Є щось знакове в тому, що півострів завжди був більше символом, ніж просто місцем. 1954 року Микита Хрущов передавав його Україні, зокрема, в честь трьохсотріччя Переяславської ради. А за шість десятиліть анексія Криму поставила крапку в розмовах про єдність двох держав. Чимось нагадує розділ майна під час важкого й болісного розлучення.
Поки Крим жив під українським прапором, зберігався якийсь символічний простір “спільного”: мовляв, ми братські і близькі, у вас в гаражі наш Чорноморський флот стоїть. А тепер цього спільного більше немає. Втім, в Україні шукати ці самі точки перетину з Росією ніхто особливо не має наміру. А ось про мотиви тих, хто в Криму чекав триколорів, цілком має сенс замислитись. Хоча б для того, щоб не жити у просторі міфів.
“На материку” сьогодні нерідко звинувачують прорадянських кримчан у зраді. А вони, в свою чергу, здивовано знизують у відповідь плечами. Вони від початку не сприймали для себе цінність української держави – вони були згодні на неї лише за умов, що Україна існує в форматі УРСР. Вони відчували Крим як якір, який утримує колишню радянську республіку біля російського пірсу. Коли Україна від пірсу відчалила, якір залишився на березі. Хіба якір може дорікати собі в тому, що він тримає корабель на місці? Навпаки, це його завдання.
І немає особливого протиріччя в тому, що в грудні 1991-го 54% кримчан проголосували за незалежність України. Багато в чому, свою роль зіграла популярна ідея про те, що якщо багата країна скине з себе ярмо у вигляді країн Центральної Азії, то життя покращиться. Але соціально-економічного дива не сталось. І вся криза пострадянських років у свідомості прорадянських кримчан пов’язується саме зі здобуттям незалежності.
У цьому теж була девіантність свідомості. Тому що криза була породженням неефективності радянської економіки, її принципової неконкурентоспроможності в нових умовах. Той факт, що аналогічні процеси йшли на всьому пострадянському просторі – тому доказ. Але замість того, щоб вдивлятись у реальність, прорадянські кримчани воліли звинувачувати в усьому Київ. Одночасно, кримська оборонна свідомість не була розрахована на жодний експорт – лише на самозбереження. Звідси – популярна фраза про те, що “за Перекопом для нас землі немає”.
Але при цьому в півострова у його прагненні до комфорту є абсолютно казкова мрія про “щуку”, яка буде за нього вирішувати. Навіть коли Янукович мав намір підписати Угоду про асоціацію з ЄС, на півострові не виникло жодного російського майдану з російським порядком. Можливо, тому що будь-який протест – це жертвування чимось, вихід із зони комфорту. Носії ж кримського прорадянського самовідчуття звикли вважати, що “владі видніше”. Виникало протиріччя між двома позиціями: “ми в Європу не хочемо” і “владі краще знати”. Перемогла друга, зокрема й тому, що вона не вимагала персональної активності.
До речі, багато в чому саме від аналогічного запиту на “стабільність” вибудовувались кримські очікування часів захоплення півострова Росією. Спочатку – коли тільки озброєні люди з’явились на вулицях Криму – був період напруженого мовчання і прихованої реакції з серії “Ви з глузду з’їхали? Ми війни не хочемо”. А пізніше, коли стало зрозуміло, що війна в двері не стукає, що снаряди не літають і сценарій щодо безкровної зміни прапорів можливий – емоції змінились. І якщо наприкінці лютого збереження українського громадянства сприймалось більшістю кримчан як гарантія “непролитої крові”, то вже до середини березня перехід у Росію сприймався значною кількістю кримських обивателів як гарантія “мирного результату”.
Але у всього сказаного є і ще один висновок. “Бажання України” для якоїсь частини кримчан цілком може знову стати актуальним. По-перше, якщо сучасна Росія налякає Крим більше, ніж взимку 2013-го кримчани злякались України. По-друге, якщо стандартом “золотого століття” замість радянських 70-х стануть українські “нульові”. Але самі собою ці настрої означатимуть не так вже й багато – вони можуть вплинути на швидкість вбудовування півострова в українську державу, але самі собою не призведуть до постановки такого запитання. Поставити запитання таким чином здатен лише Кремль.
А ось звичне самовідчуття “владі видніше” цілком може стати тим фактором, який змусить кримчан погодитися з будь-яким рішенням Москви.
Патріоти Прикарпаття ідуть на службу за контрактом
2016-11-23 02:59:12
З початку 2016 року на військову службу в ЗСУ за контрактом прийняли понад 53 тисячі осіб. Свій внесок в обороноздатність України роблять і патріоти Прикарпаття. Так, у другому півріччі цього року вже понад 300 чоловіків виявили бажання служити за контрактом…
|
Президент оголосив про передачу ЗСУ нових літаків, ракет, танків та про початок розробки нового ракетного озброєння
2016-11-23 02:50:01
Президент України Петро Порошенко повідомив, що українська армія отримає нову партію озброєння та військової техніки. “На цей раз мова йде про бойову і транспортну авіацію, ракетно-артилерійське озброєння, танки, БМП, бронетранспортери, вантажні автомобілі…
|
Територіальні громади, їх статути: що, як і для кого?
2016-11-11 10:50:33
Маємо сьогодні у Коломийському районі жваву дискусію серед представників окремих територіальних громад навколо того, для чого жителям громади потрібен статут, чи є він єдиною правовою підставою здійснення діяльності територіальної громади,яким, зрештою повинен бути цей статут…
|
Обережно: "Спілка православних журналістів"
2016-06-02 07:38:51
Мова йде саме про так звану “Спілку православних журналістів”, яка останнім часом взялась активно заповнювати інформаційний простір матеріалами аж надто сумнівними щодо правдивості, об’єктивності та порядності…
|
Як козачі отамани ділили прибуток від продажу вугілля з окупованих територій в РФ
2016-05-18 12:48:23
У мережу попав запис запис телефонної розмови між командирами козачих бандформувань, які контролювали міста Антрацит і Свердловськ на півдні Луганської області у 2014-2015 роках – Владиславом Брициним і Олександром Гайдеєм (також відомий, як ”Рим”)…
|
Дива не сталось: Крим – це Україна!
2016-04-19 02:55:40
Є щось знакове в тому, що півострів завжди був більше символом, ніж просто місцем. 1954 року Микита Хрущов передавав його Україні, зокрема, в честь трьохсотріччя Переяславської ради. А за шість десятиліть анексія Криму поставила крапку в розмовах про єдність двох держав…
|
Обов’язок церкви – нести мир і любов
2016-02-17 02:45:28
“Революція гідності” і згодом окупація АР Крим та подальше збройне протистояння на сході України спричинили в свою чергу розмежування релігійного середовища України за ознакою ставлення до процесу національного державотворення…
|
Чергові ілюзії російської пропаганди
2016-01-28 03:10:58
Російська пропаганда продовжує створювати ілюзії “міжнародної підтримки Росії”. Відповідно до останніх повідомлень російських ЗМІ, Федеративна Республіка Німеччина вимагає повернути Російську Федерацію у міжнародний клуб країн “Велика вісімка”…
|
Загибель на водних об'єктах
2016-01-26 03:47:30
Усі ми із задоволенням зустрічаємо зиму, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід. Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, і не витримує маси навіть маленької дитини…
|
На Коломийщині у вогні загинула людина
2016-01-26 03:42:56
На жаль, на території області і далі продовжують мати місце випадки пожеж із загибеллю людей на них. Так, 21 січня на одному із обійсть в селищі Печеніжин Коломийського району виникло загорання на першому поверсі двохповерхової літньої кухні. На місці пожежі було виявлено тіло загиблого домогосподаря…
|