Влада декларує бажання звільнити українців від потреби збирати необов’язкові довідки і платити за них

Обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України провело круглий стіл на тему “Презентація початку дослідження ринків супутніх та інших платних послуг, що передують адміністративним”.

Захід відбувся з участю заступника голови облдержадміністрації ігоря Зварича, начальника департаменту економіки облдержадміністрації Володимира Поповича, начальника реєстраційної служби головного управління юстиції Андрія Соболевського та інших представників місцевих органів виконавчої влади.

Лідери за скаргами

За доволі незрозумілою назвою заходу криється актуальна для кожного громадянина тема засилля бюрократії у всіх державних установах та відомствах. Брати довідку на довідку - це не анекдот, а справжнісінька українська реальність. За словами ігоря Зварича, в наш час дедалі більшого розвитку набувають електронні реєстри та бази даних, але низка відомств і досі не хоче відмовитись від попередніх практик роботи. Як приклад він навів діяльність обласного управління Пенсійного фонду, яке вимагає від пенсіонерів приносити їм повідомлення в разі працевлаштування на роботу, хоча ця інформація і так потрапляє до відповідної бази даних. Про недоліки в роботі пенсійників заявив і В. Попович.

Переконані, що наші читачі можуть назвати багато прикладів, коли чиновники вимагають доволі “дивні” довідки. Якщо ви вважаєте, що від певних видів довідок можна відмовитись, то надсилайте свої пропозиції на адресу територіального відділення АМКУ (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 6), фахівці якого обіцяють розглянути і опрацювати.

Масштаби проблеми невідомі

Через значну кількість скарг щодо неналежного надання адміністративних послуг та існування великої кількості супутніх послуг АМКУ був змушений визнати той факт, що ці проблеми є лише верхівкою айсберга, оскільки нині, на жаль, не існує законодавчо встановленого переліку всіх супутніх послуг. Крім того, АМКУ має намір з’ясувати, які ж саме супутні послуги серед платних є справді вкрай необхідними, а які, можливо, лише марнують час та призводять до витрачання коштів споживачами.

Передусім необхідно визначити перелік супутніх послуг та масштаби їх надання. До таких слід зачислити не лише копіювання та ламінування, як це було раніше, а й проведення різних експертиз та досліджень, діагностик, послуг з розроблення проектів, документів, консультування, страхування тощо. По-друге, треба з’ясувати перелік організацій та приватних осіб, що надають ці послуги. Третім гострим питанням є аналіз цін на ринку супутніх послуг. Це три складові одного питання, вирішення якого дозволить всебічно проаналізувати проблеми з метою їх усунення.

Готові, але…

Присутні на круглому столі чиновники заявляють, що і самі розуміють потребу відмови від низки послуг. Однак цьому перешкоджає наявність великої кількості підзаконних актів, які вимагають для оформлення тих чи інших документів певного пакета документів. Якщо посадовці не виконуватимуть цих інструкцій, то до них можуть виникнути запитання у правоохоронних органів. Як розірвати це замкнуте коло, наразі не знає ніхто. За словами В. Поповича найближчим часом в облдержадміністрації буде проведено окрему нараду стосовно цих питань. Як повідомила голова територіального відділення АМК Тетяна Савчин, за результатами проведення дослідження Антимонопольним комітетом України планується напрацювання пропозицій для внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які будуть спрямовані на удосконалення регулювання адміністративних та супутніх послуг.

Занадто вигідний бізнес

Щоправда, на швидкі результати очікувати не варто. Бізнес на довідках дозволяє приватним структурам заробляти фантастичні гроші в прямому сенсі з повітря. За прикладами далеко ходити не треба. Недавно житель Запоріжжя в суді довів, що оформлення закордонного паспорта має коштувати лише 170 гривень. Закон передбачає сплату державного мита, всі інші платежі - незаконні. На практиці ж громадянам доводиться платити 500, 600 чи 700 гривень залежно від апетитів конкретної міграційної служби в різних регіонах України. Всі ці додаткові довідки і непотрібні “послуги” передбачено підзаконними актами або взагалі взято зі стелі.

Чи змінилось щось в країні після рішення суду, яке правники назвали прецедентом? Жодним чином. Люди і далі вимушені оплачувати квитанції на послуги, які їм реально не потрібні. Організатори цієї вигідної схеми вдадуться до будь-яких способів лобізму, щоб зберегти статус-кво. Описана ситуація є лише однією серед багатьох, які діють у різних державних відомствах. Прагнення влади навести лад у наданні адміністративних послуг можна лише вітати. Але чи не замкнеться чергове бюрократичне коло з нульовим результатом на виході, побачимо вже згодом.