Упритул за лідерами йде Івано-Франківщина в інвестиційному рейтингу регіонів держави

В Україні вперше презентували рейтинг інвестиційної привабливості регіонів за версією бізнесу.

Івано-Франківщина в ньому виглядає гідно - область займає 15-ту позицію, а за одним із ключових критеріїв - сумою залучених іноземних інвестицій в розрахунку на особу - 12-те місце, поступаючись лише Києву, АР Крим і великим, зі значним промисловим потенціалом областям - Дніпропетровській, Харківській, Черкаській, Донецькій, Одеській, Запорізькій і прилеглій до столиці Київщині. З-поміж восьми областей Західної України Івано-Франківщину випереджає лише Львівщина.

Дослідження інвестиційної привабливості регіонів проводили на замовлення Держінвестпроекту України фахівці інституту економічних досліджень і політичних консультацій у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології. Зауважимо, що розробити такий індекс ще два роки тому доручив глава держави В. Янукович. Сам рейтинг науковці розраховували на підставі 18 критеріїв.

- Це “молодий” інструмент аналізу. Ключова ідея - оцінити якісні й кількісні характеристики регіонів з позиції інвесторів. Ми не говоримо про конкурентоспроможність регіонів, ми не оцінюємо інвестиційний клімат загалом. Не йдеться про очікування майбутніх інвесторів, а ми говоримо про оцінку підприємців, які вже вклали гроші в нашу країну, в наші регіони, - так прокоментував основну мету рейтингу інвестиційної привабливості регіонів керівник інституту економічних досліджень і політичних консультацій ігор Бураковський в інтерв’ю газеті ”День”.

Докладніше розповісти про підсумки залучення інвестицій в розвиток Івано-Франківщини в 2012 році і заходи, що вживають для поліпшення інвестиційного клімату, ми попросили заступника голови облдержадміністрації іІоря ЗВАРИЧА.

- Загалом в економіку області торік було спрямовано 4 976,6 млн грн. капітальних інвестицій - на 14 відсотків більше, ніж у 2011-му. За цим важливим показником Івано-Франківщина вийшла на дев’яте місце серед регіонів України, - розповів І. Зварич. - Якщо ж аналізувати структуру інвестицій, то найбільше їх надійшло у промисловість - 2 011,7 млн грн. Значними були також інвестиції в будівництво - 1 587 млн грн. Зауважу, що переважно їх спрямовували у спорудження нового житла. В підсумку в експлуатацію було здано 532,6 тис квадратних метрів загальної площі житла - п’ять відсотків загальнодержавного обсягу. За цим показником Івано-Франківщина зайняла шосте місце серед регіонів держави, а якщо брати в розрахунку на 10 тис населення, - то п’яте. Найбільше нового житла зведено на території Івано-Франківської та Яремчанської міськрад (відповідно 39,3 та 11,6 відсотка загальнообласного обсягу) і Тисменицького району - 8,8 відсоткаѕ Створювалися передумови для динамічного розвитку і в аграрному секторі. На 1 січня ц. р. обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених підприємствами сільського господарства, становив 96 млн дол. США - на 10,3 млн дол. більше, ніж позаторік, а у підприємства з виробництва харчових продуктів і напоїв - 133,7 млн дол. США, що на 17,4 млн дол. перевищує показник 2011 року.

- Які вигоди, передусім у соціальному плані, отримають громади краю за рахунок залучення цих фінансових ресурсів?

- Спрямування інвестицій в економіку області сприяло завершенню будівництва багатьох об’єктів соціально-культурного та виробничого призначень. Насамперед Навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами опорно-рухового апарату в с. Черчі на Рогатинщині. Цей важливий для краю об’єкт споруджували із залученням коштів Державного і обласного бюджетів. За рахунок фінансування з цих же джерел добудовано та введено в дію приміщення обласної філармонії в Івано-Франківську і продовжувалось будівництво таких пріоритетних об’єктів соціальної сфери, як сучасний перинатальний центр в Івано-Франківську,

III пусковий комплекс Галицької центральної районної лікарні, районна поліклініка в Коломиї.

- Ігоре Теодоровичу, які інвестиційні проекти, започатковані торік, є, на ваш погляд, найбільш значимими для Івано-Франківщини? і які перспективи вони відкривають для краян?

- Найвагоміші для економіки області інвестиційні проекти торік реалізовували в ТзОВ “Карпатнафтохім”. Це насамперед спорудження потужних виробництв хлору і каустичної соди з впровадженням сучасної технології мембранного електролізу та заводу з випуску суспензійного полівінілхлориду. Зазначу, що облдержадміністрація і нафтова компанія “Лукойл” підписали угоду про співпрацю, яка відкриває можливості для реалізації нових інвестиційних проектів у нафтохімічному комплексі та формування у Калуші промислової зони і створення технопарку, в який міг би приходити місцевий приватний бізнес, малий і середній, та освоювати виробництво різних споживчих товарів, використовуючи продукцію ТзОВ ”Карпатнафтохім”.

Серйозних успіхів досягли торік також окремі підприємства Івано-Франківська. Зокрема, колектив виробничого об’єднання “Карпати” завдяки реалізації інвестиційного проекту з випуску електрокабельної продукції для транспортних засобів європейського типу збільшив порівняно з 2011 роком обсяги її випуску в 1,6 раза. Про безпосередню вигоду для іванофранківців насамперед і жителів прилеглих районів уже неодноразово говорилося - торік на підприємстві створено понад 600 нових робочих місць. Ще одним прикладом є інтенсивне нарощування обсягів виробництва у ТзОВ “Електролюкс Україна”. Реалізація започаткованого у 2011 році інвестиційного проекту шведської компанії “AB Electrolux” з виробництва пральних машин торгових марок “Zanussi” та “Electrolux” дозволила його колективу збільшити торік їх випуск в 1,3 раза. До того ж на підприємстві освоїли випуск новітніх пральних машин - автоматів нового покоління, в яких використовують зносостійкіші та енергоекономні компоненти. Свою продукцію колектив поставляє до 12 країн Європи.

До значимих проектів, реалізованих торік в області, на мій погляд, варто також зачислити введення в дію у ТзОВ “Таркетт Вінісін” нових виробничих потужностей з випуску 1,8 млн кв. м ламелю на рік. Реалізація цього проекту ще триває - п’ять млн грн. інвестицій заплановано вкласти в освоєння поглибленої переробки фризи на ламель, що дозволить налагодити на Прикарпатті виробництво паркетного покриття підлоги. Торік вдалося завершити реконструкцію сьомого енергоблоку на Бурштинській ТЕС ПАТ “ДАЕК “Західенерго”, завдяки якій його генеруюча потужність зросла зі 160 до 205 мегават. Триває реалізація інвестиційних проектів у ТзОВ “Даноша”, яке здало в експлуатацію свинокомплекс із відгодівлі свиней на 11,9 тис голів у с. Ланах Галицького району. Загалом у процесі реалізації перебувають понад 30 інноваційно-інвестиційних проектів, які сприятимуть зростанню обсягів випуску сучасних товарів та обладнання, створенню нових робочих місць і збільшенню надходжень до бюджетів зростанню середньомісячної зарплати.

- На початку розмови ви зауважили, що основні обсяги капіталовкладень торік спрямовували у промисловість та будівництво. А чи є підстави сподіватися на те, що так само масштабно вони у найближчій перспективі стануть надходити і в розвиток виробництва у прикарпатських селах?

- Приплив інвестицій вже йде і туди. Можливо, це ще не ріка, якщо говорити образно, а малі струмки. Проте для конкретних сіл, де відновлюється виробництво, і людей, які завдяки цим вкладенням уже отримали роботу та стабільний заробіток, ці інвестиції не менш значимі. Торік, наприклад, на Івано-Франківщині багато зроблено для стабілізації поголів’я великої рогатої худоби та збільшення виробництва продукції тваринництва. Зокрема, реконструйовано тваринницькі приміщення у ПСП “Рідна земля” і ТзОВ “Агроінвест” - у Галицькому районі, у ТзОВ “Свято Трипілля”, що на Городенківщині, у ТзОВ “АПФ “Левада” і ПП “Степан Мельничук” - на Коломийщині, у СВК ім. Грушевського - на Рогатинщині, у ФГ “Магура” - на Снятинщині та у ФГ “Черганівка” і ПП “Яцків” - на Косівщині. Якщо до них додати і введене в дію колективом ТзОВ “Завод мінеральних вод “Буркут” нове тваринницьке приміщення в смт Верховині, то ці потужності дозволяють цілорічно утримувати понад 1,4 тис корів та тисячу овець. А це і продукція, і стабільні робочі місця, і надходження податків у місцеві та Державний бюджети.

Але особливу увагу хотів би привернути до ще однієї цифри. Торік підприємства з виробництва харчових продуктів і напоїв освоїли 1 096,3 млн грн капітальних інвестицій. Зокрема, у ПП “Універсал” (м. Тлумач) ввели в дію міні-пекарню потужністю 73 тонни, у ТзОВ “Дей-Сон” (м. Калуш) - II чергу цеху з виробництва кондитерських та хлібобулочних виробів потужністю 68,6 тис тонн, у ПрАТ “Дятьківці” (м. Коломия) - цех з виробництва сухариків потужністю 240 тонн, а у приватному виробничо-комерційному підприємстві “ТРі-СТАР” (м. Калуш) - міні-цех з виробництва безалкогольних напоїв і пива потужністю 5 тис дал. Такі темпи розвитку підприємств харчової промисловості дають підстави сподіватися, що відповідно зростатиме попит і на сировину - продукцію, яку поставляють селяни.

- Великі проекти потребують значних коштів, які наразі можуть вкласти лише іноземні інвестори. Як сьогодні виглядає, образно кажучи, мапа іноземних інвестицій Івано-Франківщини? Куди насамперед вони спрямовують свої кошти?

- Найбільше іноземних інвестицій залучено в економіку м. Калуша (понад 43 відсотки загального обсягу), де завдяки цьому реалізовано низку великих проектів у ТзОВ - “Карпатнафтохім” і “Таркетт Вінісін”, про які вже згадувалось, а також у ТзОВ - “3 Бетони”, “Синтра”, “Калуський трубний завод”, “Карпатсмоли” та інші. Значні обсяги припливу іноземного капіталу спостерігаємо також в економіці м. Івано-Франківська (понад 29 відсотків), де його залучено в ТзОВ “імперово Фудз” і ТзОВ “Електролюкс Україна”, а також Тисменицького району - ТзОВ “MPV Юкрейн”, ПАТ “Авангард”, ТзОВ “Дена Метал Україна”, ТОВ “Падана кемікал компаундс” та Калуського - ТзОВ “Даноша”. Проте розподіл іноземного капіталу на території області дуже нерівномірний. Наразі найменше іноземних інвестицій залучено в економіку Косівщини і лише приблизно по 0,1 відсотка загального обсягу - в економіку Снятинського району, Болехова та Яремча.

- Ігоре Теодоровичу, залучення інвестицій - це складний і тривалий процес. До того ж дуже вразливий та залежить від багатьох чинників, які, так би мовити, мають скластися в один пазл, перш ніж інвестор наважиться внести кошти. Що робиться, аби досягти цього?

- Облдержадміністрація насамперед максимально сприяє всім тим, хто вже зробив інвестиції або ж вирішив інвестувати свої кошти в область. Серед тих, з ким тісно співпрацюємо, - відомі компанії “Серін”, “Сен-Гобен”, “Лукор”, “Пренекон”, “Даноша”, “Камелін інвестментс”, АVЕ та інші. На постійній основі здійснюється супровід їхніх інвестиційних проектів. Конкретним результатом такої співпраці є реалізація цими компаніями інвестиційних проектів у різних галузях промисловості та в агропромисловому комплексі, виробництві будматеріалів, комунальній сфері, впровадженні енергоощадних технологій. Водночас здійснюється активна робота налагодження нових ділових зв’язків. Сьогодні ведуться перемовини з представниками іноземних інвесторів та міжнародних фінансових організацій, яких ми хотіли б залучити до участі в реалізації великих і значимих для області проектів - спорудження злітної смуги в міжнародному аеропорту “івано-Франківськ” та автодороги від Верховини до Державного кордону з Румунією, створення потужностей у галузі сонячної енергетики і виробництва біогазу. Спільно з французькими компаніями готуємо умови для реалізації інноваційного проекту з будівництва геліо-тепличного господарства за інвестиційні кошти. Також започатковано зв’язки з представником найбільшого виробника сільськогосподарської та комунальної техніки у Польщі, якого прагнемо заохотити до взаємовигідної співпраці з ВАТ “Коломиясільмаш” і реалізації на підприємстві інвестиційного проекту з виробництва такої техніки у нас. із 26 лютого по 2 березня на Прикарпатті перебувала делегація з м. Едмонтона (Канада). Гості ознайомились зі станом переробки побутових відходів, і нині опрацьовуємо залучення канадських інвестицій для створення сучасної регіональної системи управління такими відходами.

Ще один напрям роботи - підготовка до створення індустріальних парків. Наразі визначено шість територій для дослідження можливостей їх розміщення і утворено дві робочі групи, які працюють уже над практичними питаннями реалізації цих проектів у Калуші та Івано-Франківську.

Для підтримки інвесторів, що здійснюють пріоритетні для краю інвестиційні проекти, і надання їм певних преференцій створено робочу групу, яка розробляє проект “Положення про поліпшення інвестиційного клімату в області”. Проведено також низку заходів, пов’язаних з наступною розвідкою покладів сланцевого газу та його можливого видобутку на Прикарпатті. Нагадаю: торік в івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулась міжнародна конференція, а згодом, у грудні, - робоча зустріч з представниками компанії “Chevron” (США), на якій вже більш детально обговорено проблеми, пов’язані з упровадженням цього проекту. і вже нинішнього року у Тисменицькому, Тлумацькому, Галицькому і Рогатинському районах проведено зустрічі представників компанії з громадськістю.

- Зрозуміло, що в окремо взятій області навряд чи можна створити інвестиційний клімат, який в ідеалі хотіли б бачити зарубіжні інвестори. і все ж карта, на якій відображено обсяги прямих іноземних інвестицій в розрахунку на особу, віддзеркалює разючі відмінності в цьому. Які важелі впливу на такі процеси є на місцевому рівні та що, на ваш погляд, виконавча влада і органи місцевого самоврядування мали б зробити, аби інвестиційна привабливість Івано-Франківщини зростала?

- Хоча засади інвестиційного клімату справді формуються насамперед на державному рівні, та органи місцевого самоврядування все ж мають певні інструменти, і якщо вміло користуватися ними, можуть сприяти діяльності інвесторів. Перш за все це законодавчо надане їм право встановлювати пільги з плати за землю, розміру оплати за користування місцевими природними ресурсами, диференціації її ставок з певних комунальних послуг. Це також і визначення прозорого порядку відчуження комунального майна для передачі його під інвестиційні зобов’язання інвесторам, прискорення процедури надання дозволів суб’єктам господарювання на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, тощо. Однак, на моє переконання, далеко не завжди вирішальну роль при оцінці інвестиційного клімату, можливості вкладати кошти в ті чи інші проекти відіграє наявність чи відсутність преференцій. Для інвестора передусім важливо, як до нього та його бізнес-планів поставляться представники місцевої влади і громади. і те, чи й через рік-два вони будуть так само доброзичливими, як у день першого знайомства. Тому набагато ціннішим для іноземного інвестора може стати, наприклад, готовність органів місцевого самоврядування і державної виконавчої влади підписати з ним угоду про співпрацю, яка дасть йому гарантію роботи на тривалу перспективу. Дуже важливою є практична допомога у налагодженні його комунікації з місцевими громадами. З тим, щоб люди, з одного боку, були обізнані з намірами інвестора, а з другого, - сказавши йому “так”, були послідовними у цій своїй позиції. і це дозволить запобігти випадкам необррунтованого перешкоджання реалізації інвестиційних проектів. А особливої актуальності набувають громадські слухання, до проведення яких самі громади завжди мають підходити дуже відповідально. Усвідомлюючи те, що якраз їм належить ключова роль у соціально-економічному розвитку тих територій, на яких вони живуть.