“Навіть грім і блискавка не зрушать цю паску”

Останні дні Страсного тижня завантажені клопотами і приготуваннями до свята свят — Великодня. Одне з найважливіших приготувань — великодній кошик. В попередньому номері ми розповіли, як прикрасити його, тепер же наша розповідь про наповнення великоднього кошика. Кожна господиня завжди оздоблювала і наповнювала пасхальний кошик на свій смак і розсуд. Зазвичай до кошика, окрім писанок та паски, кладуть кільце ковбаси, сало, шинку, яйця, плесканку сиру, хрін, яблука тощо. Цікаво, що колись було заведено приходити на Великдень до церкви з велетенськими кошиками, — це свідчило про те, що господар цього кошика досить заможний.

У великодній кошик наші прабабусі колись також клали маленьку пасочку — так звану перепічку. Ця пасочка мала особливе призначення: після богослуження господиня давала перепічку якійсь добрій людині «за померлих» — щоб ця людина помолилася за упокій померлих з її родини. Адже світле Христове Воскресіння — основа віри християн — це велике свято не лише для живих, а й для тих людей, які вже відійшли у вічність. Великодній кошик — гордість і радість родини. Люди судять господиню дому відповідно до вигляду її великоднього кошика — що він містить і як прикрашений. Кошик повинен бути накритий вишитою серветкою.

Честолюбні господині мають дві вишиті серветки — одну, щоб поставити на неї кошик, і другу — щоб накрити його.

Про великодню поживу та її значення. Паска. Паска символізує життєву повноту. Найбільш традиційним великоднім хлібом була паска. Підготовку і випікання паски вважали одним із найважливіших завдань року. Люди думали, що майбутнє могло бути передвіщене залежно від того, як вдасться цей хліб святий. Кожна господиня хоче, щоб її паска була найкращою і найбільшою. Протягом дня господиня повинна була підтримувати чисті думки. У той час як паска була в печі, нікому не дозволялося сидіти або голосно шуміти через побоювання, щоб паска не зіпсувалася. Успішно спечена паска приносить велику радість у родину.

Крашанки — символізують розговіння після Великого посту. Яйце — символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння, також — символ сонця. Майже в усіх народів яйце вважалося джерелом життя і початку світу. Особливе значення має яйце на Великдень. Червона крашанка — ознака радості, символ воскресіння. У Великодню суботу (або в четвер) фарбують яйця. Основний колір крашанок — червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Як правило, крашанок готують 13 — на згадку про Христа і його 12 апостолів. Крашанками обмінюються зi знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Після освячення паски треба обов’язково розділити свячене яйце на всіх членів сім’ї, а потім куштувати інші страви.

Сіль — символ достатку, мудрості. У Біблії сіль — символічний засіб зв’язку між Богом і його народом: «І не оставляй жертви твоєї без солі завіту Бога твого». У Нагірній проповіді Христос називає своїх учнів «сіллю землі». Зустрічання гостей хлібом-сіллю має два значення — це як вияв гостинності та оберiг. На Великдень її святять у церкві, а прийшовши додому, кладуть на хлібину і ставлять під образами.

Хрін — гостра приправа до м’ясних страв, і символізує здоров’я.

Свинина. Страви зі свинини українці готували зазвичай на два найбільші свята — Різдво і Великдень. Як правило, шинку. М’ясні страви додають здоров’я і плодовитості, є символом достатку.

Не забудьте поставити у великодній кошик свічку (бажано стрітенську), яку слід запалити при кропленні священиком кошика свяченою водою.

Насамкінець, прикрасивши пасхальний кошик зеленим барвінком, весняними квітами, що сповіщає про оживання — воскресіння природи, та прикрасивши ручку кошика червоною стрічкою, згадаємо українське прислів’я: «Навіть грім і блискавка не зрушать цю паску». В суботу ввечері великодній кошик має бути приготовлений. А в неділю зранку рушаємо на воскресне богослужіння та на освячення паски до церкви.

Застороги щодо поживи. Останнім часом почастішали випадки, коли у великодній кошик ставлять пляшки зі спиртними напоями, що категорично заборонено. Також, напевно, не слід вкладати до кошика екзотичні продукти — Господь дав українцям кусочок раю і подостатком фруктів та овочів для пожитку. Окрім того, не забуваймо, що фрукти святять на Спаса. Не варто також великодні кошики заносити до храму — адже в далекому минулому криваві жертви (м’ясо) приносили божкам, що не відповідає духові святого місця — церкви, де Христос приносить Себе у Безкровну Жертву щодня.

У два-три дні свят Пасхи стали модними сьогодні гучні відвідини померлих, коли на гробах не тільки розпивають спиртні напої, але й залишають паску, яйця, ковбасу, які потім розтягують птахи і тварини. Таким чином відбуваються зневага і профанація освяченої їжі. Церква з давніх-давен забороняє такі «відвідини».

Загалом за святкові страви є значно головнішою і важливішою радість від свята свят — Воскресіння Христового. Маємо надію, що наші читачі сповна розділять з усіма світло цього найбільшого празника християн.

Джерело: Галичина
Обговорити на форумі