RE: В банку Надра з’явилося багато грошей

На рефінансування майже сотні комерційних банків у листопаді 2008 року було витрачено НБУ понад 40 млрд. гривень, що вдвічі вище за залишки на коррахунках всіх комерційних банків! Але при цьому найістотніші вливання отримували лише банки, підконтрольні українським мільярдерам без будь-якого цільового використання. Фінансовим установам з іноземним капіталом вдаватися до допомоги НБУ фактично не доводилося, а малі банки взагалі поза увагою НБУ.

Найбільший об’єм фінансової допомоги у розмірі 7,1 мільярдів гривень отримав банк “Надра”, повідомляє “Дело”. Ця фінустанова восени перейшла під контроль Дмитра Фірташа (на фото), співвласника скандальної компанії RosUkrEnergo.

Друга за величиною сума рефінансування дісталася Промінвестбанку, контроль над ним до недавнього часу намагалися отримати брати Андрій і Сергій Клюєви. У п’ятірку найбільших позичальників Нацбанку також увійшли Приватбанк, підконтрольний Ігорю Коломойському, і “Фінанси і Кредит” Костянтина Жеваго.

Учасники банківського ринку і експерти стверджують: опубліковані дані не говорять про те, що у банків, що отримали допомогу, є проблеми.

“Принципово важлива не сума рефінансування, а умови, на яких воно надавалося”, - коментує заступник правління банку “Контракт” Павло Крапівін. За його даними, частина рефінансування надавалася на стандартних умовах, інша частина – за екстреною 319-ю ухвалою. “Контракт” отримав рефінансування в об’ємі 10 мільйонів гривень за ринковими умовами. В той же час 319-а ухвала НБУ відкривала можливість для комерційних банків провести рефінансування банків під заставу майна. “Наш банк також розглядав можливість отримання кредитів під власну нерухомість, але це вимагало входити в режим фінансового оздоровлення, чому ми і відмовилися від такого роду фінансування”, - пояснює Крапівін. На думку банкіра, фінустанови, які все ж таки вдалися до таких заходів, знаходяться в безвихідному становищі. Проте реальний список банків, отримавших рефінансування за 319-ою ухвалою, відомий лише в НБУ.

В той же час ряд депутатів недавно відкрито звинуватили НБУ в непрозорості виділення коштів. На їх думку, нераціональне і непублічне використання ресурсів також чинило тиск на валютний курс.

Банківські експерти, у свою чергу, вважають, що само рефінансування не могло істотно відбитися на курсі. З іншого ж боку, відсутність рефінансування вбила б всю банківську систему.

З іншого боку Національний банк обмежив доступ банків до довгих грошей. При відтоку депозитів НБУ буде проводити рефінансування тільки банків, зареєстрованих у формі відкритого акціонерного товариства зі статутним капіталом понад 500 млн. грн.

На 1 жовтня цим вимогам відповідали лише 16 банків зі 181 діючого. Учасники ринку вважають, що іншим банкам варто розраховувати тільки на підтримку своїх акціонерів, а у випадку її відсутності - розпродавати активи або залучати інвесторів, щоб уникнути банкрутства.

Стало відомо, що Нацбанк прийняв постанову від 11.11.2008 р. № 367 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 N 319”, за якою змінюється механізм рефінансування банків, прописаний у постанові НБУ №319. Зараз існує програма “фінансового оздоровлення”, відповідно до якої банк може одержати кредит терміном до одного року під не менше 15% річних в обсязі до 60% регулятивного капіталу і 90% вартості поданого забезпечення. А постановою №328 від 16 жовтня НБУ також дозволив банкам у випадку зменшення обсягу строкових депозитів на 2% протягом п’яти робочих днів одержувати від регулятора кредит на суму до 60% статутного капіталу банку з одночасним наданням як застави акцій власників більше 5% паперів. Тепер же у випадку відтоку депозитів у заставу потрібні 51% акцій банку (фактично НБУ намагається провести націоналізацію цих банків). При кредиті на “оздоровлення” банку його обсяг більше не обмежується 60% регулятивного капіталу, а в заставу серед іншого приймаються акції власників понад 5% акцій.

Ключовою нормою постанови №367 стало те, що одержати рефінансування при відтоку депозитів зможуть тільки найбільші банки. За даними НБУ на 1 жовтня, його вимогам відповідають лише 17 банків. Навіть не всі системні банки можуть розраховувати на гроші НБУ. Так, у групі найбільших банків їх не зможуть одержати ПриватБанк, Промінвестбанк, “Надра”, ОТП Банк, Альфа-банк, ПУМБ та Укрпромбанк, а в групі великих - Родовід Банк, ІНГ Банк Україна, Унікредит Банк, Правекс-банк, ВіЕйБі Банк, Донгорбанк, “Фінансова ініціатива”, Кредобанк, Сведбанк Інвест, Індустріалбанк і Сітібанк. Родовід Банк зможе одержати рефінансування НБУ, якщо здійснить намір збільшити капітал до 535 млн грн, про який заявлялося раніше. Із груп середніх і невеликих банків гроші НБУ може одержати тільки Астра Банк.

Такі суперечливі та непрозорі правові підстави при рефінансуванні банків підтверджують тезу про панічні настрої НБУ, але одної крамольної думки вони тримаються твердо – малим банкам не допомагати. Непрозорість підтверджується тим фактом, що про розміри рефінансування в кризовий період відкрито НБУ не повідомляє, мовляв щоб паніки не було. Зрозуміло, розкрадати кошти треба тихо. У тих, кому в нас роздають зараз неміряні гроші, хто-небудь попросив який-небудь бізнес-план, план скорочення витрат і підвищення доходів, план продажу непрофільних активів? Щось не чутно. Хто-небудь поцікавився, як у банку, що рятується, топ-менеджмент відповість за неправильно вчинене, зокрема, своїми бонусами і посадою? Хто-небудь узагалі знає бонуси та зарплати топ-менеджменту банків, що рятуються? Як власники великих банків вкладають валюту з офшорів в статутні фонди банків? Так ні, не чутно і такого. Нема і гучних відставок. Держава за рахунок населення все спише?

Може це дійсно політика націоналізації банків? Адже банки, які пішли на рефінансування таким чином показали, що вони не є самостійними, що у них є або можуть бути проблеми.

Джерело: Книга маразмів України
Обговорити на форумі