У цієї людини багато різних занять: робота лікаря-венеролога в Обласному шкір-вендиспансері, громадська діяльність тощо. Проте, коли Тарас Боднар, а саме так звуть нашого героя, повертається ввечері додому, у нього є тільки вони – його маленька, але цілковито віддана армія.
Колекцію солдатиків, якій немає рівних в Україні, Т.Боднар збирає вже понад 17 років. Тут представлені багато епох і майже усі європейські армії: перські походи Олександра Македонського, хрестові походи, арабські завоювання, Київська Русь, монгольське нашестя, середньовічні Німеччина, Швейцарія, Італія, Бургундія, Шотландія, столітня і тридцятилітня війни, Оттоманська імперія і яничари, походи Богдана Хмельницького, московське військо часів Івана Грозного і Петра І… – загалом більш як 10 тисяч маленьких фігурок.
Ось англійські лучники відбивають атаку французької кавалерії у битві під Кресі, а тут йде у бій лава наполеонівських карабінерів, а ось українські козаки зійшлися у жорстокому двобої з “крилатими” польськими гусарами…
На запитання, що спонукало лікаря і політика до такого незвичного хобі, Т.Боднар усміхається і відповідає словами свого кумира – Наполеона Бонапарта: “Це єдина армія, яка не зрадить свого полководця”. На його глибоке переконання, основний інстинкт будь-якого нормального чоловіка – це війна, прихильність до зброї чи то навіть її обожнювання, і кожен задовольняє його по-своєму: полювання, риболовля, заняття відповідними видами спорту, військова служба зрештою. У Т.Боднара це виливається у створення власної маленької армії.
“Не така вже й легка це робота, – зазначає мій співбесідник, – рідко коли вдається придбати готових солдатиків, розфарбованих так, як цього вимагає історична правда. Та й дорого це”. В більшості випадків Т.Боднар або купляє нерозфарбовані фігурки, або ж виробляє їх сам: з олова або пластику, які заливає у саморобні гіпсові форми. Розфарбовує маслом. Це щось на кшталт підковування блохи у відомому російському творі. Адже фігурка солдатика має зріст усього лише близько двох сантиметрів, а жодну деталь мундира чи то обладунків проґавити не можна. Інформацію про кольори, фасон та елементи мундирів бере із спеціалізованої літератури. Остання також не з дешевих. Вартість окремих книг сягає тисячі гривень. Тож не диво, що людей, які б захоплювались таким незвичним хобі в Україні обмаль. За даними Т.Боднара в нашій державі їх близько сімдесяти. В Івано-Франківській області – всього четверо. Та й колекції у них в переважній більшості невеличкі (найбільша підбірка на Прикарпатті, крім його власної, ледве дотягує до ста п’ятдесяти солдатиків). Значно більше колекціонування фігурок солдатиків розвинене закордоном. Там і придбати їх легше, і інформаційний матеріал доступніший. Проте, як стверджує Т.Боднар, він не дуже активно контактує зі своїми так би мовити колегами. На запитання “чому?” зводить плечима і каже: “я егоїст”, в хорошому сенсі цього слова звісно. На його глибоке переконання колекціонування – це нелегка праця, яка передбачає постановку собі завдань і їх виконання. Та коли вже досягаєш поставленої мети, отримуєш від того задоволення, яке важко передати словами. Хоча в будь-якому сенсі Тарас ставиться до колекції як до хобі, а не роботи. Зазначає, що лише виплавляючи та розмальовуючи ці мікроскопічні фігурки, він знімає будь-який стрес, позбувається усіх негараздів та переживань важкого трудового дня.
Найулюбленіша епоха для Т.Боднара – це період наполеонівських війн. Пояснює це просто: це епоха найбільшого розмаїття мундирів. Фактично за якихось двадцять років більш, як двадцять разів, змінювалась військова форма. Отакі собі примхи французької моди. Зокрема, улюбленці автора – бійці наполеонівської “старої гвардії”: одягнені в традиційні ведмежі шапки піхотинці та кіннота. Вони пройшли з імператором війни на трьох континентах і от тепер застигли в олові і пластику.
Зупинятись на досягнутому наш герой не збирається. Він сповнений цікавих ідеї і воістину “наполеонівських” планів. На цей раз Т.Боднар має намір “замахнутись” на новітню історію України, зокрема у перспективі створення загону бійців дивізії “Галичина” і реконструювання бою під Бродами. В даний час активно вивчає літературу про цей нелегкий період української історії, підбирає стиль і колір мундирів, малюнки шевронів, погон та петлиць. У подальших задумах – бій під Крутами з його поєднанням юнкерських та студентських уніформ, стилів перших знаків розрізнення УНР, дивізія Нестора Махна з його розмальованими кулеметними тачанками, українські Січові стрільці і бій на горі Маківці, війська Холодноярської Республіки і зимові походи…
На думку Т.Боднара, така колекція є найдієвішою ілюстрацією до підручників з всесвітньої та української історії. Адже саме в іграх народжувались майбутні великі полководці.
Автор: Сергій БІЛИЙ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|