На Івано-Франківщині, схоже, взялися за таку хронічну проблему, як надмірне вирубування деревостанів та недостатнє лісовідновлення. І почали з Прикарпатського військового лісгоспу (ВЛГ). «Галичина» за 14 лютого в матеріалі «Громади б’ють на сполох» уже повідомляла, що жителі низки сіл Тисменицького й Калуського районів звернулися до обласної ради з проханням допомогти у наведенні ладу в лісових насадженнях, розташованих на території їхніх сільрад, у яких порядкує назване підприємство. В результаті спеціально створена згідно з відповідним розпорядженням голови обласної ради Ігоря Олійника група депутатів вивчила діяльність лісгоспу.
Екологічне шкідництво?
Власне, у згаданій публікації голова робочої групи, котра проводила перевірку селянських звернень, заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області депутат Василь ГОЛОВЧАК частково поінформував про підсумки тієї роботи, які назагал підтверджують, що скарги громад – небезпідставні. Проте він виклав, по суті, лише фрагменти зі справді грандіозної картини, що вимальовується із грунтовної депутатської доповідної на 18 аркушах.
Скажімо, проаналізувавши ведення господарки у ВЛГ протягом 2006–2007 рр., депутати констатують також, що, інтенсивно вирубуючи нерідко без погодження з управлінням охорони навколишнього природного середовища цілі гектари дерев, на підприємстві не ведуть належного лісовідновлення. Тим-то на території лісгоспу зростає площа суцільних зрубів. Приміром, у 2005-му вона становила 41 га, у 2006-му до неї додалося понад сотню гектарів, а торік – ще майже 160 га. Тобто з урахуванням того, скільки гектарів було натомість посаджено за ці три роки, залишок незаліснених зрубів сягає нині понад 200 га. І в лісгоспі не мають чим засаджувати їх, бо не виростили власного посадкового матеріалу.
Може, така лісова господарка десь у гірській глибинці й не дуже непокоїла б. Та річ у тім, що більшість деревостанів Прикарпатського ВЛГ розташована поблизу обласного центру й віднесена до першої групи лісів. Інакше кажучи, це зелена зона, господарювання в якій має бути спрямоване на її постійне оздоровлення, поліпшення якісного складу, посилення захисних та рекреаційних властивостей. Однак теперішній стиль діяльності підприємства, за якого нищення деревостанів домінує над лісовідновленням, не відповідає вимогам екологічної доцільності, а, навпаки, веде до деградації лісів. Тобто внаслідок істотних порушень лісового законодавства лісгосп використовує надані йому природні ресурси в такий спосіб, який завдає неабиякої шкоди довкіллю, не забезпечує оздоровчих та інших корисних властивостей навколишнього середовища тощо. А це є підставою для позбавлення підприємства права користуватися лісами, підкреслює робоча група у своєму підсумковому документі.
Заразом депутати зазначають, що у ВЛГ існує й певний дисбаланс між величезними обсягами лісових вирубок і продажу деревини та показниками фінансово-господарської діяльності. Наприклад, дохід від реалізації продукції зріс торік на 85 відсотків (з 2,5 млн. грн. до 4,7), тоді як чистий прибуток не збільшився й наполовину, що засвідчує про посилені тенденції до зниження рентабельності й прибутковості. Різко зросла на підприємстві й дебіторська заборгованість – як за товари, роботи й послуги, так і з внутрішніх розрахунків. Якщо кредиторська заборгованість і зменшилася з 538 тис. грн. до 373 тис., вона все одно залишається непропорційно великою щодо інших показників і може стати причиною судових позовів до ВЛГ про негайне її погашення та призвести до початку процедури банкрутства лісгоспу, наголошується в доповідній. Зрештою, твердять члени робочої групи, ліси Прикарпатського ВЛГ як місце перебування й маскування армійських підрозділів утратили це призначення у зв’язку з розформуванням військової частини, що там дислокувалася. Тож, мовляв, і без викладених вище інкримінацій давно час було подумати, що з ними робити далі, точніше в чиє підпорядкування їх віддати.
Це питання розглянуть на сесії обласної ради, яка, очевидно, наполягатиме на проведенні ще однієї, глибшої і всебічної перевірки діяльності ВЛГ за участю фахівців як Генпрокуратури, так і профільних столичних відомств, аби остаточно розв’язати проблему охорони довкілля на цій території… Правда, у самому ВЛГ не згідні ні з викладеним у скаргах громад, ні з висновками робочої групи.
У глухій обороні
– Не беруся стверджувати, що діяльність одного з наших лісгоспів абсолютно бездоганна, – розповідає директор ДП «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» Міністерства оборони України Михайло КОЧЕТИГОВ. – Але впадає в око й тенденційність звинувачень на його адресу. Скажімо, йому закидають «безсистемні суцільні рубки у кварталах 40 – 42-му», як про це йдеться й у скарзі, що її процитувала «Галичина» за 14 лютого. Та чомусь не кажуть, що дійсне спустошення тієї площі сталося не 2007-го й не 2006-го, а ще 2005 року й раніше, коли лісгоспом керував один із нинішніх депутатів обласної ради. За справді самовільну вирубку майже 200 кубометрів деревостанів на цій території тоді було засуджено лісника. Але як тодішній начальник ВЛГ допустив таке нищення лісу? Адже то не хтось крадькома заїхав підводою в ліс і зрубав три кубометри деревини, то була масштабна й тривала акція. Та чому в цьому звинувачують теперішню адміністрацію лісгоспу? Хіба те, що торік на цій території, ліквідовуючи наслідки того нищення дерев, зрубали за погодженням з відповідними службами ще 1,8 га тонкоміру та корчів, аби впорядкувати її й підготувати до заліснення, можна вважати шкідливим дійством?
Або візьмімо те, що на території ВЛГ «стихійно відкрито піщаний кар’єр, навколо якого теж вирубали дерева». Сміховинність цього закиду настільки очевидна, що соромно за тих, хто його допускає. Адже жителі Завою регулярно беруть звідти пісок, який завше потрібен на селянській господарці. Брали його й коли будували церкву. А коли в селі прокладали вуличні газопроводи, то пісок, яким устеляли дно траншей під труби, брали під патронатом того самого сільського голови, котрий підписав ту скаргу, і за його вказівкою рубали дерева, які перешкоджали тому… То що, маємо тепер засипати піщаний кар’єр?
Я міг би так само спростувати й решту звинувачень. Їхня абсурдність наводить на думку про замовний характер селянських скарг на ВЛГ, а отже, й про упередженість у висновках депутатської перевірки його діяльності. Звичайно, порушення є, а де їх немає, але вони не такі, аби ставити питання про право користування лісами. Це не голослівна заява. У вересні 2007-го наш ЛПК, у тому числі й Прикарпатський ВЛГ перевіряли працівники КРУ. Це була така ретельна і прискіплива перевірка, якої в нас не було, відколи я обіймаю цю посаду. Але ревізори не знайшли нічого, за що начальникові лісгоспу Петрові Кічурі можна було б хоч догану оголосити, як «годилось би» в таких випадках.
Я стверджую, що Прикарпатський ВЛГ – одне з найкращих на Івано-Франківщині підприємств такого профілю. Він – єдина в області самоокупна організація в нашій галузі, яка на ведення лісового господарства не отримує ні копійки чи то з Державного або обласного бюджетів, чи від Міноборони, а сама заробляє необхідні на це кошти. У 2007 році ми витратили 1, 079 мільйона гривень на посадку деревостанів та на інші лісовпорядні роботи. Що би хто не казав з приводу охорони природних багатств у ВЛГ, але в лісгоспі — найкращі ліси на Прикарпатті. Не хочу хвалитися та мушу підкреслити: за витратою коштів на 1 га лісу – а це майже 135 грн. – лісгосп наближається до того показника, який є у структурі Івано-Франківського облуправління лісового господарства, лідера з інтенсивного ведення господарства в системі Держкомлісу.
Гадаю, комплексна перевірка діяльності ВЛГ, яку ініціюватиме сесія обласної ради, доведе і це, й те, що нинішні звинувачення на його адресу мають наклепницький характер. Але поки то буде, депутатська перевірка вже паралізувала діяльність лісгоспу. Третій місяць поспіль дві сотні його працівників залишаються без роботи. І це тепер, коли ЛПК включено до урядової програми з утилізації боєприпасів і ми отримали від Міноборони перше замовлення на виготовлення дерев’яних ящиків для зберігання й перевезення ракет та снарядів на суму шість мільйонів гривень… Цілком зрозуміло, що колектив лісгоспу і комбінату будуть захищати своє право на життя всіма законними діями, в тому числі і проведенням акцій протесту у восьми областях України, де нас підтримують. Для цього на недавній конференції трудового колективу нашого ЛПК створено страйковий комітет. Ми надали слово М. Кочетигову задля об’єктивнішого висвітлення ситуації. Та мусимо зазначити, що й не всі його заяви витримують критику. Скажімо, в уже згадуваних кварталах 40 і 41-му протягом 2006 – 2007 рр. було зрубано дерева не лише на площі 1,8 га, як він каже. Згідно з лісорубними квитками №№ 10 і 27, на які посилається робоча група, тут за ці два роки зрубали як мінімум 27 га. Зрозуміло, що керівник ЛПК мусить і про честь мундира дбати. Отже, справді у прецеденті «територіальні громади, яких підтримує обласна рада, проти Прикарпатського ВЛГ» потрібен незалежний арбітр, який аби по кожному спірному пункту визначив, де правда й чия кривда. Наразі ж найдужче в цій історії непокоїть те, що залишаються без роботи й зарплати лісоруби й інші працівники лісгоспу. А це переважно жителі тих сіл, війти яких і поскаржилися на діяльність ВЛГ. Але заразом викликає подив, що у фінансово-господарській діяльності підприємства як структури Міноборони все зав’язане так, що коли тут не заготовлятимуть і не продаватимуть лісосировину в таких обсягах, як це робили досі, то й не матимуть звідки й чим виплачувати заробіток…
Миритися не можна
Ситуацію коментує заступник голови обласної ради Юрій РОМАНЮК, на котрого покладено відповідальність за вирішення питання з лісами Прикарпатського ВЛГ:
– Обласна рада як найвищий представницький орган у краї не могла проігнорувати крик душі сільських громад. Тому й було створено спеціально для перевірки тих звернень робочу групу. До неї ввійшли депутати від усіх фракцій обласної ради. Забігаючи наперед, додам, що всі вони підписали підсумковий протокол з висновків та пропозицій. Тобто порушена проблема – не політична, як деякі ЗМІ намагаються нам приписати, а суто екологічна, котра конче потребує розв’язання. Адже, ознайомившись із діяльністю ВЛГ, ми переконалися, що дійсно обсяги вирубки деревостанів на території цього господарства перевищують фізичний потенціал тих лісів, які перебувають у його користуванні.
Яка ж доцільність у таких великих лісозаготівлях? На це в керівництва лісгоспу відповіді немає. Тим часом є вимоги Лісового кодексу України, які зобов’язують користувачів забезпечувати належне, невиснажене вирубування, і то лише достиглих і перестиглих дерев, яке б дозволяло лісам розвиватися. Однак у ВЛГ не дотримуються цих та інших екологічних норм. Натомість на його території зафіксоване нещадне вирубування лісу, в тому числі й молодняка. Виглядає, що Міноборони абсолютно не контролює діяльність ВЛГ як одного зі структурних підрозділів міністерства, що ніхто в МО навіть не відає, в яких обсягах заготовляють тут деревину й не цікавиться тим, наскільки доцільне таке «лісовпорядкування».
До речі, в держлісгоспах на таких самих за площею лісових ділянках вирубують менше кубометрів деревини, ніж у військовому ЛГ. І що найважливіше – рубають у безпосередній близькості до Івано-Франківська, де лише лісові масиви й гарантують забезпечення екології міста. За якими цінами й куди продають ту деревину? Хто у Львівській лісовпорядній експедиції виписує лісорубні квитки на такі лісозаготівлі й дає рекомендації, що дійсно потрібно рубати в таких обсягах? Чи хоч раз горе-фахівці експедиції побували в лісах військового лісгоспу й на власні очі бачили ті деревостани, на вирубування яких давали згоду?! За тієї тотальної корумпованості, яка панує у вітчизняній лісовій галузі, те, що творилося навколо Івано-Франківська на території ВЛГ, є цілковитим беззаконням. Аякже, безконтрольність і породжує зловживання службовим становищем. Вирубувати ліс лише задля того, щоби давати працівникам підприємства заробітну платню – це не аргумент. Інакше що? Знищимо всі ліси довкола обласного центру й тішитимемося, що завдяки цьому ще 30 років виплачуватимемо комусь зарплату? А потім витрачатимемо в десятки разів більше бюджетних та громадських коштів, аби насадити там ліс? Міноборони має платити своїм співробітникам якраз за збереження й охорону лісів, які перебувають у його підпорядкуванні, а не сприяти бездумному їх винищенню. В нашій області діє достатньо державних служб з контролю за веденням лісового господарства, за дотриманням екологічних норм. Це сукупно – величезний апарат, який фінансує держава зі своєї скарбниці, точніше з кишень платників податків і який покликаний забезпечити збереження нашого довкілля в належному стані. Але скидається на те, що ті служби не виконують свого безпосереднього призначення. інакше ж як пояснити факти безбожної експлуатації лісових запасів регіону?
Зрозуміло, що депутатський корпус обласної ради не може миритися з таким порядком речей. Депутати розглянуть на сесії як це питання, так і проект відповідного звернення до Кабінету Міністрів, до міністерств оборони й охорони навколишнього природного середовища. Йтиметься про необхідність передати військові ліси громаді області, зокрема в підпорядкування комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс». З другого боку, згідно з законом про статус місцевих рад облрада може вимагати від правоохоронних органів провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ВЛГ. І вони зобов’язані її здійснити та доповісти депутатам про результати. Тож ми скористаємося прямими депутатськими повноваженнями, а апарат облради – своїми службовими обов’язками в інтересах громади, щоби перевірити роботу лісгоспу за останні роки стосовно тотального винищення лісів довкіл обласного центру. І заодно з’ясуємо, в чиїх інтересах те робилося – України, Міноборони, громади області чи особистих? Бо насамперед впадає в око, повторюю, брак будь-якої доцільності в тому, крім однієї, – якомога ширші площі вирубати й продати, аби одержати більше коштів. А там, мовляв, після нас хоч потоп.
Джерело: Галичина
Обговорити на форумі
друкувати
