Після судинно-серцевих та онкологічних захворювань наймасовішою хворобою вважають цукровий діабет. Так, скажімо, Коломия і район мають на сьогодні лише зареєстрованих хворих на цукровий діабет — 3905 осіб, 538 коломиян — інсулінозалежні, серед них — 16 дітей та підлітків. Припускають, що незареєстрованих діабетиків — удвічі більше. Тож потреба в організації, котра би переймалася проблемами людей з таким діагнозом, була просто нагальною.
І десять років тому, у березні 1999 року, вона виникла на наших теренах — благодійна громадська неприбуткова організація “Коломийська спілка інвалідів-діабетиків”. Увесь цей час незмінним керівником і її головою є засновник Валентина Паламарчук, член Української діабетичної федерації.
— Пані Валентино, — запитую, що Вас спонукало створити і стільки років рухати таку організацію?
— Фактично, діабет пройшов через мою сім’ю. Спершу, після сильного стресу, захворів син, тоді — десятирічний школяр. Потім захворів батько, а згодом — і я. Коли я захотіла дізнатися більше про цю хворобу, то не змогла в Коломиї знайти жодної докладної інформації. Є кілька плакатів у поліклініці та якась брошура. Тоді мені потрапила на очі інформація про Українську діабетичну спілку, куди я й зателефонувала. Вони і порадили організувати в Коломиї спілку, поскільки індивідуальні консультації не надають.
— І в чому полягають функції очолюваної Вами організації?
— Що діабет — не просто хвороба, а спосіб життя, — чув чи не кожен. І справді, цукровий діабет — невиліковна хвороба, котра потребує щоденного довічного лікування, а ускладнення, які виникають при ньому, призводять до інвалідності та смертності. Але якщо правильно організувати спосіб життя діабетика, то з цією хворобою можна жити повноцінно. В інших містах, особливо в обласних центрах, — у Вінниці, Рівному, Івано-Франківську є школи діабету, де і навчають такій правильній організації. Лікар же у поліклініці, при всьому бажанні, під час прийому не має змоги приділити пацієнту більше ніж якихось п’ять хвилин. Тож багато питань залишаються без відповіді, а щодення породжує їх кожної хвилини.
Великою підтримкою у вирішенні цих питань є наша громадська організація. Передусім, люди з діабетом бачать, що вони не самотні зі своєю хворобою, і тому їм легше подолати відчуття безвиході. Часто, не знаходячи розуміння у сім’ї та в найближчому оточенні. (“У тебе постійно щось болить!” — часто чують вони замість елементарного співчуття), хворі після спілкування з нами просто оживають морально. Тим паче, у нас вони можуть одержати і спеціалізовану літературу, зробити експрес-аналіз вмісту цукру в крові.
— Гадаю, що в багатьох наших читачів відразу ж виникне запитання про те, де вас можна знайти, де розташований офіс Коломийської спілки інвалідів-діабетиків?
— З перших же днів свого існування ми розмістилися в Червоному хресті на вулиці Петлюри, у кабінеті, який нам люб’язно надала Людмила Макарова, щойно почувши, що у нас є проблеми із приміщенням. Тож до нас можна завітати щодня, з 9 до 10 години, крім вихідних. Контактний телефон — 2-69-25. У нас можна поспілкуватися, одержати спеціалізовану літературу. Ми поспівчуваємо, вислухаємо, морально підтримаємо. Але якою б не була наша допомога, професійна консультація все ж необхідна в будь-якому разі. Саме з цією метою ми провели нещодавно Всесвітні дні діабету у Коломиї.
— То це була Ваша ініціатива? І як вдалося їх організувати? Чи допоміг хтось із боку?
— Фактично офіційним Всесвітнім днем діабету є 14 листопада. Але як коштів на його проведення держава не виділяє. Власне, це є місцева ініціатива, яку ми приурочили до 10-ліття нашої спілки. Адже крім того, що запросити фахівців, слід десь їх розмістити, оплатити відрядні. Нам приємно, що на наше запрошення відгукнулися лікар-ендокринолог обласної лікарні Любов Непорадна, заступник головного лікаря Коломийської ЦРЛ Віктор Бойко, професор, доктор медичних наук, учений лікар-ендокринолог Володимир Паньків, кандидати медичних наук, вчені лікарі-ендокринологи Національного медичного університету ім. О. Богомольця Олександр Приступ’як та Мар’яна Наумова, віце-президент міжнародної діабетичної федерації (
IDF) Валентина Очеретенко, голова Української діабетичної федерації Ірина Власенко, голови обласних спілок діабетиків Закарпаття, Рівненщини та Вінниччини Любов Дудаш, Михайло Літвіщенко та Ілона Микитюк.
Представили різноманітну продукцію як приватні підприємці, так і представники відомих фірм “Фармак”, АТ “Ново Нордікс” (Данія), “Оптіма”, “Вьорвах Фарма” (Німеччина) та виробник вітчизняної діабетичної продукції “Житомирські ласощі”, а коломияни мали змогу безкоштовно зробити замір крові новими швидкісними приладами зарубіжного виробництва. До речі, всі хто бажав, міг їх отримати безкоштовно, купивши лише індикаторні стрічки. Першого дня у Народному домі відбулася конференція, а весь наступний день, 20 березня, присвятили прийому й обстеженню громадян міста і району в центральній поліклініці. Таким чином, безкоштовно обстежили і надали рекомендації загалом більш як 400 особам. Не полінувались імениті гості виїхати до нашої лежачої хворої і провели обстеження на дому. Катерина Василівна навіть розгубилася, поскільки за своє життя стількох лікарів одночасно і такої уваги та допомоги навряд чи бачила.
Такі заходи вартувало би проводити щороку, та торік нам завадила повінь, до того ж, усе значною мірою впирається в кошти. Тому і наша спілка, і коломиян щиро вдячні всім спонсорам: міській і районній владі, народному депутату України Володимирові Мойсику, міській організації партії “Батьківщина молода” (депутатам міської ради В.Будзінському та Я.Гнатюку), які вручили 20 пакунків з продуктами для хворих дітей, підприємцям і спонсорам І.Табанюку, В.Савчуку, І.Томенчуку, І.Калитчуку, А.Божику, В.Лазаровичу, А.Юзюку, депутатам Коломийської міської ради Г.Романюку, Я.Ткачук, М.Ласійчуку, В.Череміщуку, І.Свідзінському та Л.Макаровій; КП “Коломияводоканал” (директор І.Калиняк), КПЕЖД (директор В.Михайлищук), ВАТ “Дятьяківці” (Р.Остяк), ТзОВ “ТЕРА-ІВ”, м. Івано-Франківськ.
На особливі слова подяки заслуговують волонтери з медколеджу імені І.Франка та спеціаліст відділу культури і туризму Володимир Лобурак, Микола Реп’ях — спеціаліст відділу з питань внутрішньої та інформаційної політики міської ради за організаційну підтримку.
— Цьогоріч проблемам діабетиків приділив особливу “увагу” і наш уряд, так що заледве від неї “відбилися”…
— У всіх людей з діабетом одна найголовніша проблема: державне забезпечення інсуліном. А тут раптом запропонували замінити таку узвичаєну допомогу ліками на грошову адресну допомогу в розмірі 1200 гривень на рік. Тоді як лише одна ампула інсуліну коштує 100 гривень. У період загострення інколи цих ампул треба по декілька щодня. Тому наші громадські організації, в тому числі й коломийська, забили на сполох і відстояли свою позицію. На цей рік усе залишили, як було, а наступного? Найкращим виходом була б, як запропонував наш знаний краянин Володимир Паньків, аби хворі купували інсулін, а держава аптекам компенсувала би їхню вартість. Тоді і лікарі змогли би приділити хворим більше уваги, а не займалися бухгалтерією при видачі ліків, як тепер.
Тільки спільними зусиллями можна вирішувати проблему цукрового діабету.
Від редакції: На конференції Валентину Паламарчук нагороджено почесною відзнакою міського голови “За активну просвітницьку та профілактичну роботу серед жителів міста та району, співпрацю з медичними установами в лікуванні хворих на цукровий діабет та з нагоди 10-ї річниці створення організації”.
Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі