Кілька тез про ціннісні орієнтири українців

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”, 59% опитаних вважають, що Україні скоріше не вистачає “сильної руки”, ніж “демократії” (26%). Кожен шостий не визначився з даного питання.

Водночас, 42% опитаних вважають, що Україні скоріше не вистачає “більшої свободи слова”, ніж “більшої цензури” (26%). Кожен третій не визначився з даного питання.

Половина опитаних вважають, що Україні “потрібно розвивати ринкові відносини”, а 31% - “повертатися до планової економіки”. Кожен п’ятий не визначився з даного питання.

Характерно, що третина прихильників “сильної руки” одночасно виступають за збільшення свободи слова в країні, а 40% - за подальший розвиток ринкової економіки.

За “сильну руку” виступають від 70% респондентів на Півдні та Донбасі до 50% - на Заході і Півночі країни; від 80% прихильників КПУ і 70% - Партії регіонів до половини прихильників УДАРу, Свободи і Батьківщини.

Разом з тим, спостерігаються чіткі залежності: чим молодші респонденти, чим вищий їх рівень освіти тим більше вони виступають за поглиблення демократії, збільшення свободи слова і розвиток ринкових відносин.

Крім того, україномовні респонденти більше вважають, що країні не вистачає демократії та свободи слова, ніж російськомовні. Ті ж самі залежності і за національністю: росіяни більше підтримують “сильну руку”, збільшення цензури та повернення до планової економіки, ніж українці.

Цікаво, що жінки підтримують “сильну руку”, збільшення цензури та повернення до планової економіки більше, ніж чоловіки.

Виразна підтримка тези про необхідність збільшення цензури в Україні фіксується лише на Донбасі. Те ж саме стосується і повернення до планової економіки.

Водночас, рівна частина респондентів на Півдні і Сході підтримують як збільшення цензури, так і збільшення свободи слова. При цьому в Центрі, а особливо на Півночі та Заході країни є виразна підтримка збільшення свободи слова і поглиблення ринкових відносин.

44% опитаних українців не шкодують про розпад у 1991 році Радянського Союзу, натомість 41% - шкодують. Кожен шостий не визначився з даного питання.

Порівняно з попереднім дослідження, проведеним наприкінці 2010 року, кількість тих, хто шкодує за СРСР зменшилась з 46 до 41%, а тих, хто не шкодує навпаки зросла з 36 до 44%. Таким чином, за останні 2,5 роки ностальгія за СРСР зменшилась, що пов’язано, в першу чергу, з демографічними змінами, оскільки найбільшими прихильниками СРСР і надалі залишаються старші люди.

Разом з тим присутні й інші залежності. Наприклад, жінки більше шкодують за СРСР, ніж чоловіки. Так само російськомовні респонденти та росіяни шкодують за СРСР більше, ніж українці. Чим вища освіта респондентів, тим менше ностальгії за СРСР.

75% з тих, хто шкодує за СРСР, вважають, що Україні більше не вистачає “сильної руки”, половина - хотіли б повернутися до планової економіки, 40% - збільшити цензуру в країні.

Натомість чверть вже виступає за поглиблення ринкових відносин та збільшення свободи слова.