“Коломийські представлення”: вистава-відкриття просто неба, збір коштів на АТО та голос Майдану Євген Нищук на місцевій сцені

З понеділка упродовж тижня наше місто житиме театром: уже вшосте відбуватиметься Всеукраїнський театральний фестиваль “Коломийські представлення”.

Правда, організатори фестивалю хвилюються, чи зрозуміють їхнє рішення проводити дійство в той час, коли в Україні триває неоголошена війна, і чи не нагадуватиме їхня ініціатива бенкет під час холери.

Вагалися до останнього, зізнається директор коломийського театру Дмитро Чиборак, хоча цілий рік готувалися до фестивалю - ніхто ж і подумати не міг, які події чекають попереду. А коли дійшло до того, що театр з Луганська, який мав бути учасником фестивалю, змушений був закритися, організатори представлень вирішили: не дамо ворогові зламати наш дух і продовжимо боротися на творчому фронті. Підібрали патріотичний репертуар, на відкритті організовують доброчинну акцію: зібрані кошти передадуть нашим військовим у зоні АТО. Отож усі заходи, які відбуватимуться в межах фестивалю, об’єднані єдиним патріотичним духом.

На перших порах підготовки до цьогорічного фестивалю планували розширити географію: запрошували до участі театральні колективи зі сходу, півдня України - з Луганська, Херсону. Та через військові дії на тамтешніх землях ця справа не увінчалася успіхом. Натомість їде до Коломиї театр із Полтави, звідки теж рукою подати до зони бойових дій, тож вирушають у дорогу із певною тривогою й організатори фестивалю очікують їх із особливим пієтетом. Цей театр буде своєрідною родзинкою представлень. Вони везуть на розсуд коломийської публіки майже півстолітній спектакль, українську класику “Мартин Боруля”. Він справді йде на тамтешній сцені від 1972 р., і всі ці роки незмінним виконавцем головної ролі є народний артист Юрій Попов. Ця вистава-легенда ідеально втрапляє до фестивального річища, адже організатори дійства не відмовляються від основного критерію вистав-учасників: на фестивалі мають бути представлені тільки сценічні першо­прочитання.

Місцевий театральний фестиваль, на думку Дмитра Чиборака, - це можливість для коломийської публіки побачити всі українські театральні новинки. Організатори дещо навіть ризикують, тому що на фестиваль везуть усе-таки нові постановки, а не розхвалені, а отже, стопроцентово успішні вистави. Але цьогорічне дійство все ж має у своїй програмі і, так би мовити, елітних гостей, як-от два національні театри - Київський театр ім. Франка та Львівський театр ім. Заньковецької. “Заньківчани” власне і відкриватимуть фестиваль. Вечір обіцяє бути винятковим. По-перше, відкриття відбудеться просто неба, на Вічевому майдані: буде зведена сцена, освітлення, найповажнішим, старшого віку глядачам забезпечать сидячі місця. Але головне дійство розгортатиметься, звичайно, на підмостках: львів’яни везуть сценічну постановку “Пропала грамота”. (Пригадуєте геніальний однойменний фільм із Іваном Миколайчуком?) З цього приводу директор коломийського театру робить екскурс в історію, нагадуючи, що в 19 ст. львівська трупа спершу поспішала із прем’єрою кожної постановки до Коломиї, і тільки після відгуків місцевої публіки вирушала з виставою у світ. І надалі, доволі символічно, львівський театр ніколи не відмовляє на запросини Коломиї, а місцева трупа навідується до Львова. Тож ця давня традиція триває і донині - у форматі “ви частіше до нас, ми - до вас”. Згадана ж вистава, зі слів пана Дмитра, найбільше вабить його в цьогорічному репертуарі фестивалю: вона написана про нас, сьогоднішніх, у цьому часі; у тому матеріалі - вічному творі Миколи Гоголя - і є відповідь, чому все стається саме так.

Організатори обіцяють приємний початковий вечір-відкриття, але разом із тим сумний, тому що над нами все-таки тяжіє примара війни. Тому вистава буде благодійною, і всі зібрані недільного вечора кошти, як і загалом усі надходження під час фестивалю будуть передані учасникам АТО. Таким чином організатори та учасники фестивалю, збираючи коломиян на дійство під закликом “Мистецтво врятує Україну”, поряд із духовною постановили внести і матеріальну дещицю на підтримку миру в країні.

Інтригою фестивалю можна назвати виставу київського театру, а точніше - участь у ній теперішнього міністра культури, голосу двох Майданів Євгена Нищука. Він задіяний у моно-виставі за твором Володимира Винниченка “Момент кохання”. Окрім мистецького, візит міністра до нашого міста може бути знаковим і в іншій площині. Це нагода поспілкуватися і про наболіле - фінансування театральної культури і зокрема нашого місцевого осередку Мельпомени. Тим паче, що інша новинка цьогорічних представлень - Львівське зональне відділення спілки театральних діячів України, а це 13-16 театрів, збереться в Коломиї на своє засідання. Ділитимуться кожен своїми поточними проблемами, а також очікують на виступ міністра культури.

Організатори фестивалю ставлять за мету щороку потішити глядачів чимось новим і у власному репертуарі. Так, цьогорічну афішу прикрашає прем’єра нашого театру “Пан Коцький”. Це вже 10-а казка в постановці на місцевій сцені народного артиста України Адама Цибульського. Серед інших вистав, які гості фестивалю запропонують місцевій публіці, і вистава Закарпатського театру “Лісова казка”, яку особливо виділяє коломийський режисер Сергій Кузик, описуючи її як унікальну, мовляв, ніхто раніше не пропонував такого сценічного вирішення цього класичного твору Лесі Українки; “Нація” за твором Марії Матіос - відомий уже спектакль Івано-Франківського театру; “Інцидент” італій­ського драматурга Луїджі Лунарі у постановці Чернівецького театру - це взагалі перша інсценізація цього твору в Україні; цікаво буде побачити, як у ляльковому варіанті буде представлений твір Габріеля Гарсії Маркеса “Стариган із крилами” у постановці Вінницького театру. У ляльковому театрі наразі спостері­гається дивовижна тенденція - у виставі поряд із ляльками залучати живих людей, компонуючи таким чином елементи лялькового та драма­тичного театрів.

Усе ж організатори з острахом чекають відкриття: чи не буде закидів, мовляв, організували бенкет під час холери. Але готуючись до фестивалю, мимоволі знаходили знакові історичні підтексти цього дійства. От хоча б узяти відкриття фестивалю, яке, звісно, не обійдеться без виконання Національного Гімну України. Днями гортаючи сторінки коломийського театру, каже Сергій Кузик, згадав про Михайла Вербицького, який свого часу був тутешнім композитором, а заодно і головним композитором Галичини, саме в нашому місті написав тоді ще просто патріотичну пісню “Ще не вмерла Україна”, яка дуже сподобалася місцевій молоді. Отож виконання гімну саме на нашому фестивалі втричі доречніше, ніж деінде з подібних заходів, тому що він народжений саме тут. І про це треба говорити, додає Дмитро Чиборак, у хорошому значенні слова хизуючись нашою причетністю до його витоків.

Отож організатори “Коломийських представлень” чекають усіх шанувальників театрального мистецтва у понеділок, о 21-ій годині, на Вічевому майдані, де на ваш розсуд уславлені “заньківчани” представлять свій спектакль “Пропала грамота”. І це буде тільки початок театрального свята. Тож не пропустіть найпотужніший фестиваль у нашому місті.