Ігор Вацик: “Ми працюємо заради безпеки людей”

Цими зимовими днями наша дорога пролягла до Коломийського районного управління ГУ МНС в області, начальником якого є підполковник внутрішньої служби Ігор Вацик (на фото). Про будні і свята цього оперативно-рятувального підрозділу йдеться у даному матеріалі.

До складу Коломийського районного відділу ГУ МНС, окрім підрозділу в Коломиї, входять також частина в Отинії та три місцеві пожежні команди: у Підгайчиках, Печеніжині та Гвіздці, загалом підрозділ нараховує 70 чоловік особового складу та 15 вільнонайманих. У підрозділі є 10 одиниць бойової техніки, яка, забезпечена пальним та всім пожежно-рятувальним обладнанням, необхідним для виконання покладених на службу завдань. Варто також додати, що команди Гвіздця та Печеніжина фінансуються з місцевого бюджету, Підгайчики утримує місцева спілка селян.

Приміщення частини збудоване 1990 року, отож минулого року підрозділ святкував своє 15-ліття. А якщо заглибитися в історію, то, як свідчать джерела, перше добровільне пожежне товариство у Коломиї виникло у 1888 році, воно нараховувало 120 чоловік і навіть мало свій оркестр.

Щоб ці цінні дані не зникли і служили добрим прикладом для наступних поколінь рятувальників, у райвідділі заплановано створити музей. Зараз вже готують для нього приміщення та збирають матеріали експозицій. Загалом у підрозділі кипить життя і створено всі умови для ефективної праці та повноцінного відпочинку. Тут є своя спортивно-тренувальна база, як переконаний Ігор Ярославович, відмінна фізична підготовка – неодмінна складова успішного виконання поставлених завдань. Адже він сам спортсмен – кандидат у майстри спорту з пожежно-прикладних видів спорту, майстер спорту з біатлону, неодноразовий учасник зимових спартакіад України – дуже добре усвідомлює всю важливість спорту.

Також підрозділ був ініціатором проведення турніру з міні-футболу на честь героїв-чорнобильців. Для команди-переможця був виготовлений спеціальний кубок з портретами пожежників. Цей турнір став традиційним, щорічним, тепер він входить до обласних спортивних змагань. А той перший кубок так і залишився в підрозділі, у команди, що виборювала перемогу три роки поспіль.

Про співпрацю з місцевими органами самоврядування Ігор Вацик говорить особливо, адже він відчуває з боку керівництва району повне розуміння та підтримку, проводиться фінансування відповідних програм. Міська влада згідно програми запланувала і виділила 15 тисяч гривень на утримання спеціальної техніки та забезпечення паливно-мастильними матеріалами.

За словами Ігоря Вацика, це велика підтримка з боку влади і гідна оцінка діяльності підрозділу. Тим більше, що у зв’язку з реформуванням служби значно розширилося поле діяльності оперативно-рятувальної служби району. Зокрема, що стосується безпосереднього виконання поставлених завдань, то тільки в цьому році здійснено понад 200 виїздів і ліквідовано наслідки двох надзвичайних ситуацій: ДТП у селі Лісний Хлібичин, внаслідок якої загинуло п’ятеро людей та ліквідації наслідків повені в селах Іванівці та частково Товмачику: тоді воду з обійсть селян рятувальники відкачували три доби. Цей коломийський підрозділ по-своєму унікальний ще й тим, що його начальник дуже відповідально ставиться до підбору кадрів і цінує їхні фахові якості, не забуваючи і про колишніх працівників. Отож, частим гостем у частині є його колишній начальник підполковник внутрішньої служби у відставці Манолій Григорович Маник. Він не забуває дороги до рідної частини, ділиться досвідом, радіє успіхам своїх колег і згадує дві надзвичайні ситуації з свого минулого: пожежу на торфовищах на площі у десятки гектарів біля Отинії 1995 року, коли потрібно було не допустити загорянь лісів і хлібних ланів та повінь 1996 року, коли села Верхній і Нижній Вербіж три доби перебували у воді.

Є в підрозділі і свої династії: Василь Дмитрович Сем’юк, який працював з 1981 по 1996, тепер на заслуженому відпочинку. Але його минуле сповнене мужності, яка у професії пожежника невіддільна від щоденної служби. Адже Василь Дмитрович – у свій час – першим в області отримав звання старшого прапорщика, був у Чорнобилі водієм-командиром саме в той критичний час – у ніч з 23 на 24 травня – коли почав займатися третій реактор. Його син Анатолій – командир відділення в підрозділі. І як каже Василь Дмитрович, – професія рятівника вимагає сміливості і мужності, і своїх синів він виховував саме в цьому дусі.

Жінки у частині – це особлива тема, адже вони на своїх тендітних плечах несуть весь тягар такої нелегкої професії. Але Марія Іванівна Ільків – радіотелефоніст з 1989 року вже не уявляє для себе іншої роботи. Хоча зізнається, що робота не з легких, вимагає зібраності та чіткості, бо саме від перших фахових оперативних дій радіотелефоніста залежить успішна робота. Не відстають від неї і її молодші колеги. Так, диспетчер Любов Козарук минулого року на обласному конкурсі “Кращий за професією” посіла третє місце.

Взагалі, підбір молодих кадрів у частині на особливому контролі у начальника. Молоді офіцери у нього, як на підбір. І не тільки фахово виконують свої безпосередні обов’язки, а й є цікавими та талановитими особистостями.

Зокрема, випускник Черкаського інституту пожежної безпеки з червоним дипломом Дмитро Мадерук. Своє життя не уявляє без двох речей – без служби і без гітари. Він – учасник всіх концертів, його задушевні пісні допомагають у роботі, служать хорошим відпочинком для колег. Даний репортаж, це маленька частка того, що ми побачили у Коломийському районному управлінні ГУ МНС в області, але й вона наочно свідчить, що цей підрозділ в числі кращих в обла­сті, а її начальник – умілий та фаховий керівник.

Як зізнається Ігор Ярославович, – він підтримує той стиль роботи, який започаткував колишній начальник, тепер начальник ГУ МНС в області Василь Яремчук.

Автор: Марія ЗАОЗЕРНА, http://mns.if.ukrtel.net
Обговорити на форумі