Нині святкує 117 уродини Катерина КОЗАК

У Коломиї мешкає найстарша жителька планети Катерина Козак. Проте поки цей титул – неофіційний.

117-річну жінку ще не занесли до Книги рекордів Гіннеса. У липні минулого року в Японії від старості помер Дзіоремон Кімура, який народився у квітні 1897 року та був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найстаршою людиною планети. Після смерті Кімура цей почесний титул перейшов до його співвітчизниці Місао Окава, якій зараз 115 років.

Проте Катерина Козак з Коломиї - старша від теперішньої жительки планети, і її попередника. Жінка народилася 14 лютого 1897 року. На День св. Валентина пані Катерина святкуватиме своє 117-річчя. Її поважний вік зафіксований у Книзі рекордів України, проте ще не занесений до Книги рекордів Гіннеса. Чи турбує це 117-річну Катерину Козак - мабуть, анітрохи. Жінка вже не пригадує, котрий за чисельністю День народження святкує.

Кореспонденти “КВ” завітали у гості до бабусі Катерини напередодні її 117-ліття. Жінка зустріла гостей, сидячи в інвалідному візку, який держава подарувала їй лише у січні цього року. Рідні кажуть, що до того часу вона обходилася й без візка. Проте такому дарункові дуже зраділа. Жартуючи, називала візок своїм ровером.

Вік Катерини Козак справді вражає. Вона пережила часи Австро-Угорщини, Західноукраїнської Народної Республіки, а також Польщі та Радянського Союзу. Ця тендітна жінка відчула на собі лихоліття двох світових воєн. Воєнні часи добре далися взнаки пані Катерині.

- Війна забрала у нас все. Ми були голодні та голі, - мовить жінка, ледь протягуючи слова.

Катерина Іванівна Козак народилася у селі Хотимир Тлумацького району. До школи не ходила, тому читати жінка не вміє. Виростала разом із старшою сестрою, котру під час Другої світової війни німці вивезли на роботу до Німеччини. Звідти жінка не повернулася, а дві її доньки залишилися на вихованні у Катерини Іванівни. Переживши війну, вона поставила на ноги двох племінниць, а свою сім’ю так і не створила.

Рідні кажуть, що у бабусі Катерини не склалося з дівоцькими справами, хоч кавалер у жінки таки був. «Бабуся мала хлопця з сусіднього села Остриня. У них були серйозні стосунки, – розповідає двоюрідний онук Мирослав Буряк. - Але потім вона дізналася, що хлопець у когось щось вкрав. Відтоді бабуся відреклася від нього і сказала, що чоловікам більше не вірить».

Мирослав Буряк розповідає, що Катерина Іванівна говорить про смерть вже останні сорок років.

- Вона просить, щоб ми поховали її як наречену, тому що чоловіка у неї не було жодного разу. Ми навіть купили їй фату, яку вона приміряла біля дзеркала, – каже пан Мирослав.

Чи полягає секрет довголіття у відсутності чоловіка – сказати важко. Проте Катерина Іванівна переконана, що саме тому прожила стільки років. Тільки на Коломийщині мешканців, які прожили більше століття, налічується семеро. І всі вони – жінки.

Практично ціле життя Катерина Козак провела у рідному Хотимирі. Там жінка працювала у колгоспі, вирощувала качок. Коли вийшла на пенсію, то поралася на власному городі. Двоюрідна праправнучка Світлана Сирохман пригадує, що бабуся полюбляла доглядати за полуницями. Каже, що у жінки була ціла своя плантація з ягодами.

- Ще десь сім років тому бабуся Катерина готувала вечерю. Смакує різною їжею та найбільше полюбляє картоплю, – розповідає праправнучка Світлана. – По господарству нам допомагала ще донедавна. Минулого літа бабуся допомагала збирати картоплю. Тоді назбирала десь два відра. Взимку робила сидячу роботу – перебирала квасолю та кукурудзу. Ще торік сама зашивала собі одяг. Руки трясуться, а вона засилює нитку у голку, щоб залатати спідницю.

У п’ятницю у Катерини Іванівни – духовний день. Тоді вона запалює свічку та молиться за душі померлих.

Мирослав Буряк розповідає, що бабуся ніколи не хворіла. Застуду завжди лікувала травами та ягодами. А спала тільки на твердій поверхні. Там їй було найзручніше, пригадують рідні.

Вже рік як Катерина Іванівна переїхала з рідного Хотимира до Коломиї. Найстарша жінка планети перебуває у здоровому глузді, має чудовий зір, але майже не рухається та дуже погано чує. Болять жінку й руки. Тому ніякої роботи вона вже не може виконувати.

У родині Катерини Іванівни є свій родовід. Підготувала його для доповіді у коледжі праправнучка Світлана Сирохман. Родинне дерево вміщує цілих сім поколінь. Найдавнішою датою у ньому є рік народження Катерини Іванівни – 1897-ий.

Бабуся Катерина майже не спілкувалася з кореспондентами. Тільки скаржилася, що її чорно-білий кіт не хоче сидіти на колінах. Вже на завершення зустрічі Катерина Іванівна заколядувала гостям. А потім заспівала напам’ять цілий «Заповіт» Тараса Шевченка.

14 лютого найстарша жителька Землі (хоч і не офіційно) прийматиме гостей у свій 117-ий день народження. Тоді Катерина Козак ще планує пригубити келих шампанського чи вина.