А Коломия димить…

Після збору урожаю усі ґазди прибирають свої городи і подвір’я. Сухе листя, трава і бур’ян ретельно згрібається, а далі багато власників присадибних земельних ділянок спалюють зібране сміття.

Нерідко, окрім сухого листя і трави, у вогнище кидають ще й інший непотріб: ганчір’я, пластикові пляшки, поліетиленові пакети тощо. Чомусь ці господарі не замислюються, що такими діями шкодять як здоров’ю людей, так і навколишньому середовищу.

Згідно з матеріалами, поданими завідувачем районного відокремленого структурного підрозділу ДУ “Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” Іваном Ковальчуком, шкода від спалення сміття справді дуже серйозна.

“Дим від згорілого листя містить майже весь набір таблиці Мендєлєєва, а найбільше важких металів, які містять димвихлопні гази та канцерогенні вуглеводи, - йдеться у матеріалах. - При їх згоранні утворюються окиси азоту, чадний газ та інші шкідливі сполуки, вдихаючи які людина повільно отруює свій організм. Потрапляючи в дихальні шляхи, часточки диму подразнюють слизову оболонку, внаслідок чого навіть у здорової людини може виникнути алергічний нежить, кашель і бронхіальна астма. Коли ж людина тривалий час вдихає забруднене повітря, то порушується цілісність епітелію, що вкриває слизову, і тоді стає вразливішою до вірусних інфекцій, грипу.

Особливо ускладнюється стан тих, хто має хвороби верхніх дихальних шляхів. Велика кількість диму від випалювання стерні, сухої рослинності, опалого листя створює безпосередню загрозу для життя людини, сприяє появі підвищеної кількості запальних захворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної системи”.

Окрім того, що дим від спаленого сміття забруднює атмосферу, він ще й дуже шкідливий для ґрунтів: знижується їх родючість, порушується структура, зменшується стійкість до ерозії.

Що ж робити з таким сміттям? Є кілька варіантів. Перший - найпростіший. Вивозити його на сміттєзвалища. У Коломиї є декілька служб, які надають послуги з вивезення відходів. Така послуга звісно ж не безкоштовна. А оскільки коломийські ґазди дуже економні, то можливо їм краще підійде інший варіант - створення компостових ям. Перегниваючи в таких ямах, листя перетворюється в органічне добриво для ґрунтів.

ДК поцікавилося у мешканців Коломиї, чому вони спалюють сміття, а не вивозять його на сміттєзвалище. Перших кілька спроб спілкування виявились невдалими: люди не виявляли бажання спілкуватись, або ж навіть демонстрували незадоволення нашою цікавістю. Тільки Ганна Іванівна – літня жінка, що саме спалювала сміття, пояснила нам свою позицію:

- Не маю сил носити його до смітників, - повідомила вона. - Та й навіщо, все життя палила, що ж тут поганого?

За словами Ганни Іванівни, вона і гадки не мала що таке спалення заборонене. Ніхто й ніколи не приходив до неї зі штрафними санкціями. Тому продовжуватиме палити бур’яни і далі.

А заборона таки існує. Згідно з Кодексом України про адміністративні порушення (ст. 77-1, “Самовільне випалювання рослинності або її залишків”), “такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

На жаль, з року в рік самовільного спалення сміття у Коломиї не меншає. Люди більше дбають про охайність свого подвір’я, аніж за чистоту легень і навколишнього середовища. Залишається констатувати факт - без жорсткого контролю за такими адміністративними порушеннями та належної культури мешканців місто і далі піддаватиметься сезонним димовим отруєнням.