Різдвяне послання Єпископа Миколи Сімкайла

Всечеснішим отцям, преподобним ченцям, черницям, всім вірним єпархії

“Сьогодні народжується від Діви той, хто в руках своїх тримає все створіння.
Як людина, сповивається той, хто, як Бог, неосяжний;
в яслах лежить той, хто небеса спочатку утвердив словом;…
Жених Церкви приймає мудреців і Син Діви одержує від них дари…”.
(Стихира 9 часу)

Христос Раждається! Славіте Його!

З Божою допомогою та ласкою Святого Духа ми знову сьогодні, у цей прекрасний і радісний день Різдва Христового, линемо думками до Вифлиємської печери, де у місті Давидовім народився Спаситель всьому людству.

Мов теплі промені сонця прорізують морозний ранок, так ангели Божі понад дві тисячі років тому сповістили убогим пастушкам про народження Божого Сина. А мудрим світу цього зоря вказала місце над Вифлиємом, де Боже Дитя прийшло на світ в убогій стаєнці, бо в людських оселях не знайшлося місця для Нього. І ясла замінили колиску, сіно – м’які перини, і тільки теплий подих тварин зігрівав своїм подихом Немовля - Ісуса, який до своїх прийшов, а свої Його не прийняли. І навіть ту убогу стаєнку прийшлось скоро полишати, бо ж лукавий Ірод намагався вбити новонародженого Месію. Адже, як тоді, так і нині у багатьох людей знаходяться свої справи і оправдання, кар’єра, служба, праця, відпочинок, розваги і бізнес, а іноді просто байдужість, хоч Христос Богочоловік у виді малої дитини прийшов до нас, щоб нас примирити з Богом. Як співаємо у наших колядках: „Прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь, і утішився”.

Так, людство тоді очікувало на прихід Того, хто зможе запровадити мир і злагоду між людьми, посіяти зерна правди, справжньої любові і милосердя, бо бачили, як несправедливість пожирає цілі народи, як, через ворожнечу розпадаються могутні держави, як ненависть грабує і обдирає людину і вона перетворюється на хижака, при цьому вимагає від слабших собі почестей, приналежних єдиному Богові.

І світ очікував, коли нарешті прийде проповідуваний пророками Князь Миру, тобто, Той, хто принесе у світ мир, бо Він є джерелом справжнього і постійного миру. Людство бажало свободи, справедливого судді, чесного і непідкупного, який стане на захист усіх убогих, пригноблених, бідних і забутих, ув’язнених і вигнаних.

В такому очікуванні сповнення біблійних обітниць народ вимальовував собі бажаного лідера. Одні сподівались, що Він визволить їх з ярма неволі, і приверне належне їм панування, другі надіялись на високий рівень економічного росту і багатства, треті не втрачали надії на повернення їм належних прав, привілеїв, вивищення серед інших народів, із-за їхньої релігійної приналежності, національних інтересів і переконань, і тільки невелика частина вибраного народу вимолювала швидкий прихід Месії, готували оселі своїх сердець, щоб якнайщиріше прийняти Його до свого серця і залишитись в Його любові на завжди.

У цей радісний для нас день, коли, як Божі діти, наслідуючи Божу Матір і праведного обручника Йосифа, убогих пастирів та мудрих волхвів, які перші привітали Сина Божого, ми прийшли до Храму Божого, щоби поклонитись Божому Дитяткові, та радісно славити Його, як Царя Слави, що лежить на сіні: «Таїнство бачу я дивне й преславне, небом стає вертеп, престолом херувимським – Діва, оселею – ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог. Його, оспівуючи, величаймо!» (Канон утрені).

Хочеться сьогодні звернути особливу увагу на наших дітей і молодь, як майбутнє нашої України, скласти щирі подяки вам, дорогі батьки і матері, за дар життя для своїх дітей. Хочу також пригадати всім християнським родинам про те, що народжувати дітей, – це є Божий привілей і ваше завдання. Поряд із народженням, не менш важливим завданням є гідне християнське їх виховання, держава повинна сприяти Церкві і всім освітнім закладам виховувати гідних християн та патріотів української нації.

Влада сьогодні забезпечує право на життя кожній людині, але життя, вважається від народження, а Господь вдихає свій Божий подих - душу кожної людини ще в материнськім лоні, і, на жаль, цей час людського життя – від зачаття до народження не є під захистом держави, тому держава мала б взяти безборонних, беззахисних своїх громадян під свою опіку.

Маю намір і бажання сконсолідувати всі церковні інституції, монастирі і доми богопосвяченого життя, освітні дошкільні, шкільні, середні та вищі навчальні заклади для розробки єдиної і спільної програми вишколу дітей і молоді, що має стати пріоритетним завданням, громадських організацій, політичних сил різних напрямків та ідей, усіх, кому не байдужа доля майбутнього України.

У цей світлий Різдвяний день щиро обнімаю вас дорогі мої у Христі брати і сестри, найдорожчі моєму серцю діти і молоде, яким я найбільше присвячую своїх молитов і розважань, та здоровлю вас із цим радісним днем Різдва Божого Сина.

Бажаю щоб усі ваші родини були святими і духовно багатими, щоб у ваших родинах був Мир Христовий, завжди спільна молитва і злагода, діти нехай приносять вам земне щастя, достаток в домі і радісні усмішки. Хто в старості – нехай буде підтриманий на дусі, а ми розділимо з вами ваші нелегкі випробування, засмучені радійте Різдвом Господнім. Молоді, завжди радійте в Господі, хворі не втрачайте надії на Бога і молитву своїх душпастирів. Усім веселих Різдвяних свят.

Христос Раждається! Славіте Його!

З Архієрейським благословенням
Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії
єпископ Микола Сімкайло

Дано при Кафедральному Соборі Переображення Христового м.Коломия 22 грудня 2010 р.Б. в день Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Святою Анною