Дмитро ВИДРІН: Божий суд над елітою

Про існування бінарного газу ми чули. А от про бінарних харізматиків – ні. Дмитро ВИДРІН розкрив нам очі на це явище. Як і на зв’язок між рецесією та жіночими прокладками у контексті прем’єрства Юлії Володимирівни. Політолог також з легкістю відповів на питання, де взяти гроші на дострокові парламентські вибори без шкоди для економіки. І, природно, не обійшлося без традиційного анекдоту від Дмитра Гнатовича, з яким усі бажаючі можуть ознайомитися, прочитавши інтерв’ю з ним.

Дмитро Гнатович, в парламенті оголошено про створення коаліції НУНС, БЮТ і Блоку ЛИТВИНА. Чому замість “двійки” (гіпотетичний союз Партії регіонів та Блоку Юлії ТИМОШЕНКО) з’явилася “тріада”? Чим більше учасників, тим краще?
- Я думаю, що справа не в кількості, а в якості. Якщо у вас є два хороших партнера, то третього не треба. А якщо в наявності є три проблемних партнера, то ніякого толку все одно не буде. Знаєте, є життєздатні конструкції, які можуть ефективно працювати, а є, свідомо приречені на загибель, оскільки вони запрограмовані на саморуйнування. Адже не випадково при виведенні елітної породи мисливських собак з десяти вісім бракують. Вибирають найбільш життєздатних та біологічно стійких. У даному ж випадку стійкого “організму” поки що явно не вийшло, тому повинна бути зроблена “бракування” за допомогою народу. Можна ще багато інших аналогій приводити. Справа не в цьому. Я не можу дати оптимістичного прогнозу щодо запасу міцності створюваного коаліційної організму і Верховної Ради в цілому. Тому перевибори, швидше за все, будуть проведені. І не допоможуть навіть комуністи, які хочуть увійти у цю нову “ширка”, як показало голосування за спікера, чи то з функцією парторга, чи то з функцією комісара.

І якщо вже ми про це заговорили, хочу звернути увагу на наступне: мене вражає, як легко все ведуться на елементарну брехню. Еліта і прості люди попались на банальний обман, який називався “немає грошей на вибори”. Я підрахував, що за два місяці бездіяльності парламенту на його утримання пішло набагато більше грошей, ніж планується витратити на вибори! Рекомендую журналістам провести маленький експеримент. Подивіться, скільки у депутатському залі аеропорту Бориспіль «шатаєтся» парламентаріїв. У будь-який час доби там знаходяться декілька депутатів, які кудась летять. І о шостій ранку, і в дві ночі. Напевно, вони з допомогою зовнішньої активності компенсують млявість внутрішньополітичних процесів. Як правило, слуги народу летять чомусь на екзотичні острови або в теплі країни. Я поцікавився, скільки коштує обслуговування депутатів в аеропорту. Виявилося, близько двох з половиною тисяч гривень за відліт-приліт. Порахувати, у скільки обходиться утримання депутатського залу в рік. На мій погляд, сума цілком порівнянна з витратами на проведення дострокової виборчої кампанії. І це, ще раз повторю, перша брехня, пов’язана з парламентськими виборами.

Друга брехня полягає в тому, що нам невпинно, як заклинання, повторюють фразу про те, що дострокові парламентські вибори нічого не змінять і в Раді буде відтворена точно така ж конфігурація. Це не просто брехня, а вже нахабна брехня, оскільки виникла сьогодні в парламенті конфігурація складається раз на сто років! Це все одно, що три рази поспіль викинути в кістки три шістки. У Німеччині один раз був парламентський розклад, при якому більшість від меншості відділяло всього один-два голоси. У Румунії сьогодні подібна ситуація. Буває. Але абсолютно неймовірно, щоб в Україні другий раз поспіль випали три шістки! Це виключено. Тому будь-яка інша парламентська конфігурація стане більш життєдіяльності і працездатною. Для всіх сьогодні очевидно, що перевагу одній зі сторін буде не один-два голоси, а десять-двадцять. Іншими словами, у будь-якої майбутньої коаліції з’являється запас міцності. Та комусь, очевидно, вигідний такий обман. Тому й не був використаний шанс провести вибори 7 грудня, хоча при такому сценарії ми б мали вже значно більш стійкий парламент з більш чіткою конфігурацією.

Чому, на ваш погляд, не “зрослося” у Партії регіонів та БЮТ?
- Думаю, це навіть добре, що не зрослося. Причин кілька. Перша – у “регіоналів” спрацював інстинкт самозбереження. У ПР, мабуть, розуміють, що об’єднання з БЮТ – це утопія. Причому “утопія” від слова “втопити”. Справа в тому, що для будь-якої партії можливо не об’єднання, а лише розчинення у Блоці Юлії ТИМОШЕНКО. І якщо б “регіонали” створили коаліцію з БЮТ, то через два місяці вона б називалася БЮТ (регіони). Дрібними літерами і в кавичках. Виходить, що інстинкт самозбереження їх врятував. А друга причина: не можуть об’єднуватися сили, що мають діаметрально протилежні цілі. Економічні, політичні, геополітичні. Вони б в результаті посадили і країну, і людей на таку політичну “розтяжку”, що штани могли б порватися. Нас і так розтягують, але не настільки ж! Тому, слава Богу, що не порвали. В іншому випадку стався б розрив еліт, електорату, країни, геополітичних векторів. Не склалося – й славно!

А з якої причини ЛИТВИН вирішив пограти у наперед проігришную гру в коаліції?
- Я неодноразово казав, що більше за всіх шансів стати спікером у ЛИТВИНА. Тому що він хоче. А у нас хто хоче, той і стає спікером. А Володимир Михайлович постійно хоче. Стабільно, сильно і дуже довго. Знаєте, стільки епітетів до слова “хоче” не можна додати навіть Івану ПЛЮЩУ. Він, до речі, теж хоче, але не так довго, постійно і наполегливо. Щодо інших претендентів навіть цього сказати не можна. Ось ЛИТВИН хотів і отримав. Причому сповна.

Що значить сповна?
- Думаю, мало йому не здасться. Під час першої спікеріади у ЛИТВИНА було багато складних моментів. Але головне не в цьому. Було відчуття реальності і легітимності влади. КУЧМА зумів прищепити якщо не повагу, то який-то страх перед владою. Надав їй якусь демонічность. Була таємниця, інтрига, підступність. Відблиск демонічності сягав та спікерського крісла. Тому Володимир ЛИТВИН «руліл» в парламенті, користуючись ресурсом, сформованим КУЧМОЮ. Сьогодні цього ресурсу немає. Зараз спікера кожен може перервати, вирвати у нього мікрофон. Будь-який депутат може трохи чи не плюнути в голову Ради, відібрати картку для голосування. Влада повністю десакралізірована і дедемонізірована. Коли над ЛИТВИНОМ буде нависати який-небудь відчайдушний депутат з “регіоналів” або БЮТ, коли почнуть виривати дроти і відбирати мікрофон, тоді ЛИТВИН зрозуміє, що бути спікером сьогодні – це не те, що чотири роки тому.

До речі, оскільки ми зачепили тему спікера, я згадав ще про одну брехню, яку всім наполегливо нав’язують противники дострокових виборів. Кажуть, що без спікера Ради не можна приймати закони, у тому числі й щодо фінансування майбутньої електоральної кампанії. Однак у Конституції не сказано, що саме спікер повинен підписувати законопроекти. Там сказано – головуючий. А головуючий може бути обраний парламентом навіть на один день. І якщо б Рада обрала тимчасового головуючого, котрий би підписав прийняті закони, то ні один Конституційний суд не зміг би потім довести, що вони нелегітимні.

Суб’єкти нової коаліції беруть на себе відповідальність за стан справ в країні. Чому члени Блоку ЛИТВИНА приєдналися до них? На що вони сподіваються в умовах кризи?
- Для мене, до речі, загадка, на що вони сподіваються. Якщо вже ми торкнулися теми кризи, то повинен зазначити, що наша шановна “прємьєрка” все переплутала. Ви звернули увагу на те, що вона жодного разу не вжила слово “криза”? Вона каже “рецесія”. Хоча криза і рецесія – не одне і те ж. Більш того, це протилежні речі. Рецесія – органічно-ціклічний спад економіки, що настає після кожного економічного буму. Він є запрограмованим в економічному житті. Спочатку суспільство росте, потім у формі рецесії відпочиває від зростання. Відпочило – знову зростає. Цей термін взятий з теорії великих і малих економічних циклів.

Криза – це форс-мажор. Щось, що прериває природний економічний цикл. Оскільки особистість Прем’єра навіває певні гендерні думки, то можна провести наступну аналогію: рецесія – це природній жіночий цикл. А криза – це “зальот” по повній програмі. Так ось, коли у жінки рецесія, вона йде в аптеку за прокладками. Коли “залетіла”, то в неї два виходи: або хвороблива операція, або новий плід. Прем’єр поставилася до кризи як до рецесії і відразу ж побігла в аптеку – Міжнародний валютний фонд – за валютними прокладками. А треба або робити операцію над застарілою інфраструктурою, над неефективною економікою, або готуватися до нового плоду. А це нова еліта, нові версії світу, нові цілі. Коротше кажучи, Уряд сьогодні діє за парадигми рецесії, а не кризи. І люди, які на сьогоднішній день створюють коаліцію, думають, що в Україні всього лише рецесія. Їм таку логіку Прем’єр своєї термінологією підказала, типу: два місяці економіка відпочине, а десь у лютому почнеться неймовірний ріст. Вони очолять міністерства, у яких будуть “крутитися нємєряні” гроші. І вони готуються до цього. Але в підсумку, швидше за все, буде зовсім інше. Доведеться бігти все-таки або до “лікаря”, або в “пологовий будинок”. А може, вже зовсім інші люди стануть лікувати і зовсім інші люди будуть приймати пологи. До речі, знаєте, яке початкове значення мало слово “криза”? Суд! Думаю, що настав час Божого суду над нашою елітою.

Останнім часом дуже популярна ідея одночасних “пологів” парламенту і президента. Це реальний варіант?
- Раніше я не вірив у суміщені вибори. Мені здавалося, що у Президента є якась влада і передвиборне задоволення він розтягнеться на кілька етапів. Але не склалося. Немає в нього влади для растягування задоволення. Тому ми отримаємо всі одразу і по повній програмі через суміщені вибори. Повторю, ще місяць тому я в це не вірив. Тепер подібний сценарій стає все більш і більш очевидним, оскільки знайшлися люди – то є, як я сказав, “ширка з комісаром”, – які готові взяти на себе відповідальність за кризу. Раніше ця відповідальність була распилена, а тепер вона консолідована і, отже, більш вразлива для народної ненависті й опозиційною критики. А “регіоналам” як єдиною тепер опозиції нічого іншого не залишається, крім як стати гнівними званувачувачами діючої влади. При такому форматі сценарій проведення одночасних парламентських і президентських виборів практично неминуча.

Не дарма ж “прємьєрка” рекомендує створити широку коаліцію, в яку мають увійти 450 депутатів. Вона намагається розділити відповідальність на всіх.
- Цілком очевидно, що ця ініціатива “прємьєркі” – це калька з передвиборної кампанії МАККЕЙНА. Коли МАККЕЙН відчув, що програє, він запропонував створити широку антикризову коаліцію і втопити в ній всі проблеми. Але ОБАМА вчасно роскусив задум конкурента. Він заявив, що з кризи треба виходити на чолі з ватажком, який має чіткі цілі. Стадом вийти зі складної ситуації неможливо. По-перше, двері виходу з кризи такі вузькі, що всі відразу не вийдуть. По-друге, обов’язково повинен бути політичний лідер, який бере на себе відповідальність не тільки за ситуацію, але й за цілі А всі не можуть одночасно ставити цілі. У ЯНУКОВИЧА одні цілі, у ТИМОШЕНКО – інші, у ЮЩЕНКА – треті, у ЛИТВИНА – четверті. І якщо вони зберуться разом, то як вони їх стануть поєднувати і реалізовувати? Напевно, “Регіони” вчасно зрозуміли, що “загалом” можна тільки батька, тобто президента, бити. А виводити суспільство з кризи можна тільки під керівництвом якоїсь політичної сили, яка бере на себе відповідальність і за економічну ситуацію, і за правильність поставлених цілей.

Зі схеми відповідальності за кризу випадає Президент. З ним як бути?
- Після створення коаліції трьох (з комісаром) з’явиться чітка і формалізована колективна відповідальність. ТИМОШЕНКО – лідер партії БЮТ, Президент – лідер партії Наша Україна і ЛИТВИН, який знову потрібен всім. Ось ці люди за все і дадуть відповідь. Ми будемо знати, з кого питати. Можу розповісти анекдот в тему. Після бурхливої ночі прокидається у готелі двоє, що у відрядженні. Похмілля жах! Голова болить. І один іншому говорить: “Слухай, а навіщо ми всі гроші віддали тим дєвушкам? Чуть-чуть залишили б собі, вистачило похмелитися”. А другий відповідає: “Знаєш, якщо б їм всі гроші не віддали, була б якась недомовленість”.

Мене рік тому голова Уряду та голова Нацбанку переконали в тому, що гроші треба зберігати у гривнях і в банках. Я пішов до банку, поклав на рахунок частина заощаджень, а тепер не можу одержати їх назад! Більше того, навіть якщо я їх отримаю, то це будуть зовсім інші гроші. Крім того, ця парочка переконала мене вкладати кошти в українського виробника. Я іншу частину заощаджень вклав в акції наших підприємств. Поки ще не всі гроші пропали, і тому у мене є якась недомовленість по відношенню до влади. Коли зникнуть всі мої заощадження, гроші моїх колег і друзів, то ніякої недомовленості по відношенню до нової коаліційної трійці вже не буде. Вже зрозуміло, до кого йти за грошима і з кого питати.

Чи з’являться лідери, які здатні очолити рух протесту? Або вони вже є?
- Лідери з’являються лише тоді, коли виникає масове рух. Навпаки, не буває. А сьогодні вже заявили про себе профспілки. Там почалося бродіння. Поки вони діють методом втику. Розуміють, що настав їхній час, але ще не знають, що робити. А пройде місяць-другий, і профспілки зрозуміють, куди йти, з кого вимагати, під якими гаслами іти. Партії до цього не готові. У них немає потужних економічних гасел. І немає лідерів, які здатні вести за собою простих людей. Коли профспілки зарухаються, а з їхніх надр з’являться такі лідери, ось тоді почнеться найголовніше.

А коли може початися?
- Думаю, в березні.

Існує точка зору, згідно з якою з популізмом можна боротися тільки за допомогою шокової терапії. От коли люди на собі відчують наслідки правління ТИМОШЕНКО, тільки тоді вони вилікують. Чи не занадто це жорстокий метод?
- Люди самі вибирають способи свого лікування. Ми як кішки: самі шукаємо лікувальну травичку. Тому, якщо нам політик подобається – значить, його потенціал ще не вичерпано, отже, багато хто магічно вважає його ліками від усіх бід. Якщо він перестає подобатися – значить, магія політика зникла. Поки що є магічна привабливість, Юлія Володимирівна буде популярна. Але як довго люди будуть вірити в дива – не знає ніхто.

Виходить, що шокова терапія не допоможе?
- Комусь поможет, комусь ні. Хтось вилікується, а комусь навіть шокова терапія не допоможе. У зв’язку з цим я хочу торкнутися ще одну тему. Досліджуючи феномен різних політичних утворень, прийшов до висновку про існування так званих бінарних харизматиків. Це люди, які працюють у режимі тандему і завдяки цьому мають колосальну популярність. Першими такими бінарними харизматиками були БОННІ і КЛАЙД. Тому я назвав цей феномен “ефектом БОННІ і КЛАЙДА”. Кожен з цих легендарних “нальотчіков” окремо – ніхто, а разом вони, підозрюючи один одного, створили ударну двійку. Так от, у сучасному світі я знаю тільки три пари бінарних харизматиків. Це ТИМОШЕНКО і ЮЩЕНКА, СААКАШВІЛІ і БУРДЖАНАДЗЕ, а ще долар і євро. Поки вони працювали в тандемі, підстьогуючи один одного, взаємно енергетично підживлюючи, то у них був неймовірний харизматизм. Коли ж вони стали воювати один проти одного, розпочався обвал і падіння популярності. Тому в мене є така версія, що всі бінарні харизматики, які воюють один з одним, приречені.

Може так вийти, що після кризи Україна назавжди залишиться країною третього світу? Остаточно випаде з світових розкладів, стане не суб’єктом, а об’єктом політики?
- На мій погляд, у політиці не буває нічого кінцевого. Вона завжди надає якийсь шанс. І завжди дає шанс виправитися. Тому я не вірю ні в які остаточні рішення. Взагалі, це стосується не тільки політики, але й звичайного життя. У кожної людини в житті є шанс виправити свої помилки. Хтось з великих зазвичай так закінчував цю фразу: “Інакше тоді навіщо Бог?”. Тому я думаю, що у нашої країни ще будуть інші шанси. Але дуже прикро, якщо ми втратимо нинішній. Чому? Нещодавно зустрічався з одним европейським олігархом, який тричі розорявся і тричі ставав найбагатшою людиною однієї невеликої, але красивої европейської країни. Я йому сказав: “Зараз важко, але є привід для оптимізму, оскільки в будь-якій кризі 99% людей втрачають, а 1% дуже сильно набуває”. Він мені відповів: “Ви не маєте рацію в тому, але не 1%, а 5%”. Тому у нас є небезпека в період кризи опинитися в 95% країн, які сильно втратять, або шанс потрапити в 5% держав, які можуть сильно придбати. На жаль, це залежить не від народу, а від еліти. Тому що народ – енергетик, джерело влади, а капітани, лоцмани, провідники, поводирі – це еліта. Це їхня місія.

Розмовляли: Володимир СКАЧКО, Олександр ЮРЧУК, Кієвскій телєграф
Переклад: Петро ВОЛЯ, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі