Що більше зовнішньої агресії, то менше агітації - такий собі незвичний сценарій ведення передвиборчої кампанії

Головною особливістю цьогорічних дострокових виборів став неактивний старт та майже повна відсутність будь-яких проявів передвиборчої кампанії на місцевому рівні.

Адже вперше за історію незалежної України президентська виборча кампанія відбувається у настільки складних умовах.

Якщо конфліктна політична ситуація та небезпека реалізації “кримського сценарію” в нестабільних східних регіонах триватиме і надалі, зокрема до дня виборів, це може у кінцевому рахунку поставити під загрозу зриву процес голосування, підрахунку голосів та інші передбачені законом процедури. У разі ж початку активних військових дій та введення надзвичайного чи військового стану в Україні, позачергові вибори буде скасовано.

В умовах складної суспільно-політичної ситуації та можливих проявів військової агресії з боку Росії, кандидати утримуються від масової агітації, побоюючись неоднозначної реакції виборців.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що станом на початок квітня 2014 року практично відсутня агітація на зовнішніх носіях реклами (білборди, сіті-лайти тощо). Виключенням є візити кандидатів на свої “виборчі оази” (О. Ляшка на Чернігівщину, П. Порошенка на Вінниччину), презентація своїх програм і команд журналістам та студентам у Києві (Ю. Тимошенко, П. Порошенко, М. Маломуж), візити, продиктовані суспільно-політичною необхідністю (відвідування Ю. Тимошенко і Д. Ярошем Донецької області, О. Ляшком Луганської області) та деякі інші (як приклад, візит О. Богомолець до Херсона). Єдиний, хто найзавзятіше включився у безпосередню роботу з виборцями – О. Ляшко. Його команда організовує публічні акції, зовнішня реклама цього кандидата (з лозунгом “Смерть окупантам!”) чи не першою з’явилася на вулицях українських міст. Порівняно активним з візитами у регіони та зустрічами з виборцями, зокрема під час мітингів ВО “Свобода”, є також і О. Тягнибок. Поміж тим, вже зустрічаються випадки брудної агітації, які часто супроводжуються закликами до насильства, екстремізму, бойкоту виборів. Зокрема, у Рівному 6 квітня на недільному Віче представник “Правого Сектору” Роман Коваль заявив, що на керівні посади у державі можуть претендувати лише українці по крові. На народному віче у м. Біла Церква, організованому місцевим осередком ВО “Свобода”, представники “Радикальної партії Олега Ляшка” влаштували перформанс із “труною Партії регіонів”. У Чернівцях було поширено листівки (без вихідних даних) із зображенням А. Яценюка і О. Турчинова з написом: “Як просрати країну за місяць. Навчальний посібник для початківців”. Загрозливою є ситуація в південно-східних областях України, де проросійсько налаштовані організації публічно закликають до фізичного зриву виборів і руйнування територіальної цілісності України.

Виборчі штаби кандидатів ще не є остаточно укомплектованими по всій Україні, доволі часто досі функціонують без керівників, у терміновому порядку займаються добором кадрів, орендою приміщень, розподілом повноважень, пошуком ресурсів тощо. Загалом, найбільш активними у розгортанні своїх штабів по регіонах України є Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок, Дмитро Ярош, Анатолій Гриценко, Василь Куйбіда, Олег Ляшко і Ольга Богомолець.

Напередодні дострокових виборів по всій Україні продовжується процес кардинального оновлення керівництва ОДА і РДА, а нові посади отримують переважно представники колишньої опозиції, зокрема, ВО “Батьківщина”. Попри значні кадрові ротації загальноукраїнського масштабу, представниками ОПОРИ в регіонах ще не зафіксовано жодного прецеденту, коли б посадові особи місцевих органів влади використовували свої повноваження, з метою розгортання агітації за будь-кого з кандидатів у Президенти.

У контексті президентської кампанії джерелом занепокоєння залишається ситуація з окупованими російськими військами Автономною Республікою Крим та містом Севастополь, які юридично залишаються територією України. Військова окупація цих земель становить серйозні перешкоди для вільного і безперешкодного волевиявлення частини українських громадян та створює непересічний прецедент у контексті організації виборчого процесу. 13 квітня ЦВК визнала неможливість утворення окружних виборчих комісій з виборів Президента територіальних виборчих округів на території Криму.