В Івано-Франківську презентували карткову патріотичну гру «За волю!»

В часи комп’ютерних технологій старі добрі настільні ігри, здавалось би, остаточно віджили своє. Зламати цей стереотип поставили собі за мету активісти станиці Івано-Франківськ Національної скаутської організації України «Пласт», які представили вчора широкому прикарпатському загалу нову настільну карткову гру «За волю!».

Як стверджує один з промоутерів гри Тарас Зень, її автором став «пластун» з Канади Андрій Водославський, який розмірковуючи, чим би то УПА таки воювало з німцями. Не вірите? Ну то зіграйте в нову настільну гру «За волю!», яку презентували сьогодні учасники Івано-Франківської станиці Національного скаутського товариства «Пласт». Як розповів представник організації Тарас Зень, гру було винайдено «пластуном» з Канади Андрієм Водославським, який під час одного з пластових таборів, розмірковуючи над програмою занять для учасників пластового табору у дощовий період, підлаштував популярну на заході настільну карткову гру «Magic: The Gathering» під національно-патріотичну тематику, отримавши в такий спосіб розвагу з потужним патріотично-виховним аспектом.

«Гра припала дітям до вподоби, – розповідає пан Зень, – Батьки побачили, що дітям це цікаво і запропонували Андрієві видати гру великим тиражем».

Головною проблемою перетворення “Magic: The Gathering” в «За волю!» стала створення ілюстрацій до гри – завдання, яке виявилось не під силу канадським художникам, оскільки ті мало орієнтуються в усіх тонкощах одностроїв та символіки вояків УПА та німецького «Вермахту». Відтак, А.Водославський подався на історичну Батьківщину. У Києві він звернувся до митців з місцевої арт-майстерні «Культбаба». Зі слів одного з них – художника Василя Стефанишина, робота на його долю випала не з легких.

«Було дуже складно розібратись з усіма аспектами військових нюансів, – розповідає Василь, - у обмундируванні, зброї. Дуже багато часу пішло на їх вивчення. Близько півроку я працював над зображеннями. Дуже багато довелося додати якихось авторських нюансів. Зокрема, в УПА однострій і знаки розрізнення офіцерів мали відносний характер, бо переважно форма була трофейною. Я поділив: УПА у мене має зелений колір однострою, нацисти – сіро-блакитний. Це не зовсім правильно, але заради гри довелося на це піти».

І все ж митець працював з великим завзяттям, бо, за його власним зізнанням, тема УПА для нього є дуже значущою.

Перший успіх до українських художників прийшов у Канаді, де гра завоювала значну популярність у населення. Тоді ж у авторів виникла ідея поширити її і в Україні, де гру було вперше презентовано на фестиваль «Бандерштадт». А.Водославському та його побратимам в нашій країні не було відомо, як сприйме гру українська молодь, тому було вирішено для початку видати гру малим тиражем – сто примірників. Це відповідно вплинуло на ціну гри, яка сягнула при такому тиражі 180 гривень. Крім того, довелося суттєво адаптувати правила до української дійсності: в канадському варіанті вони були дуже складними та ще й написаними не завжди зрозумілим діалектом української діаспори.

Загалом гра нагадує гру в карти, проте, зі слів одного з промоутерів Ростислава Гнатика, це не просто карти. Це цікава і захоплююча настільна гра – така собі військова стратегія, де гравці можуть не лише керувати окремими бойовими одиницями, а й оперувати цілими військовими підрозділами, навіть викликати (граючи за німців) підтримку авіації, на противагу якій в «упівців» передбачено свій козир – рейдовий гурток.

Гра, на думку її промоутерів, цікава насамперед тим, що дає прямо зрозуміти: УПА та нацистська Нмеччина в другій світовій війні не були по один бік лінії фронту. В цьому її виховна сутність. А ще, – сподіваються «пластуни», – вона дозволить відірвати чимало підлітків від комп’ютера та забрати їх з вулиці.

Як стверджує Т.Зень, не зважаючи на високу ціну гри та обмежений ареал її продажу, половина тиражу вже розійшлася. Це дає надію на те, що гра приживеться в Україні, а відтак її буде видано більшим, а отже дешевшим тиражем і, можливо, навіть поширено в загальноосвітніх школах.