Предстоятель УПЦ КП привітав нового Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх Філарет з нагоди інтронізації Патріарха Московського і всієї Русі Кирила 1 лютого направив послання-вітання, в якому разом з побажаннями “мудрості і благодатної допомоги в несенні Первосвятительського хреста” нагадав, що новий Московський Патріарх “покликаний стати не стільки великим повелителем, скільки отцем для багатьох архипастирів, пастирів і вірних чад Російської Православної Церкви, а також побратимом і товаришем по службі Предстоятелів Помісних Православних Церков”.

Патріарх Філарет, з рук якого свого часу отримав архиєрейську хіротонію сьогоднішній Предстоятель РПЦ, дозволив собі “сказати те, що не конче приємно”, але, сподівається, “буде корисним” для новообраного Патріарха Московського.

“До цього мене примушує обов’язок г того, хто поклав на Вас руку в архиєрейській хіротонії. До цього мене зобов’язала наша колишня співпраця і співслужіння. До цього мене закликає любов до Вашого покійного духовного наставника митрополита Никодима, працями якого і я був покликаний на архиєрейське служіння і поставлений на Київську кафедру. До цього мене спонукає бажання блага Російській Церкві, служінню якої я віддав майже п’ятдесят років свого життя”, – йдеться у посланні Предстоятеля УПЦ КП.

Патріарх Філарет побажав Патріарху Кирилу “щодень свого служіння провести так, як останній день життя, збираючи свій скарб на піднебессі, а не на землі, бути слугою, а не повелителем, батьком, пастирем, а не володарем”.

“Бажаю Вам бути дійсним служителем Христовим і Його рабом. Пам’ятайте, Ваша Святосте, що Ви – чернець, і покликання Вас до патріаршества – не винагорода за понесені праці, а важка і відповідальна слухняність. Слухняність, оточена безліччю зовнішніх знаків величі і пошани, – цими небезпечними для кожного ченця спокусами… Не забувайте, що Ви – не служитель світу цього, і любов до свого народу, його державності, історії і слави, примус можновладців або побажання безлічі людського – не оправдання відступу від Істини… Не шукайте канонів і звичаїв для виправдання неправди, тому що лукавий допоможе знайти їх, але від цього неправда не стане законною”.

У посланні Патріарх Філарет висловив жаль, що владика Кирил, головуючи на минулому Помісному Соборі, залишив без розгляду рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про її автокефалію, хоча Архиєрейський Собор РПЦ 31 березня – 4 квітня 1992 р. вніс розгляд цього питання до порядку денного Помісного Собору. Без уваги Ви залишили і підписане мною від імені нашої Церкви і схвалене Священним Синодом звернення до Помісного Собору з питання автокефалії УПЦ.

“Ви повинні усвідомити, що створення автокефальної Української Православної Церкви – не моя особиста воля і не воля окремих політиків. Така воля більшості віруючого українського народу, підтверджена рішеннями Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. і самим буттям нашої Церкви. 90 років Українська Церква бореться за свою автокефалію – і хоч би це одне вже свідчить про те, що це питання не можна ігнорувати, чекаючи, що воно вирішиться сам собою. Ви можете стверджувати, що не всі в УПЦ бажають автокефалії і з цього питання немає повної єдності. Проте Ви самі отримали можливість стати Предстоятелем Російської Церкви, хоча не всі члени Архиєрейського і Помісного Соборів бажали цього. Отже відсутність в УПЦ повної однодумності з питання автокефалії – лише привід для відмови, але не його причина”, – сказано в посланні Предстоятеля УПЦ КП.

В той же час Патріарх Філарет акцентує на тому, що “не варто покладатися на те, що нині Російська Церква багаточисельна і впливова, підтримувана владою і шанована Вселенським Православ’ям, а наша Церква (українська –ред.) розділена і штучно ізольована від спілкування з іншими Помісними Церквами. Це не дає Російській Церкві права, під виглядом священнодіяння, поширювати гордовитість мирської влади (див. 8 правило III Вселенського собору), єдність Церкви в Христі і через Христа підміняти адміністративною єдністю, а під виглядом боротьби з українським націоналізмом проповідувати, поширювати і вкорінювати російський великодержавний шовінізм”.

Патріарх Філарет застерігає нового Патріарха РПЦ, що “може трапитися так, що і від вас, як зараз від нас, багато відвернеться, вплив отримають осоружні вам сили, влада обернеться проти вас і братські Церкви не зможуть або не побажають вам допомогти”.

“Представте таку можливість, пригадаєте не таку вже давню історію Російської Церкви, зрозумійте наш біль”, – говориться в посланні Патріарха Філарета. Предстоятель УПЦ КП закликає Патріарха Кирила перейняти досвід його духовного отця митрополита Никодима, який “шляхом визнання Американської митрополії автокефальною Церквою подолав багатолітнє її розділення з Російською Церквою. Саме він був ініціатором скасування Помісним Собором клятв на старі обряди, що відкрило дорогу до діалогу між Московським Патріархатом і старообрядцями.

“Використайте зараз цей досвід для подолання розділення в Українській Церкві. Знайдіть в собі сили віддати забуттю постанови Архиєрейського Собору РПЦ, прийняті в червні 1992 р. і лютому 1997 р. , що розділили Українську Церкву. Визнайте автокефалію Української Церкви, як раніше Вашими попередниками були визнані автокефальними Грузинська, Польська, Чехословацька і Американська Церкви. Навряд чи ці рішення будуть бажані для можновладців, але ж можновладцям були не бажані і Ваші попередники – святителі Московські Филип, Іов, Гермоген і Тихон”, – сказано в посланні Патріарха Філарета.

Послання до Патріарха Московського закінчується словами: “Мало у мене надії на те, що це послання вплине на Ваші рішення і дії, але обов’язок побратима примусив мене цим листом звернутися до Вас. Тому свою надію я покладаю на Господа, який може і неможливе зробити можливим”.

Джерело: RISU
Обговорити на форумі