Здоров’я має горіховий смак

Від десятків різноманітних хворіб прикарпатець Мирон Плугатор із Тлумаччини рекомендує вживати горіхові настоянки. Із цього відомого цілющого плоду чоловік виготовляє лікувальні дива за давніми рецептами Покуття.

- Закотився день осінній із горіхами в траву, але в мене жоден горіх нікуди не закотиться, - привітно зустрічає на порозі своєї садиби пан Мирон. - Усе, що дає нам природа: кора, листя, шкаралупа, зеренця та й навіть перетинки, знадобиться для оздоровлення.

У кімнаті чоловік показує десятки пляшечок із різними цілющими відварами, мазями, настоянками.

- Це моє горіхове “царство”, - мовить Мирон Плугатор. - Ще з дитинства мама Марія чи не щодня розказувала про життєдайну силу рослин. Тоді до цього я й не дуже прислухався, а вже в поважні роки згадав, бо поправляти здоров’я тим, що дає природа, набагато ефективніше та безпечніше, аніж пігулки ковтати.

А горіхи в народній медицині здавна використовували для лікування різних хвороб. Пан Мирон показує невеличкий, списаний дрібним почерком зошит, де є різноманітні рецепти лікування за допомогою природних засобів, про які говорила та використовувала його мати та жителі села Гринівці, звідкіля походить чоловік.

- Ось при гіпертонічній хворобі слід протягом півтора місяці щодня вживати по 100 грам горіхів з медом, - розповідає покутянин. - По 50-100 грамів горіхів упродовж двох тижнів варто їсти хворим, які мають підвищену кислотність шлунку, варто щодня з’їдати, і про дискомфорт у животі та різкі болі можна забути».

Є рецепти і для діток. Особливий смаколик - горіхове молоко. Для його приготування беруть ядра з десяти горіхів розтовчують у ступці, потім додають їх у 200 грам кип’яченого молока. Відвар проціджують, додають до нього трішки цукру і п’ють напівгарячим. Такі ласощі сприяють імунітету, тому особливо корисним воно буде малятам у ці осінні дні, коли до них може підступити недуга.

Згодом чоловік із гордістю показує невеличкі пляшечки з різними настоянками з горіхів.

- Ось ця - із зелених шкурок, - пояснює Мирон Плугатор. - Зроблена кілька тижнів тому. Для неї треба взяти шкурки із 30 горіхів, залити літром спирту, закорковувати і тримати протягом двох тижнів на сонці.

Цей засіб, процідивши, вживають від болю у шлунку й кишках. П’ють по 10 грам тричі на день перед їжею. Таку ж настоянку можна робити із додаванням тонких перетинок, які беруть розколовши вже стигли плоди. Тоді виходить запашний напій коричневого кольору, який можна довго зберігати та пити замість сумнівної якості спиртного. Лише не варто зловживати.

Окрім настоянок на спирту, пан Мирон рекомендує для лікування горіхове листя. Вже з медичних книг покутянин дізнався, що воно має вітаміни С, Р, В, каротин, ефірні олії, дубильні речовини. В офіційній медицині з нього виробляють тонізуючі та загальнозміцнювальні ліки, які поліпшують обмін речовин при нашкірних хворобах, сприяють загоюванню ран, мають легку послаблювальну та глистогінну дію.

Для лікування хвороб печінки, шлунку, застарілих ран і виразок чоловік рекомендує горіхово-олійний екстракт. Для цього треба взяти 50-80 грамів дрібно порізаних зелених листочків вкинути до 300 грам соняшникової олії та настояти 15-20 днів при кімнатній температурі. Вживати ледь підігрітою. При запаленні горла стануть в пригоді сухі листя горіха, які заливають склянкою окропу й настоюють 2 години в закритій посудині. Вживати настій варто по чайній ложці тричі на день.

Настоянку з листя горіха п’ють як загальнозміцнювальний засіб від знесилення, авітамінозу, а також як в’яжучий засіб під час діареї. Використовують настій листя горіха й при цукровому діабеті, адже він сприяє кращому засвоєнню організмом глюкози. Для тих, хто страждає на поліартрит, подагру, різноманітні екземи, стане в пригоді горіховий відвар. Для його приготування треба 10-20 столових ложок сухого або свіжого подрібненого листя, яке заливають літром води, накривають каструлю кришкою, ставлять на слабкий вогонь і півгодини кип’ятять. Після цього розчин проціджують, доводять знову до кипіння. Тепер його можна наносити для примочок, обмотувань, компресів, додавати у ванну під час купання.