Ліси не могли втримати таку кількість опадів

Безапеляційні заяви, які нерідко нині можна почути, про те, що причиною повеневої трагедії на Івано-Франківщині стало масове вирубування лісів у Карпатах, безпідставні. Адже протягом 22–27 липня в області випали дуже сильні опади – 161–351 мм, тобто 154,8–240,4 відсотка місячної норми, що й призвело до формування катастрофічного паводку на ріках басейнів Дністра та Пруту. В Івано-Франківську випало 161 мм опадів; у Долині – 250, Коломиї – 210, Яремчі – 351 і на полонині “Пожежівська” – 282.

Формування повені на річках басейнів Пруту й Сірету відбувалося кількома хвилями. Найбільш інтенсивні максимальні підйоми першої хвилі становили: у верхів’ї Пруту – 2,7–3,74 м, в районі Коломиї – 4,67 та Чернівців – 7,9 над передповеневими значеннями. Друга хвиля характеризувалася більш інтенсивними підйомами рівнів води на р. ЧеремошіѕЗа значеннями максимальних рівнів води паводок наблизився до історичного, який спостерігався в червні 1969 року і сягав 10,38 метра над нулем поста. А за підйомом рівня води на р. Пруті біля Чернівців, який становив 7,9 метра, він навіть перевищував паводок 1969 р. (вода тоді піднялася була на 7,1 метра).

На ситуацію з підтопленням Прикарпаття вплинули і дощі на Львівщині. Сума опадів там була 65–177 мм, місцями – 195–344 мм, що становить 72–275 відсотків місячної норми. Дощі призвели до формування дуже високого розливу рік басейну Дністра з загальним підйомом рівня води на 1,2–4,2 м, місцями 4,6–6,2 м. До того ж перед катастрофічними опадами 22–27 липня друга декада місяця теж була досить зволожена. Протягом 15–20 липня випало 69,4 мм опадів, тобто майже половина місячної норми. Тому внаслідок попереднього зволоження екосистема ялинового лісу, яка має водоакумуляційну місткість близько 80 мм, була на 86 відсотків насичена вологою. Букові ж ліси, водоакумуляційна місткість яких становить близько 100 мм, були насичені вологою на майже 70 відсотків.

Отож можливий резерв водоакумуляції був лише 15–30 мм. Тим-то зливи 22–27 липня сумарною величиною 312 мм (213 відсотків місячної норми) і сформували сильний паводок. На схиловий стік витратилося до 90 відсотків атмосферної вологи. В цій ситуації вплив лісу на формування паводкового стоку був зведений до мінімуму. Власне, попередня негода та надмірні зливи 22–27 липня вчетверо-уп’ятеро ослабили порівняно зі звичайними метеорологічними ситуаціями захисну роль лісів.

Назагал площа лісів області сягає 626 тис. га – близько 42 відсотки її території. Лісистість водозборів рік (Пруту, Бистриць Надвірнянської і Солотвинської, Лімниці) становить 65-70 відсотків і цілком оптимальна для водорегулювання в гірських умовах. Головні лісотвірні породи в регіоні – шпилькові (ялина, ялиця), на які припадає 60 відсотків гірських лісів, та бук, який вкриває 20 відсотків. За віковою ж структурою, молодняки займають 22 відсотки, середньовікові – 55, решта – пристигаючі, стиглі й перестійні.

Отже, в сучасному лісовому покриві області домінують деревостани високої водорегуляційної здатності. Але за метеорологічної ситуації, яка склалася на наприкінці двадцятих чисел липня, лісовий покрив північно-східного мегасхилу Карпат (Передкарпаття) і в умовах високої лісистості не міг істотно вплинути на зменшення масштабів стихії. На початку її розвитку він поглинув лише 20–40 мм опадів. Основна ж їхня маса (до 90 відсотків) і сформувала паводковий стік, що призвів до катастрофічного затоплення передгірної і рівнинної частин Передкарпаття. Ефективним захистом від стихії тут могла бути тільки система гідротехнічних споруд.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі