У перший день листопада вшановують померлих. Як би кому не було далеко добиратися, а звідусіль квапляться до місця вічного спочинку своїх найближчих людей, запалюють біля пам’ятників свічі, ставлять букетики хризантем, промовляючи молитву, схиляють у зажурі голови. Віддають данину пам’яті своїм попередникам.
Не всі, однак, пам’ятають, чого прийшли на цвинтар…
П’ятниця, уже смеркається. Сільське кладовище розцвітає мерехтливими вогнями різнокольорових лампадок. Після провідин маминої могили іду до своїх баби-діда. Відомих в окрузі ґазд, яких понині згадують у селі добрим словом за гарну традицію - кожного подорожника, що у передвоєнні роки ішов повз їхню хату на хуторі-“кольонії”, пригощати медом і морелями.
Місце, де під старим кам’яним хрестом покояться мої дід Іван та бабуня Євдокія, - затишне, між соснами, які від легенького дотику вітру розносять довкола магічну ауру смутку. Цього разу зосередитися у світлій згадці про предків не вдалося. Не давала цього зробити голосна, якась нервово-базарна бесіда біля надгробка по сусідству. Її вели дві розцяцьковані дамочки середнього віку. Видно, що немісцеві. Вишуканий одяг з дорогими аксесуарами вказував на те, що давно “вибилися в люди”, а оце приїхали не стільки для меморіальної місії, скільки нагадати про себе селу. У княжому місті не набалакалися, то вирішили зробити це у провінції, на малій батьківщині, між покійниками. Сумочки з дорогої шкіри з блискучими пряжками почепили на залізний хрест чужої могили наче на вішак, а самі давай, як заведені, чесати язиками. Чисто “триндичихи”! Стоячи спиною до могили, обмивали кісточки родичці, яка чимось їм не вгодила. Не так щось сказала, не так одягається. І взагалі, не підходить до їхньої компанії. Від перчених слів, що сипалися на її адресу, здається, збудилися ті, що спали вічним сном. А потім, забувши про своїх рідних, із сімейної теми кумасі перейшли на комерційну - що де по чім недавно купили, і чи не прогадали. Якби не нагодився син-водій, який зачекався “поминальників” біля входу на кладовище, теревенили б ще з годину…
Я для чого про це пишу. Через 24 дні Європа сподівається запросити нас з вами до своєї цивілізованої спілки - щоб і ми почали жити нормальним життям. Європейці весь час нагадують нам про стандарти, до яких маємо тягнутися. Мають на увазі глобальні речі – право, демократію, вільну конкуренцію. Думають, що з усім рештою, зокрема персональною культурою, елементарними правилами поведінки у нас все гаразд? Як вони, наївні, помиляються…
Вірю, що Євросоюз нам допоможе з дешевшим газом, пільговими кредитами, робочими місцями, достойною платнею, поміркованими цінами на товари, безперешкодним перетином кордонів. Але хто навчить нас з вами нескладних цивілізованих манер? Зокрема, бути одне до одного ввічливими, зичливими, шанобливими. На роботі, у транспорті, у крамниці, під час відпочинку. І на цвинтарі також…
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|