Звернення Правлячого Архієрея Миколи Сімкайла з нагоди Великого посту

Звернення Правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії єпископа Миколи Сімкайла до духовенства та вірних з нагоди святого Великого посту.

Започатковуючи піст, віддаймося покаянню й
очистьмо злі помисли, з якими нам треба боротися;
скріпляймо серце надією на ласку, а не стравами,
якими не ущасливилися ті, що наживалися. (Стихири на стиховні сиропусної неділі)

Слава Ісусу Христу!
За Божим промислом та дією Всемогутнього Духа Святого всі ми, кому Провидіння Боже дозволило дочекатися цього часу, переступили поріг святого Великого посту, як часу застанови над своїм внутрішнім життям, часу покаяння, покути, і підпорядкування свого тіла під провід духа.

У ці дні кожен, кому не байдужа його доля після земного життя, звертається у молитві до Господа, благаючи у Нього помочі перейти час посту в чистоті, додержати віру непорушно і зберегти заповіді Господні у своєму щоденному житті. Ми вирушаємо в духовну подорож, в котрій потрібно зректись багатьох приємностей, уподобань, благ, злих звичок, до яких ми дуже звикли, і ніби врослись у них, а навіть і на якийсь час перестати належати собі, цілковито посвятити себе Богові та побороти багато спокус. Усе зле і некорисне для наших душ і тіл має залишитись в минулому. Попереду – важкий шлях повернення до дому, як говорить блудний син: “Встану, піду до батька мого”. Попереду – важкий шлях повернення до Небесного Отця, а відтак, як розкаяна і оновлена людина, до самого себе. Попереду – дорога Великого посту.

Такі хвилюючі і важливі для себе миті переживали на початку далекої дороги до обітованої землі за тисячі років покликані і надхненні Святим Духом Патріархи Старого Заповіту. Вони полишали свої землі, свій рідний край, і довіряючись Божому голосу спішили сповнити Його волю.

На долю Українського народу і нашої Української Греко-Католицької Церкви випало чимало випробувань. Господь часто покладав на плечі українців нелегкі тягарі, які приходилось переносити. Віримо в те, що це не був вияв Його гніву і кари, але це був час випробування і досвіду, щоб скріпити дух нашого народу, який глибокою вірою, молитвою і постом прискорював довгоочікувану волю Церкви і своєї нації.

Українська нація переживає дуже швидкі переміни в політичному, економічному, церковному житті. І тому в часі Великого посту, як ніколи інакше, лунають актуальні слова кондака з Великого канону преподобного Андрея Критського: “Душе моя, душе моя, встань – чого ти спиш? Кінець наближається і ти будеш хвилюватися. Підведись же, щоб помилував тебе Христос Бог, що всюди є і все наповняє”.

Коли споглядаємо на походження посту, то він тісно переплетений із життям, заповідями Божими та упадком в гріх перших людей у раю. Бог, створивши спочатку людину, і знаючи, що їй корисне і потрібне для душевного спасіння, відразу ж дав їй наступну заповідь: “З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш” (Бут. 2,16-17). Отже, слова: це скуштуй, а цього не споживай – були вже образом посту. Але людина, замість того, щоб дотриматися заповіді, порушила її; вона піддалася намові диявола, вчинила непослух і за це була засуджена на вигнання з раю і підпала під смерть.

А тепер споглянемо на благотворні користі від посту. Мойсей – визволитель ізраїльського народу із єгипетського рабства, провівши сорок днів у пості, удостоївся отримати скрижалі закону для свого народу (Вих. 32, 32-34). Пророк Ілля також перебув сорокаденний піст і, ще за земного життя творив чудеса, удостоївшись бачити Господа у Хоривській печері, повернув вдові сина, бо піст зробив його сильнішим за смерть, він уникнувши смерті піднісся на вогняній колісниці на небо (1 Цар. 19,8). Пророк Даниїл уже після того, як провів у пості багато днів, удостоївся дивного видіння, приборкав лють левів і перетворив їх у покірність овець, не перемінивши їхньої природи, але змінивши прихільність, однак звірячість їхня залишилася та ж (Дан. 7,3). Мешканці Ніневії постом і молитвою відхилили призначену Господню кару, примусивши постити разом з людьми і безсловесних тварин, і, таким чином, відійшовши від злих справ, виблагали у Господа відміни належної їм кари.

Із Христової притчі про багача і Лазаря довідуємось про те, що останній увійшов до Божого Царства через досконалий піст, випробування, яке гідно перетерпів. Сам Небесний наш Спаситель Ісус Христос пробув на пустині сорок днів і ночей і вступив у боротьбу із дияволом, і подав нам особистий приклад, щоб і ми озброїлися постом і зміцнившися ним, вступали в боротьбу із життєвими спокусами та поборювали всі напади диявола, котрими він старається звести нас із дороги спасіння.

Святий Іван Золотоустий говорить про те, що піст є поживою для душі, і як тілесна їжа робить тіло гладким, так і піст зміцнює душу, надає легкого лету, робить її здатною підійматися вгору, помишляти про небо, і ставити вище задоволень та приємностей сьогоденного життя.

Піст завжди корисний для тих, хто його обрав, бо біси у своїй злобі безсилі проти посника, а охоронці нашого життя, ангели, постійно перебувають біля тих, що очистили душу постом.

Святий Василій Великий говорить про піст так: “Не нехтуй постом, не виганяй його із свого дому, щоб він не викрив тебе перед Тим, Хто встановив піст і не покарав тебе ще більшим утриманням від їжі через тілесну недугу. Бідний нехай не сміється над постом, бо той вже давно живе в його домі і сидить за його столом. Для жінок піст настільки ж природній, як дихання. Діти, як пишні паростки, нехай зрошуються вологою посту. Старшим полегшує зусилля давня призвичаєність до посту. Для мандрівників піст стає приємним супутником, який вивільнює від надмірного вантажу, полегшує подорож”.

Отже, у часі посту будьмо подібними до подорожуючих, які в дорогу беруть тільки те, що є найбільш необхідне, а не те, чого вимагають наші примхи чи забаганки.

У ці Богом благословенні дні Великого посту, закликаю, найперше, своїх співслужителів, священиків, до гідного і щирого виконання своїх священичих обов’язків. Ревним служінням і самопожертвою ми повинні заохочувати Божий люд до примирення, взаємопрощення, довготоривалої і ревної молитви, участі у богослужіннях, а особливо – до частого приймання Пресвятої Євхаристії, яка об’єднує всіх вірних і робить нас учасниками Божественної трапези.

Хочу заохотити батьків і матерів до правдивого розуміння вартості християнського подружжя, гідного виховання своїх дітей у дусі Заповідей Господніх. Маємо дбати не тільки за те, щоб зробити дітей багатими матеріально, але щоб вони були багатші за всіх благочестям, мудрістю, та багатьма іншими чеснотами. А для цього своїм особистим життєвим прикладом провадити їх дорогою до Бога і творити в родинах домашню Церкву.

Викладачів, вчителів, вихователів, працівників культури, які мають особливе покликання від Бога, запрошую навчати і власним досвідом вести своїх учнів, студентів і молодь до здорового християнського мислення і життя. Любити Бога і свого ближнього, ставати живим і активним вірним своєї Церкви, берегти гідно Богом створений світ та бережно ставитись до флори і фауни.

Також закликаю в часі Посту молитися за душі померлих, відвідати їхні могили, впорядкувати цвинтарі та особливу увагу приділити символічним могилам борців за волю України.

Представники влади також мають своїм обов’язком допомагати Церкві, школі, засобам освіти і виховання. Такою своєю християнською державотворчою діяльністю сприяти у вихованні гідної нації, ревних вірних своєї Церкви, у відродженні патріотів своєї Батьківщини.

У цьому покутничому часі Великого посту закликаю усіх вас, дорогі мої духовні діти, переосмислити своє життя, позбутись злих нахилів, егоїзму, заліковуймо духовні рани цілющим бальзамом покаяння і молитви у поєднанні із підпорядкуванням стремлінь власного тіла під провід Духа і тоді можемо сподіватись добрих духовних піднесень, довіряючи словам святого апостола Павла до Римлян: “Бо коли живете за тілом, помрете; якже ви Духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити”.

Нехай Господнє благословення перебуває з вами і благодать Святого Духа провадить вас в часі Великого посту для зібрання багатих духовних скарбів.

Із Архієрейським благословенням і молитвами
Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії
Єпископ Микола Сімкайло

Дано в Сиропусну неділю 9 березня 2008 р.Б. у м.Коломия при Катедральному Соборі Переображення Христового.

Джерело: Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ
Обговорити на форумі