Стрес може бути корисний: 7 підстав із ним потоваришувати

Замість того, щоби остерігатися стресів, варто спробувати з ними потоваришувати, адже від стресів таки є користь.

Щоправда це стосується лише короткострокових, гострих стресів, а не хронічних, підкреслює психолог Келлі МакГонігал. Вона зібрала 7 цікавих фактів про “хороший” стрес.

Про це пише сайт Ideas.Ted.com.

Стрес корелюєтьсяз нижчим ризиком передчасної смерті. Науковці з Університету Вісконсин-Медісона дослідили результати опитування National Center for Health Statistics 1998-го року. Їх цікавили відповіді учасників відносно рівня стресу, того, як, на їхню думку, він впливає на їхнє здоров’я, та як вони дають цьому раду. Учені розглянули дані щодо 29 тисяч респондентів та співставили їх із показниками смертності на 2006-й рік. Вони помітили, що в тих людей, котрі повідомляли про високий рівень стресу та вважали, що він дуже впливає на їхнє здоров’я, ризик передчасної смерті був вищий на 43%.

Між тим для тих учасників, котрі, хоча й жалілися на високий рівень стресу, проте не вірили, що він якось їм шкодить, відносний ризик виявився найнижчим. Їм передчасна смерть загрожувала навіть менше, ніж тим, хто практично не потерпав від стресу.

Стрес сприяє появі нових нейронів у мозку. В 2013-му році вчені з Каліфорнійського університету в Берклі провели експеримент із пацюками. Вони обмежили їхній рух у клітках, щоби спровокувати збільшення рівня гормону стресу. В результаті стовбурові клітини в мозку гризунів почали виростати в нові нейрони. Уже два тижні по тому ці піддослідні тваринки показали ліпші результати у тестах на навчання.

Стрес може зміцнювати імунну систему, виявили вчені Стенфордського університету. Короткостроковий стрес змушує адреналінові залози продукувати гормони, що “скликають” імуноцити на війну з інфекцією, навіть якщо її в організмі ще нема.

Стрес може допомагати заводити друзів. У 2012-му році науковці з Фрайбурзького університету провели такий експеримент: 72 парубків-студентів вони розподілили на дві групи – “стресову” та контрольну. Потім юнакам запропонували парні та групові ігри, в яких вони мали проявити довіру до партнерів, готовність ділитися та ризикувати. Дослідники побачили, що більшу щедрість та відкритість продемонстрували саме ті учасники, котрі перед цим зазнали стресу.

Стрес може допомагати в навчанні. Учені з американського Національного інституту психічного здоров’я попросили чоловіків-добровольців протягом 1 хвилини потримати руку в крижаній воді. У тестах, які потім із ними провели експериментатори, кращі результати показали саме ці піддослідні, а не контрольна група.

Стрес може поліпшувати пам’ять. Знаючи, що пацюки ненавидять плавати, учені з Університету Баффало використали це в своєму експерименті в 2009-му році. Одну групу гризунів вони змусили плавати протягом 20 хвилин, а потім, так само, як і контрольну, запустили до лабіринту. Останню частину експерименту повторили за 4 години та за день, і щоразу ті пацюки, що побували в воді, помилялися менше за контрольну групу. Дослідники пояснюють це тим, що внаслідок стресу зростає рівень глютаміну, а це покращує роботу пам’яті.

Стрес може допомогти дослухатися до інстинктів. Учені з Університету штату Мен запропонували групі студентів серію досить стресових тестів. Молоді люди мали записати 5-хвилинну відеопрезентацію, дати 5-хвилинне інтерв’ю, порахувати від 1022 назад, ще й із кроком у 13. Все це піддослідні мали виконати перед лицем журі.

Після цього студентів попросили розподілити на категорії різні кола та риски, які вони бачили на екрані комп’ютера. Під час першої частини завдання учасників просили давати пояснення, чому вони відносять кожне зображення саме до цієї категорії, а під час другої – просто розподіляти, як підказує чуття. Із цим завданням найкраще впоралися саме ті добровольці, котрі зазнали найбільшого стресу, побачили вчені.