Антикризовий механізм запущено

Нарешті й в Україні почали боротися з фінансовою кризою. Минулої п’ятниці Верховна Рада підтримала антикризовий закон, внесений Президентом. А вже у понеділок Віктор Ющенко “благословив” його своїм підписом.

За антикризові заходи, запропоновані главою держави, проголосували 243 із 440 народних депутатів, зареєстрованих у залі: 154 – від БЮТ, 69 – від “Нашої України – Народної Самооборони”, 20 – від Блоку Литвина. “Регіонали” і комуністи не дали жодного голосу.

Ухвалений закон №639-VI “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” діятиме, поки народні депутати не скасують його у зв’язку зі стабілізацією, але не довше, ніж до 1 січня 2011 року.

Закон насамперед передбачає створення стабілізаційного фонду за рахунок понадпланових надходжень до бюджету, таких, як приватизація та інші, кошти з якого мають використовуватися для надання рефінансування та кредитів банкам, будівництву, іншим установам загальнодержавного значення, що потребують допомоги.

Ідею створення стабфонду критикувало багато фахівців, зауважуючи, що логічно було б створювати його під час росту економіки, а не витрачати гроші під час кризи. Разом з тим, він має як свої плюси, так і мінуси.

На думку аналітиків інтернет-ресурсу “Економічна правда”, плюс полягає в тому, що фонд стане юридичним інструментом, завдяки якому держава зможе робити те ж саме, що сьогодні роблять США та країни Європи, а саме – рефінансувати підприємства та банки, що мають проблеми з поверненням зовнішніх боргів.

Мінусом є те, що за рахунок резервів Нацбанку він наповнюватися не може, а інших вільних коштів в країні наразі немає. Також стабфонд є прямим шляхом до мегакорупції: напрямків можливого використання грошей забагато, і жоден з них не прописаний детально.

У другій статті записано, що для врегулювання питань щодо кредитування держава в особі Мінфіну може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків шляхом придбання акцій первинної емісії банку чи акцій додаткової емісії банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти держбюджету.

Аналітики “ЕП” називають це “дуже прогресивним пунктом”, оскільки вже через три місяці багато банків, скоріше за все, потерпатимуть від хвилі неповернення кредитів. Причому у групі ризику є системні установи – лідери за обсягом надання іпотечних та автокредитів населенню. З’являється впевненість, що НБУ не дасть вмерти цим установам.

Також встановлюється гарантія відшкодування вкладу в банках, але на суму не більше 150 тис. грн. Дехто з політиків вважає, що таким чином гарантуються повернення вкладів понад 90 відсоткам людей, які мають банківські збереження. Це, зрозуміло, не заспокоїть власників великих рахунків, які тікатимуть з банків при першій нагоді, але масовий вкладник, захищений вже сьогоднішніми програмами фонду гарантування вкладів фізичних осіб, може залишитися.

Крім того, передбачено продовження пільгового режиму оподаткування для аграрних господарств. Наступного року вони все ще не платитимуть ПДВ, хоча й передбачався їхній перехід на загальну систему оподаткування. Аналітики розцінюють це позитивно, адже в іншому випадку “ціни на харчі могли вже з Нового року різко стрибнути вгору”.

Власне тільки це положення, а також положення про рефінансування банків наразі залишаються поза критикою. Про інші ж фахівці кажуть як про безглузді або підозріло корупційні. Зрештою, поживемо - побачимо, що з того вийде.

Автор: Серафим КУКУЛИН, “Галицький Кореспондент”
Обговорити на форумі