100 днів парламенту: нова Рада – нова якість?

22 березня Громадянська мережа ОПОРА презентувала попередні результати спостереження за роботою українського парламенту VII скликання: “100 днів: Нова Рада – нова якість?”.

У фокусі моніторингу опинились теми активності роботи депутатів та зміст їхніх законодавчих ініціатив, парламентські конфлікти, відкритість інформації щодо фінансування партій і адміністративних витрат на функціонування депутатського корпусу та апарату Ради. Представники ОПОРИ також оголосили програмні засади власної кампанії моніторингу і основні завдання, які сьогодні стоять на шляху до відновлення довіри та зміцнення впливу парламентської інституції.

Втім, пленарна та комітетська низька продуктивність не завадила депутатам здійснювати законотворчі функції та реєструвати законодавчі ініціативи, зміст яких ОПОРА аналізувала щомісячно. (Звіт за грудень, січень, лютийможна знайти на сайтіoporaua.org)Протягом перших 100 днів Верховна Рада працювала не надто активно. На пленарні засідання припадає 20 днів, з яких лише 10 – робочі, решта 10 – на блокування трибуни (без врахування вихідних). На роботу в комітетах законотворці витратили 19 днів, а з виборцями – 8. Відпочивали парламентарі протягом 53 днів. Таким чином, більше половини зі 100 днів депутати не працювали.

У рейтингу найактивніших авторів перше місце посідає Арсеній Яценюк («Батьківщина», 48 законопроектів), Сергій Міщенко (позафракційний, 42), Тетяна Слюз («Батьківщина», 38), Віталій Кличко («УДАР», 35) та Петро Симоненко (КПУ, 33). ОПОРА відзначає, що керівники фракцій досить часто є формальними підписантами під законопроектами чи постановами, що також пов’язано зі своєрідним трактуванням ролі лідера у процесі.

Тематично парламентарі найбільше опікувались економічним та господарським блоком (261 ініціатива), на другому місці політика і державне управління (256), соціальна сфера опинилась на третьому місці серед пріоритетів депутатів (186). Найменш актуальною для парламентарів виявилась тема зовнішньої політики, зареєструвано лише 9 законопроектів. За 100 днів Верховна Рада прийняла 152 результативні рішення (закони чи постанови), з яких, 117 стосувались позачергових місцевих виборів.

ОПОРА відзначає, що суспільна легітимність Верховної Ради України формується не тільки через інститут виборів, а й у контексті діяльності народних обранців під час їх каденції, впливу на політичні процеси та наявності реальних інструментів виконання депутатських повноважень. Це вимагає від громадських активістів відповідально та конструктивно інформувати суспільство про стан, неупереджено контролювати та пропонувати практичні інструменти для зміцнення впливовості та незалежності парламенту.

Лише Комуністична партія України спромоглась надати відповідь на запит ОПОРИ щодо стану виконання закону «Про політичні партії» та оприлюднити передбачені ним фінансові звіти партійних інституцій за попередній рік. Так, за 2012 рік дохід КПУ становив 112 464 879 грн (з них 111 600 414 грн добровільні пожертвування, 830 992 грн членські внески, 33 473 грн пасивні доходи), загальна сума профінансованих видатків 110 708 362 грн (зокрема на проведення виборчої кампанії 77 795 365 грн, на утримання партії 32 912 997 грн). Інші парламентські партії протягом 1,5 місяця не спромоглися повідомити ані змісту звітів, ані де їх оприлюднено.

Також 7 народних депутатів досі не прозвітували перед ЦВК щодо фінансових витрат під час виборчої кампанії. Це – Юлія Льовочкіна (ВО № 6), Борис Дейч (ВО № 8), Микола Солошенко (ВО № 38), Іван Бушко (ВО № 73), Олександр Дудка (ВО № 82), Олександр Пресман (ВО № 139), Микола Кучерук (ВО № 156). Такий стан речей свідчить про низьку фінансову прозорість та дисципліну політичних партій та їхніх представників.