За винятком суто природних особливостей 2012-го, про які ми згадували в кореспонденції «Жнива - високосні» в «Галичині» за 19 липня, нинішня зернозбиральна кампанія в області протікає звично, як і десятиліття-півтора тому, - передусім на тлі подорожчання пального, надто ж дизельного.
Власне, «за традицією» ціни на солярку на АЗС поповзли догори ще перед першим цього року виходом комбайнів у поле. і тепер, коли роботи на ланах набирають обертів, мало не щодня її вартість зростає то на 30, а то й на 50 копійок. Така багаторічна дика «ринкова» тенденція й бездіяльність держави в тому, щоби відкоригувати її, вже настільки в’їлася в печінки аграріям, що вони говорять про це з болем. Однак працюють без особливих нарікань.
У тому переконалися, коли побували на полі сільськогосподарського виробничого кооперативу (СГВК) ім. І.Франка (керівник Іван Федорів), який працює на землях села Іваниківки Богородчанського району. Це одне з небагатьох сільгосппідприємств на Прикарпатті, де не лише рільництвом займаються, а й тваринницьку галузь розвивають: обробляючи близько 900 га ріллі, утримують понад 600 голів ВРХ. Того дня тут саме завершували обмолот 38-гектарного клину озимої пшениці. і ми аж не повірили, коли побачили, що на полі, яким ще снують комбайни, вже громадяться-височіють серед копиць і готові, й незавершені скирти соломи. Така картина - доволі рідкісна як для нашого регіону, тож нагадувала радше музейну експозицію, театральну постановку просто неба, ніж натуральний виробничий процес.
- Такими ж реліктами виглядають і наші зернозбиральні агрегати - трудяться самі «Ниви», які вже давно відпрацювали свій ресурс і нагадують латані-перелатані костюми, - розповідає заступник голови СГВК ім. І.Франка Василь НОВОСЕЛЬСЬКИЙ. - Придбати новий комбайн для нас заважко, а продати нам його за лізингом просто не хочуть. Тож три місяці поспіль готували до жнив ту техніку, яку маємо. Власноруч перебрали-перевірили всі вузли й деталі. Але нічого - працює без перебоїв. До того ж, як самі бачите, хліб з агрегатів не сиплеться (на стерні справді не валялося жодної зернинки - В. М.). Збираємо в середньому 32 центнери з гектара проти 26 торішніх. Єдина проблема - пальне. Ще день-два, і наші запаси його вичерпаються. Тоді доведеться купувати дорогу солярку на АЗС. А жнивуватимемо ще тижнів зо два. Сотні тисяч гривень вкладемо в збір урожаю, бо ж маємо ще 120 га пшениці, 70 - ячменю, 40 - вівса… Дорогий хліб вийде.
Більший же енергоресурс не заготовили заздалегідь через брак вільних коштів, через те, що не так легко взяти кредит у банку. Свого часу пробували позичити гроші, півроку безуспішно оббивали пороги фінансово-кредитних установ. А відтак облишили це діло. Хіба ми не ґазди? Не дамо собі ради самі? Відмовилися й від дещо дешевшого, на гривню-дві, дизпалива, яке аграріям виділили за сприяння влади. Тому що охочим скористатися цим «дарунком» висували умову - обов’язково продати державі зерно, і то по 1,4-1, 6 тис. грн за тонну. Нам те не підходило, бо можемо збути його дорожче.
- А тепер не б’ють у плечі, аби здавати збіжжя до Держрезерву чи Аграрного фонду? Адже Україною котиться поголос про своєрідну «продрозверстку», яку оголосив кабінет Азарова…
- Ні, до нас такі приписи не надходили. А якщо й вимагатимуть, то взяти з нас нічого. Адже працюємо в полі переважно на те, щоби забезпечити всім необхідним ферму, яка годує нас увесь рік. А насамперед розраховуємося з селянами, на чиїх паях господарюємо, й закладаємо власний насіннєвий фонд. Тож якщо й зостається тонна-дві, то пропонуємо їх у вільний продаж. З другого боку, через дороговизну енергоносіїв не маємо й змоги доводити збіжжя, аби можна продати його, скажімо, Агрофондові, до потрібної кондиції. Зрештою, ми ж нічим не пов’язані з державою. З тих мільйонів допомоги, які нібито отримує агросектор області, нам не перепадає жодної копійки. Тобто підтримки не маємо нізвідки, як можемо, так і тягнемо свого воза - податки сплачуємо, заробітки видаємо. Які до нас можуть бути претензії чи вимоги?..
- Гаразд, яка тоді увага до сільгоспвиробників від держави має бути?
- Не потрібно нічого «заумного» придумувати, як це в Україні роблять уже 20 років. Спершу подрібнили АПК, а тепер укрупнюють. Понавигадували різних програм підтримки села, які на папері нібито й ефективні, та на практиці коефіцієнт корисної дії від них - нуль з мінусом. Необхідно попросту вести таку аграрну політику, яку практикують у всьому світі, в тому числі в Голландії, яка далеко не аграрна країна: давати належну дотацію сільгоспвиробникам на кожен гектар ріллі. Просто й дієво. В інших країнах мудро підходять до цього діла, бо розуміють головну особливість сільського господарства. А вона - поясню для тих, хто не знає, - така: ось цю озиму пшеницю, яку збираємо, ми посіяли ще у вересні 2011-го. Тобто ще тоді вклали гроші в цю землю, щоби заробити у ґрунт насіння. Відтак навесні «засіяли» це поле новими тисячами гривень - щоби підживити сходи й захистити рослини від шкідників, хвороб, бур’янів. А тепер знову тратимо останні копійки на пальне, щоби зібрати урожай і врешті аж тепер, через 11 місяців, мати якусь віддачу з тієї праці.
Ось чому без дотації в такій справі вельми важко справлятися. Повірте, якби в державі налагодили такі правила гри в аграрному секторі економіки, все було б інакше. Тоді владний Олімп міг би на правах повноправного партнера бізнесу просто неба й домовлятися з хліборобами, скільки продовольчого зерна вони мають продати державі й за якою ціною. А якби ще дотували кожну голову ВРХ, як це теж є у світі, то й не потрібно було б залучати адміністративні важелі та виплачувати допомогу на телят для нарощення показників. Тоді не тільки у СГВК ім. І.Франка та ще лише в 10-20 сільгосппідприємствах на всю область утримували б по кілька сотень корів та молодняка ВРХ, а й у кожному агроформуванні розвивали б тваринницьку галузь.
Зрештою, рільництво в нашому СГВК - як допоміжна галузь для ферми. Зате ми щедро удобрюємо землю органікою й завдяки цьому обходимося мінімумом міндобрив. Не сиплемо по десять тонн «хімії» на гектар, як інші, а даємо вдесятеро менше. Але гляньте, яка чиста і стійка пшениця в нас, яке колосся налите. і це не якийсь особливий сорт, а добре угноєна земля дає такий результат…
Власне, не тільки в середньостатистичній і самодостатній Іваниківці, а й у більшості сіл краю успішно жнивують не завдяки державній підтримці, якої і не відчувають, а якраз усупереч несприятливому економічному кліматові в країні. і приблизно так само думають-говорять…
Автор: Василь МОРОЗ
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
![]()
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|
друкувати
