Звіт ОПОРИ “Перші півроку роботи ВР VII скликання: регіональний вимір. Івано-Франківська область.”

Блок 1. Законотворча активність народних депутатів регіону

За півроку роботи у парламенті Олександр Сич самостійно та спільно з іншими депутатами ініціював 13 проектів нормативно-правових актів - 8 законопроектів і 5 проектів постанов. На цей час жоден з документів не набув чинності, оскільки ще не виносився на голосування у Верховній Раді або був відхилений (проект постанови “Про проведення парламентських слухань на тему: “Про забезпечення конституційних гарантій на рівний доступ та якість вищої освіти в Україні” (10 липня 2013 року). Більшість законотворчих ініціатив депутата стосується сфери освіти та відповідає профілю Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, в якому Олександр Сич є першим заступником голови комітету.

З низки законотворчих ініціатив, у розробці яких брав участь депутат, одна спрямована на просування інтересів виборчого округу № 83, від якого Олександр Сич обраний депутатом Верховної Ради України. 21 червня 2013 р. Олександр Сич разом з колегою по фракції ВО “Свобода” Русланом Марцінківим зареєстрували законопроект під номером 2400а, що передбачає внесення змін до державного бюджету України на 2013 рік та виділення з нього субвенції на соціально-економічний розвиток м. Івано-Франківська у розмірі понад 32 млн грн.

Самостійними законотворчими ініціативами депутата є проект постанови “Про відзначення80-річчя від дня народження академіка Мирослава Стельмаховича” та законопроекти, що прямо стосуються профілю Комітету з питань науки і освіти, в якому працює Олександр Сич, а саме: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо комплектації груп дошкільних навчальних закладів та врегулювання інших питань у галузі освіти); про внесення доповнень до статті 45 Житлового кодексу Української РСР (щодо забезпечення права педагогічних працівників дошкільних та позашкільних навчальних закладів на отримання житла в першочерговому порядку); про внесення доповнень до статей 18 та 30 Закону України “Про вищу освіту” (щодо сприяння працевлаштуванню студентів (слухачів), курсантів, екстернів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів, здобувачів, аспірантів (ад’юнктивів) та докторантів); про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівлі продуктів харчування для загальноосвітніх навчальних закладів).

Серед низки законопроектів, що Олександр Сич ініціював спільно з іншими колегами по парламенту, є проект Закону “Про вищу освіту” (ініціатори: Яценюк А.П., Кличко В.В., Тягнибок О.Я., Гриневич Л.М., Оробець Л.Ю., Павленко Р.М., Розенко П.В., Сич О.М., Фаріон І.Д.) та проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)” (ініціатори: Сич О.М., Зелик Р.Б., Марцінків Р.Р.).

Володимир Купчак за півроку діяльності у парламенті виступив співініціатором 4 законопроектів та самостійно ініціював 1 законопроект. Самостійно ініційований депутатом проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення здійснення правоохоронними органами політичних репресій), як йдеться у пояснювальній записці до проекту нормативно-правового акту, спрямований на недопущення застосування правоохоронними органами та їх посадовими особами тиску, насильства, погроз, залякування за прояви свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань, свободи світогляду і віросповідання, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, збереження історичних пам’яток, що становлять культурну цінність. Цей законопроект та й інші законопроекти, до розробки яких долучався Володимир Купчак, не набули чинності, оскільки ще не виносились на голосування у Верховній Раді.

Ольга Сікора долучалася до розробки 4 спільних законопроектів і самостійно ініціювала 1 законопроект. Більшість проектів нормативно-правових актів стосуються профілю її депутатської діяльності як голови підкомітету з питань запобігання та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, відновлення екологічної рівноваги постраждалих територій.

25 квітня 2013 Ольга Сікора під номером 2930 зареєструвала самостійно ініційований проект Закону “Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації права народного депутата України на депутатський запит”. Цим законопроектом Ольга Сікора пропонує виключити з чинної редакції “Регламенту Верховної Ради України” зі статті 25 глави 3 цифри та слова “30 хвилин”, знявши таким чином часові обмеження для головуючого на засіданні Верховної Ради України на оголошення внесених депутатських запитів. А статтю 225 Регламенту пропонує доповнити нормою про те, що “Головуючий на пленарному засіданні зобов’язаний оголосити належним чином підготовлені і внесені до дня проведення пленарного засідання депутатські запити”.

Серед спільних законотворчих ініціатив Ольги Сікори є проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку)”, який розроблений разом з двома іншими депутатами з Івано-Франківщини та колегами по фракції ВО “Батьківщина” Дмитром Шлемком і Василем Гладієм. Цей законопроект передбачає забезпечення державної підтримки проектів, які здійснюються в гірських населених пунктах, у соціальній сфері та сфері розвитку інфраструктури, зменшення фінансового навантаження і субсидування бізнесу у гірських населених пунктах та забезпечення додаткових соціальних гарантій для населення гірських населених пунктів.

Поки що жодний із законопроектів, до розробки яких причетна Ольга Сікора, не виносився на голосування у парламенті й відповідно не набув чинності.

Анатолій Дирів, голова підкомітету з питань організації роботи Верховної Ради України Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, за півроку роботи у парламенті ініціював 3 власних законопроекти та причетний до розробки 1 спільного законопроекту. Ці проекти нормативно-правових актів в основному стосуються гуманітарної сфери і сфери охорони здоров’я.

Самостійно подані Анатолієм Дирівим законопроекти, що стосуються системи охорони здоров’я, проект Закону “Про внесення змін до статті 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (щодо прийому дітей, яким не зроблено профілактичних щеплень, до дитячих закладів) та проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я) передбачають усунення обмеження для дітей, які не отримали профілактичних щеплень, щодо перебування у навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладах, а працівникам системи охорони здоров’я передбачають додаткові фінансові гарантії.

Інша власна законотворча ініціатива Анатолія Диріва - проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про засади державної мовної політики” (в частині мови документів, що посвідчують особу або відомості про неї) передбачає використання тільки державної мови при внесенні відомостей про громадянина у паспорт громадянина України та інші офіційні документи, що посвідчують особу і громадянство України. Реалізацію права використовувати своє прізвище та ім’я (по батькові) рідною мовою законопроект передбачає через транскрипцію з державної мови.

Поки що жодний з проектів нормативно-правових актів, до розробки яких має стосунок Анатолій Дирів, не виносився на голосування у парламенті та, відповідно, не набув чинності.

Юрій Дерев’янко за півроку депутатської діяльності у Верховній Раді причетний до розробки 18 законотворчих ініціатив - 16 законопроектів та 2 проекти постанов. 11 з них - це законопроекти, що є власною ініціативою депутата. Проекти нормативно-правових актів, до розробки яких причетний депутат, поки що перебувають на опрацюванні у комітетах Верховної Ради або очікують розгляду. 1 законопроект знятий з розгляду у парламенті (проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” та Регламенту Верховної Ради України” (щодо удосконалення окремих положень). Таким чином, жодна із законотворчих ініціатив, участь у розробці яких брав Юрій Дерев’янко, ще не набула чинності. Тематика законопроектів Юрія Дерев’янка стосується як профілю діяльності підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією органами державної влади та місцевого самоврядування, який очолює депутат, так і інших профілів.

Серед низки власних законопроектів Юрія Дерев’янка є законопроект, яким передбачено зобов’язати депутатів Верховної Ради України звітувати перед виборцями та визначає процедуру звітування. Це проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про статус народного депутата України” (щодо звіту народного депутата перед виборцями), згідно з яким, у разі схвалення Верховною Радою, депутати будуть зобов’язані щорічно звітувати про свою діяльність за попередній рік шляхом оприлюднення на особистій сторінці, розміщеній на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, такої інформації: автобіографії; декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; звіту щодо суми коштів, отриманих для виконання депутатських повноважень; звіту щодо використання депутатських пільг; звіту щодо службових відряджень; звіту щодо проведення особистого прийому громадян; прізвищ, імен та по батькові помічників-консультантів народного депутата України.

Спільно з іншими колегами по парламенту Юрій Дерев’янко є ініціатором законопроектів щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво, та спрямування на фінансування Національної дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” доходів від підвищення акцизного податку на пиво. До переліку таких законотворчих ініціатив належать законопроекти: “Про внесення змін до Податкового кодексу України” (щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво); “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (щодо спрямування доходів від підвищення ставок акцизного податку на пиво на фінансування заходів з охорони здоров’я та Національної дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ”); “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” (щодо спрямування доходів від підвищення акцизного податку на пиво на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні ”ОХМАТДИТ”).

У Верховній Раді України зареєстровано 12 проектів нормативно-правових актів, де серед розробників є Олександр Доній - 7 законопроектів і 5 проектів постанов. З них 1 законопроект і 1 проект постанови є власними законотворчими ініціативами депутата. Всі інші законотворчі ініціативи розроблені спільно з іншими депутатами Верховної Ради. Законотворчі ініціативи Олександра Донія стосуються як профілю очолюваного ним підкомітету з питань державної політики у сфері розвитку та використання мов Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, так й іншої тематики. Поки що жодний проект нормативно-правового акту не набув чинності, оскільки очікують на розгляд або перебувають на опрацюванні в комітетах. Проект постанови “Про проведення парламентських слухань на тему: “Законодавче гарантування та практичне забезпечення статусу української мови як державної” (10 липня 2013 року) 16 травня 2013 року було відхилено та знято з розгляду.

На противагу Закону України “Про засади державної мовної політики” 14.02.2013 р. Олександр Доній зареєстрував законопроект “Про використання мов в Україні”, яким пропонує використовувати, поряд з українською, мови національних меншин у роботі органів влади, установ і організацій при умові, що у населених пунктах, де громадяни України, що належать до національної меншини, проживають компактно і становлять більшість (понад 50 % населення району, міста, села, селища). Крім того, законопроектом Олександра Донія передбачається чинний Закон України “Про засади державної мовної політики” визнати таким, що втратив чинність. На цей час законодавство передбачає можливість використання мов національних меншин за умови, якщо чисельність носіїв регіональної мови становить 10 % і більше чисельності населення регіону.

Крім того, незважаючи на передбачену можливість використання, поряд з українською, мови національних меншин у роботі органів влади, законопроект Олександра Донія передбачає для службових осіб державних, політичних, громадських органів, установ і організацій обов’язковість володіння і користування державною українською мовою письмово та усно під час виконання своїх службових обов’язків. Народним депутатам України, які з якихось причин бажають виступати у сесійній залі іншою мовою, ніж державна, законопроект передбачає, що Апарат Верховної Ради на вимогу інших народних депутатів повинен забезпечувати синхронний переклад на державну мову.

Друга особиста законотворча ініціатива Олександра Донія (проект постанови “Про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості”) передбачає призупинення процесу закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості, з метою забезпечення дітям шкільного віку сприятливих умов для здобуття доброякісної освіти за місцем проживання.

Василь Гладій причетний до розробки 21 законотворчої ініціативи - 1 законопроект і 20 проектів постанов. Власних, одноосібно зареєстрованих, проектів нормативно-правових актів депутат не має. Більшість проектів постанов (17 проектів постанов) зареєстровані спільно з колегами по Комітету, прямо відповідають профілю Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, в якому працює депутат, та стосуються: перейменування і зміни статусу населених пунктів; прийняття за основу, відхилення та повернення на доопрацювання законопроектів.

Три проекти постанов Василя Гладія, що розроблені спільно з колегою по фракції Дмитром Шлемком, стосуються відзначення свят і пам’ятних дат. Ці постанови наразі опрацьовуються у комітетах та очікують розгляду, і стосуються: відзначення ювілеїв майстрів гуцульського різьбярства Василя і Миколи Девдюків; відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Плав’юка; відзначення 140-річчя від дня народження Марка Черемшини.

Єдиний законопроект, до розробки якого причетний Василь Гладій, - це проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку), який депутат зареєстрував разом з двома колегами по парламенту з Івано-Франківщини та колегами по фракції ВО “Батьківщина” Дмитром Шлемком і Ольгою Сікорою. Цей законопроект передбачає забезпечення державної підтримки проектів, які здійснюються в гірських населених пунктах, в соціальній сфері та сфері розвитку інфраструктури, зменшення фінансового навантаження і субсидування бізнесу в гірських населених пунктах та забезпечення додаткових соціальних гарантій для населення гірських населених пунктів. Цим законопроектом передбачається врахування інтересів виборців виборчого округу № 89, від якого Василь Гладій був обраний депутатом, оскільки значна частина населених пунктів округу мають статус гірських населених пунктів.

Дані станом на 30 червня 2013 року

Блок 2. Обіцянки народних депутатів України, обраних у одномандатних округах Івано-Франківської області

Табл. 1. Розподіл обіцянок депутатів-мажоритарників Івано-Франківської області за сферами (%)

У семи одномандатних виборчих округах Івано-Франківської області на виборах перемогли 4 кандидати від ВО “Батьківщина”, 1 кандидат від ВО “Свобода” і 2 самовисуванці. Всього народні депутати у своїх програмах задекларували 19 чітких обіцянок. Найчастіше обранці з Івано-Франківщини обіцяли вирішувати проблеми у сфері державного управління та проблеми щодо соціальних гарантій і трудових прав (по 42 %). Також обіцяли вирішувати локальні проблеми своїх виборчих округів (16 %).

Олександр Сич (83 округ, ВО “Свобода”) не зазначив жодної обіцянки, яку можна було б класифікувати як чітку чи таку, що підлягає цифровому вимірюванню.

Володимир Купчак (84 округ, ВО “Батьківщина”) дав 4 обіцянки, які можна класифікувати як чіткі чи такі, що підлягають цифровому вимірюванню. Депутат пообіцяв, що витрати на утримання органів влади буде скорочено вдвічі. Також обіцяв скасувати пільги багатих посадовців. Прожитковий мінімум і мінімальну заробітну платню зобов’язувався довести до 3 500 грн. Зарплатню бюджетників обіцяв збільшити вдвічі.

Ольга Сікора (85 округ, ВО “Батьківщина”) дала 4 обіцянки, які можна класифікувати як чіткі чи такі, що підлягають цифровому вимірюванню. Депутат пообіцяла, що витрати на утримання органів влади буде скорочено вдвічі. Також обіцяла скасувати пільги багатих посадовців. Прожитковий мінімум і мінімальну заробітну платню, згідно з її обіцянкою, буде доведено до 2 400 грн. Зарплатню бюджетників обіцяла збільшити вдвічі.

Анатолій Дирів (86 округ, ВО “Батьківщина”) дав 4 обіцянки, які можна класифікувати як чіткі чи такі, що підлягають цифровому вимірюванню. Депутат пообіцяв, що витрати на утримання органів влади буде скорочено вдвічі. Також обіцяв скасувати пільги багатих посадовців. Прожитковий мінімум і мінімальну заробітну платню зобов’язувався довести до 2 400 грн. Зарплатню бюджетників обіцяв збільшити вдвічі.

Юрій Дерев’янко (87 округ, самовисуванець) дав 3 локальні обіцянки , які можна класифікувати як чіткі чи такі, що підлягають цифровому вимірюванню. Депутат пообіцяв, що будівництво і капітальний ремонт доріг проводитиметься у кожному населеному пункті округу. Обранець запевнив, що він продовжить газифікацію населених пунктів округу. Також обіцяв збудувати плавальний басейн у м. Надвірній.

Програму Олександра Донія (88 округ, самовисуванець) можна охарактеризувати як загальнодекларативну.

Василь Гладій (89 округ, ВО “Батьківщина”) дав 4 обіцянки, які можна класифікувати як чіткі чи такі, що підлягають цифровому вимірюванню. Депутат пообіцяв, що витрати на утримання органів влади буде скорочено вдвічі. Також обіцяв скасувати пільги багатих посадовців. Прожитковий мінімум і мінімальну заробітну платню зобов’язувався довести до 2 400 грн. Зарплатню бюджетників обіцяв збільшити вдвічі.

Блок 3. Депутатські запити

Депутати-мажоритарники з Івано-Франківщини разом в сумі подали 47 депутатських запитів, з них 6 запитів стосувалися захисту інтересів окремих громадян та колективів, 14 - розслідування зловживань та порушень, 19 - інфраструктури в округах, 8 - політики та законодавства. Олександр Сич - автор 6 запитів і співавтор 1 запиту, Володимир Купчак - автор 2 запитів, Ольга Сікора - автор 8 запитів, Анатолій Дирів - автор 5 і співавтор 2 запитів, Юрій Дерев’янко - автор 9 і співавтор 2 запитів, Олександр Доній - автор 5 запитів, Василь Гладій - автор 5 і співавтор 2 запитів. Прикарпатські мажоритарники найбільше запитів адресували Кабінету міністрів України - 28 запитів, 5 запитів Генеральній прокуратурі України, по 2 запити - Міністерству культури України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству фінансів України, інші 6 міністерств і відомств отримали по одному запиту.

Блок 4. Відвідуваність пленарних засідань Верховної Ради

Дані станом на 12 липня 2013 року