Відбулося липневе засідання громадської ради при мерові Коломиї

По-літньому гарячим через трансформацію у поглядах виявилося липневе засідання громадської ради при мерові Коломиї. Занепокоєння активістів тепер у руках депутатів міськради, куди одноголосно вирішено звернутися для розв’язання низки першочергових питань. Так виглядає, що слухняний інструмент об’єднання небайдужих людей із дорадчим голосом для перших осіб ратуші перетворюється на незручний, із яким годі впоратися без корекції своєї політики. Словом, обіцянкам уже ніхто не вірить, необхідні конкретні дії. Не задля власного родинного бізнесу, а на благо громади. Бо вона раз по раз переконується, що її оббирають, як липку.

Мер Ю.Овчаренко та секретар міськради І.Граділь запізнилися на добру чверть години. Зіславшись на зайнятість, вони повідомили, буцімто не мають удосталь часу. Однак відбули весь захід, і їхня поведінка стверджувала, що як так далі піде, то громадська рада для них стане п’ятим колесом до воза. Така наразі трансформація. Не в поведінці активу, який за власною ініціативою захотів та ще далі прагне бути помічником і порадником нової влади, що першого року діяльності показувала зразки праці. Але, на жаль, можновладці мають свій інтерес, удаються до дивних із погляду логіки речей, переконують, що тільки їхні дії заслуговують на увагу, а все інше мало не від лукавого.

Узяти хоча б нашумілий центральний парк ім. К.Трильовського, з чого присутні розпочали оперативний розгляд і затратили найбільше часу. Пан Овчаренко пробував заговорювати питання, згадуючи про домовленості з агропромисловою фірмою “Галичина” на зразок координаційних схем, скільки місто може втратити, якби приміщення кінотеатру “Комсомолець” продали на аукціоні. Найкращим варіантом влада вважає той, який запропонувала сама ж і який зовсім не сприймає громада. Єдино цілу рекреаційну зону ділять на шматки, а відтак її розбирають за ясні очі ділки, як-то тепер уже трапилося з колибою. Тому й кидають щуку в річку, забезпечуючи колишньому нерадивому орендареві,щоб мирно вступився, переваги та сприятливі умови. У результаті, як справедливо запитував голова ради старійшин І.Палагнюк, віддали одну частину інфраструктури, другу, буде й третя, то хто тоді захоче взяти участь у конкурсі на 100 грабів і 100 ясенів, які залишилися? На його думку, слід підготувати умови, на яких повністю місто може віддати в оренду ввесь парк. Розписати чітко вимоги, критерії, часові рамки, оголосити конкурс не тільки в області, але й Україні. Розглянути пропозиції кандидатів на громадських слуханнях. Вибрати основного “ґазду”, земля залишається у власності громади, а він має право залучати й інших інвесторів. Прибутки й будуть іти на утримання паркової зони. Якщо тут не можна буде отримати зиск, бо всі кращі місця розберуть ділки, то інвестор сюди не прийде. Замітати будуть комунальники за рахунок людських податків, а “бариші” ділитимуть “свої” бізнесмени.

Тривала дискусія показала, що порозуміння перших осіб ратуші й громадської ради можливе тоді, коли міськрада відмінить своє рішення стосовно надання переваги в приватизації кінотеатру “Комсомолець” АФ “Галичина”. Аргументація пана Палагнюка була більш ніж переконливою. Колишній орендар, який через потурання чиновників довів парк до руйнації і при ньому згорів кінотеатр, одержує право ще й на викуп осередку культури, комунального майна, не вклавши жодної копійки на його поліпшення. Це пряме порушення законодавства про приватизацію. Тож усі 12 присутніх одноголосно вирішили звернутися до депутатів міськради, щоб вони виправили помилку, від якої ніхто не застрахований.

Оскільки в місті не припиняють розмови й розповсюджують чутки навколо виділення земельних ділянок, то представники громади також хочуть знати, хто вже їх отримав відповідно до сесійних рішень та яка тут тепер черга, щоб оприлюднити, проаналізувати й тримати на контролі інформацію.

За пропозицією голови місцевої спільноти художників “КолоМиЯ” Е.Бережницької, громадська рада підтримала клопотання про влаштування постійної виставкової зали. Знову повернулися до думки, беручи до уваги тривалість розгляду питання та звернення зацікавлених організацій, що найкращим місцем для цього став би музей історії міста над Прутом.

– Я збирав депутатів з цього насущного питання, – заінтригував І.Граділь, – усі на черговій сесії готові дати відповідь. Вони запропонували приміщення, де буде 2-3 кімнати. Тож є надія, і ми будемо за це. Неправда, що хтось щось пообіцяв і скочив “у кущі”.

Якість доріг, відсутність люків, неоднакове мито на центральному ринку та торгівля поза ним стали предметом розгляду в “різному”. І ще. Впродовж останніх 10 років газету “Коломийський вісник” найгірше в області фінансували з бюджету, тепер знову гряде 4-місячний борг зарплатні, і не краще було торік, попри перевиконання міської скарбниці. Тому головний редактор видання і відповідальний секретар громадської ради В.Дем’янів запропонував наступного засідання розглянути питання про створення ініціативного комітету для проведення місцевого референдуму, чи необхідний часопис територіальній громаді. Її чільники не мали нічого проти. Міський голова тут, як і в попередніх обговореннях, не приховував невдоволення до автора пропозиції. А пан Граділь на це скипів: “Запитую вас, коломиян: звідки взявся чоловік якийсь у Коломиї, не знаю? У той час, коли Юрій Іванович захищав честь України й Союзу, не знаю, де Ви були? І я захищав честь своєї школи і гімназії ім. В.Стефаника, і міста свого, де Ви тоді були?.. Усього сказали про Вас, як Ви попали в газету “Червоний прапор” (читай: у Коломию – авт.)

Що думати про рівень нетерпимості до опонента та його позиції? Він – без коментарів.

Джерело: Остап Квас, “Коломийський вісник”
Обговорити на форумі