Що Бог з’єднав…

“Адам, створений за образом і подобою Божою, був один. Його любов не мала на кого виливатися, тому Бог сказав: “Не добре бути чоловікові одному”. Єва була створена для того, щоб Адам любив її і щоб вона любила Адама, бо й вона створена за образом і подобою Божою, а тому повинна була теж мати кого любити, і це був перший шлюб в людському роді. Шлюб був установлений Богом для любові…” (з проповіді Патріарха Філарета).

— У чому суть таїнства подружнього життя? — з цього запитання розпочалася наша розмова з отцем Русланом ВАВРИКОМ.

— Перед Божим престолом чоловік і жінка обіцяють один одному вірність, чесність, любов, з боку жінки — ще й послух подружній, — говорить отець Руслан. — 3 моменту, коли люди прийшли до храму і присягли: “Я беру тебе… і обіцяю не покинути аж до смерті”, вони стають одним тілом і душею, повною людиною. І сказав Бог: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї, і стануть два однією плоттю”. З цього моменту Господь освячує подружжя своєю благодаттю, вділяючи йому особливі ласки, пов’язані з цим таїнством.

— Що є метою подружнього життя?

— Взаємна любов, дарування і приймання один одного. Друга причина установлення шлюбу є дітонародження, продовження роду. Основне завдання родини — виховання дітей. Хто не має дітей, хай продукує свою любов, милосердя сиротам.

— Які вимоги ставляться до тих, хто хоче взяти шлюб?

— Вони мають бути особами вільного стану, тобто, неодруженими, виявляти один до одного знаки любові, мати намір жити разом до смерті. Щодо канонічних умов, майбутнє подружжя має пройти передшлюбну катехизацію. У нас вона проводиться при Михайлівській церкві. Молодята мають бесіди зі священиком, психологом, лікарем. Безпосередньо кожну пару священик готує до таїни сповіді. Молоді люди мають покаятися, бо коли стають до шлюбу в тяжких гріхах, не сплинуть на них ласки Божі.

— На Вашу думку, що спонукає молодь брати шлюб — тільки віра?

— В окремих випадках це, на жаль, просто данина моді. Вражає духовна неосвіченість деяких молодих людей, які не знають елементарних речей — жодної молитви, як перехреститися… В більшості переважає радше традиційний підхід до шлюбу, аніж осмислений, щоб чогось поганого не сталося, щоб Бог не скарав. У нас були такі випадки, коли пари відмовлялися брати шлюб; осягнувши всю глибину відповідальності, вони зрозуміли, що ще не готові до неї. Вихід — у катехизації, праці з молоддю в релігійних організаціях; таких, як наша “Діти Світла”, змалку у школах, і не тільки на уроках християнської етики. Щоб ми виховували практикуючих християн, душа яких буде підготовлена до таїнства шлюбу і сприйматиме його не просто як обряд.

— У наш час деякі молоді люди живуть разом, не маючи ні законного шлюбу, ні благословення церкви.

— Життя на віру — один з проявів американського способу життя. В Україні традиційно не було такого. Коли відкрилися кордони, до нас прийшло зіпсуття від світу, воно позбавило деяких людей відповідальності. Люди найперше шукають насолоди. Це спотворені відносини. Хіба телевізійні фільми, реклама в дусі розбещеності та егоїзму можуть викликати у молоді чисту любов? Вільний спосіб життя часто подається як норма буття, не викликає осуду, подиву. Підлітки, надивившись картинок з журналів, сороміцьких сайтів Інтернету, вчаться сприймати жінку не як особистість, а як об’єкт сексуальних пожадань, насолоди. А як наслідок — зрада, розлучення, дітовбивства — аборти, що вносять у родину дух смерті.

— За Божественним законом, шлюб є єдиним на все життя?

— Господь наш Ісус Христос говорить: “…що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає”. Юдеї ж заперечили, кажучи: “Чому ж Мойсей заповідав дати розвідний лист і відпустити її (жінку)?”. Ісус Христос говорить їм: “Мойсей через жорстокість серця вашого дозволив вам розводитися з жінками вашими, а спочатку не було так. Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує…”

— Як зберегти до кінця подружню любов?

— Для збереження шлюбу чоловік і дружина повинні лишатися вірними один одному духовно і статево. Коли в сім’ї хтось зраджує, вона не може бути повноцінною, ні про яку родину не може йти мова. Де з’явилася зрада, правдивого шлюбу вже немає. Подружжя має бути чесним по відношенню один до одного у своїх справах, взаємини мають будуватися на фундаменті правди, відкритості, з єдиними думками, зберігаючи свою індивідуальність.

Сьогодні любов спотворена світом і часом. Дуже часто молодих людей приваблює плоть, а не любов, хоч плотське єднання і називають любов’ю, але помилково. Ще давні греки вирізняли любов кількома складниками. Перший — коли один одного люблять як друзі, мають спільні інтереси, служать один одному. Другий — коли чоловік і жінка люблять і опікують своє подружжя як батько, мати. Третій — любов статева, як дар Божий для глибшого взаємозв’язку, для дітонародження.

Істинна любов — безкорислива, бо людину треба любити за те, що вона є, навіть якщо не матимеш з неї користі. Не буде ні злагоди, ні любов між подружжям, коли кожний із них стане вимагати любові і відданості від іншого, не намагаючись самому виконувати свої обов’язки. Нехай дружина не очікує наперед чеснот від чоловіка, щоб тільки після цього показати свої чесноти, так само і чоловік нехай не очікує від дружини наперед благочестя, щоб тільки після цього турбуватися про неї.

Любов до кінця у нещасті, злигоднях — така любов міцна, коли ж домінує ерос — вона споживацька, це призводить до розлучення. Тому подружнє життя — це школа вдосконалення в любові. Тільки навчившись любити в родині, людина може любити світ, ближніх, зможе прислужитися суспільству, Богу.

— І все ж, навіть після багатьох років спільного життя люди розлучаються. Вони так і не навчились любити?

— Причина розлучень — в егоїзмі, любові до себе. Дехто помилково вважає, що одруження. — це вінець кохання. Хоча насправді — це щоденна, рутинна, робота, співпереживання, взаємне терпіння, поблажливість. А нині — вік “нарцисів”, людей, які замкнуті в собі, налаштовані споживати, мати для себе все й одразу. А все тому, що занепала віра, моральність, пропав страх Божий. І Бога дехто сприймає по-споживацьки, як особу, котра має дати щастя, добробут, а тоді навзаєм можна піти до церкви помолитися, поставити “Йому” свічку, а то й цього не зробити.

Сучасній парі тяжко витримати соціально-економічні негаразди, коли нема ні грошей, ні житла. Сім’ї руйнує також заробітчанство. А яка нам дісталася моральна спадщина від совітів? Діти зростали у розлучених сім’ях чи по кілька разів шлюблених. Вони не мали християнського прикладу поводження, взаємостосунків. Не знаючи любові в родині, як передати її своїм дітям? Якщо батько панував у сім’ї, то і син найчастіше так само чинитиме в своїй сім’ї. Тільки Господь дає внутрішню силу, щоб людина була спосібна любити, зберегти ту любов, він є для нас джерелом живлення. Благодать Божа, яка сходить на подружжя під час таїнства шлюбу, і є тією силою, що допомагає зберегти любов…

Автор: Вікторія КОХАН, “Вільний голос”
Обговорити на форумі