неодягнені, або раз на 30 років, якщо інфляція не з’їсть заощаджень.

Автор: Оксана ПАЛІЙ, “Коломийський вісник”
Обговорити на форумі