Чесна бесіда

Свою зустріч тиждень тому в сесійній залі ратуші народний депутат України від фракції БЮТ Андрій Шевченко розпочав із приємної процедури. На подібний захід напередодні Дня журналіста не зміг прибути зі столиці, тому тепер від імені парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, де є першим заступником голови, вручив подяки місцевим працівникам мас-медіа. Серед них, до речі, керівник міської організації Національної спілки журналістів Василь Рябий та головний редактор “Коломийського вісника” Василь Дем’янів.

– Я впевнений, що Україна неминуче прийде до роздержавлення преси, бо тільки так можна гарантувати справжню вільну журналістику, – вітаючи колег, коротко сказав гість. – Тепер, коли є муніципальна преса, ЗМІ, яких фінансують й утримують із бюджету, це означає, що вони мають бути для громади, а не для тієї чи іншої політичної сили або владної особи.

Чому за півтора десятка літ, попри щедрі обіцянки вищого державного керівництва, справа реформування не рушила, по суті, з місця, наразі не йшлося, в країні це слід було чинити хоча б у світлі спеціального президентського указу початку 2006 р. під № 39 “Про план заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи”. А. Шевченко відразу запропонував тон чесної бесіди, а не формат зустрічі однопартійців. Унаслідок стало зрозуміло, що тепер і раніше найвищому законодавчому органу не до перспектив провладних працівників пера й мікрофона, як і до багатьох інших проблем людей.

Підсумки виборів помаранчевої коаліції свідчать, що вона правильно ставила завдання. Однак теперішні результати невтішні, про що знає кожен і вся держава. “По-перше, є дуже складна ситуація у Верховній Раді, яка об’єктивно на очах деградує, – зазначив народний обранець. – Формально є коаліція, а нема більшості, щоб була змога проводити закони”. Тому праця парламенту нагадує картину маразму. Доводиться блокувати трибуну найбільшій провладній фракції БЮТ, аби добитися прийняття законопроектів. І нема іншого способу. Де це можливо, коли Партія регіонів як опозиція не голосує за власні розробки про позбавлення депутатів пільг, престиж шахтарської праці тільки щоб показати, що в когось там не вистачає голосів?

– Коли ми на все дивимося, то це нагадує тотальний і колосальний театр абсурду, – ділиться пан Шевченко. – Думаю, що потрібна чесна розмова в країні. Не прикриватися фіговими листочками, юридичними тонкощами й казати, що коаліція сильна, як ніколи… В такому стані, коли не можна схвалювати закони, Верховна Рада – деградуюча державна структура, яка не приносить користі.

Як же бути, коли цей парламент, якщо не відновить працю коаліція, не зможе працювати в жодному іншому вигляді? Треба чесно казати, залишився фактично один на один із проблемами держави й уряд Юлії Тимошенко, який представляє також інтереси виборців Коломийщини, тому що, окрім вищенаведеного, немає нормальної співпраці з секретаріатом Президента, і кожен день триває битва для отримання ледь-якого результату. Може бути масштабна політична криза. Вже відчутно подих президентських виборів січня 2010 року, відтак, у березні, планові перегони міських, селищних і сільських голів. У березні 2011 р. також планові вибори депутатів місцевих рад, у вересні 2012 – парламентські (якщо не раніше). Попереду чотири загальнонаціональні кампанії, під час яких знову не буде в Києві кому думати про місцеві проблеми. А ще реальна світова криза, яка впливає на інфляційні процеси. Дуже важко в такій ситуації розраховувати на великі серйозні зміни, а треба цінувати найменші речі. Зважаючи на можливості парламентаря, хоче вже допомагати регіону, для нього велика честь домогтися швидкого результату. Обсяг робіт достатній, навіть не під силу одній людині, тому пропонує “докучати” всім столичним політикам і посадовцям, які постійно приїжджають сюди на рідні терени.

Молодий столичний політик зізнався, що його відверта розповідь не для того, щоб опускати руки, а заради реальності. А вона така: слід передусім покладатися на себе, ситуація несприятлива. Усе, що можна “вирвати зубами й кігтями” з області й Києва, забирати. Місцевій владі, міста й району, в зв’язку з цим необхідно чітко формулювати перед “верхами” потреби – сильні і справді пріоритетні речі, а не 100 різних голосів. Приміром, як це стосувалося нової редакції Державного бюджету, де передбачено профінансувати сім об’єктів Коломийщини (у місті – котельню на вул. Костомарова та пологовий будинок), якими також опікувався народний депутат Дмитро Шлемко.

Оскільки А. Шевченко закріплений фракцією БЮТ за нашим регіоном, то торкнувся й майбутньої співпраці з ним. Планує в останню п’ятницю кожного місяця збирати подібні заходи. Представив і своїх помічників: Олега Дячука, Андрія Саву та Оксану Прокопів, які постійно з ним на зв’язку.

– Загроза дочасних парламентських виборів реальна, до них має бути готова кожна політична сила, – наголосив насамкінець нардеп, слухаючи пропозиції присутніх. – Їх, правда, до змін у Конституції може й не бути. Але якщо навіть і так, то це не має стосунку до чіткої праці міської і районної рад.

Автор: Василь БІЛИЙ, “Коломийський вісник”
Обговорити на форумі