Що-що у тарілці лежить?

З винаходом ефективних вакцин і антибактеріальних препаратів людству вдалося приборкати інфекційні хвороби. Тепер бореться з іншою бідою – ожирінням, – яка викликає масу інших небезпечних захворювань, - атеросклероз, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, злоякісні новоутворення та хронічні хвороби легень. Від цих недуг на планеті помирають 86% людей! Як не опинитися у їхньому числі? Президент Асоціації дієтологів України, головний позаштатний дієтолог Міністерства охорони здоров’я України Олег Швець (на фото) пропонує просту формулу здоров’я: збалансоване харчування плюс фізична активність мінус шкідливі звички.

- Які продукти найбільш популярні серед українців?

- Лідер – картопля. Має певну харчову цінність, як і інші овочі, але містить мало харчових волокон. У ній є вітаміни, мінерали та вуглеводи – джерело енергії. Однак, якщо користуватися принципом “світлофора” (зелені продукти – найкращі, жовті – більш-менш задовільні, червоні продукти – ті, які слід обмежувати), то картопля опиниться посередині, у “жовтому” секторі.

На другому місці – буряк. Це дуже корисний продукт, який має високу харчову цінність. Далі йде хліб. До цього продукту є багато претензій. По-перше, мало хліба, який би виготовляли з нерафінованого борошна. А здоровий хліб – цільнозерновий. По-друге, в українському хлібі є забагато солі, і виробники нічого не роблять для того, щоб зменшити її кількість. Людина має вживати максимум 6 г солі на добу. Люди зі серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, старші за 50 років – менш як 4 г солі на добу. Якщо людина їсть хліб тричі на добу, то в її організм може надходити 10 і більше грамів солі на добу.

- Який відсоток людей в Україні потерпає від ожиріння?

- 15% чоловіків і понад 25% жінок.

- Переїдають?

- За даними 2010 року, середньостатистичний галичанин споживав за день 2800 ккал. А норма для людини, яка не займається важкою фізичною працею, – від 2000 до 2500 ккал.

- Які міфи про продукти харчування вам не раз доводилося спростовувати?

- Українці бояться нітратів, тому й вживають навесні критично малу кількість овочів і фруктів. Але в історії України не було зафіксовано жодного випадку отруєння нітратами! Звісно, рівень нітратів в овочах-фруктах зараз вищий, ніж буде влітку чи восени. Але цей рівень допустимий. Якщо добре промиєте овочі-фрукти, почистите їх, замочите на кілька годин, знизите рівень нітратів удвічі.

Ще один поширений міф – продукти з ГМО, які викликають мутації, є вкрай небезпечними для людей. Учені досліджували генно модифіковані організми протягом 25-30 років і не виявили жодного негативного впливу на здоров’я людей. Мусить минути ще трохи часу, щоб можна було зробити висновок, безпечна ця продукція чи ні.

Третій міф – про шкоду трансжирів, особливо пальмової олії. Пальмова олія – це рослинний жир, який за багатьма показниками кращий за молочний жир. Звісно, якщо виробник додає пальмову олію у молочний продукт, не повинен називати цей продукт сиром. Людина не повинна платити “по повній” за продукцію, яка коштує у кілька разів дешевше.

- Відсутність першого на обід – пряма дорога до виразки і гастриту?

- Гастрит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки – інфекційні захворювання. До борщу ніякого відношення не мають. Але їсти перше на обід – наша традиція. Українці сотні років так харчуються. Це корисно з фізіологічної точки зору. Соляна кислота роз’їдає слизову шлунка, а рідина – розводить кислоту і сприяє кращому травленню.

- Ви говорили про шкоду солі, але наша сіль містить корисний йод…

- Не вся наша сіль – йодована. 80% сімей споживають кам’яну сіль, і це погано. Нестача йоду в організмі дітей призводить до затримки їхнього розумового та фізичного розвитку. Позаминулого року в Івано-Франківській області обстежили 3000 школярів. Жоден з них не мав інтелекту вище середнього.

- Як краще харчуватися – 5-6 разів на день чи за традиційною схемою: зранку – сніданок, в обід – перше-друге?..

- Якщо людина не снідає, рівень греліну (гормону голоду) до першого прийому їжі (орієнтовно до 12.00) різко зростає, і тоді людина з’їдає у півтора-два рази більше, ніж коли б вона з’їла сніданок. Ризик ожиріння у таких людей у два рази вищий!

- Галичани харчуються правильно?

- Їдять замало фруктів і риби. Особливо жирної морської, яка дуже корисна (за рахунок вмісту омега-3-поліненасичених жирних кислот). Середньостатистичний житель Львівської області з’їдає 30 г річкової риби і 125 г фруктів на добу. Рекомендована кількість фруктів – 300 г, а рибу (особливо морську) треба їсти 3-4 рази на тиждень, тобто у середньому понад 100 г на добу. Молочні та кисломолочні продукти – понад 500 мл на добу.

- Яке молоко краще – придбане у супермаркеті (яке чомусь не кисне, а гіркне) чи придбане на стихійному ринку, у бабусі, яке за бактерійними показниками залишає бажати кращого?

- Коли повернулася мода на вживання непастеризованого молока, у США, європейських країнах кількість кишкових інфекцій зросла у рази. Молоко – сприятливе середовище для мікроорганізмів. Тому краще пити те молоко, яке не кисне, ніж те, яке кисне. Харчові технології удосконалюються.

- Що і в яких кількостях пити у спеку?

- Люди, що займаються важкою фізичною працею, повинні пити більше, а ті, що ведуть малорухливий спосіб життя, – менше. Для більшості ж людей добова норма споживання рідини становить 2-2,5 л для жінок і 2,5-3 л для чоловіків.

- Наскільки шкідливою є газована вода?

- Здорові люди без надмірної ваги, які харчуються збалансовано, багато рухаються і не мають шкідливих звичок, можуть випити склянку-другу газованого напою без шкоди для здоров’я.

- А як щодо кави та чаю?

- Результати останніх досліджень засвідчили, що споживання кави та чаю зменшує ризик атеросклерозу, інсульту, діабету, пухлин, важких хвороб печінки тощо. Дві-три чашки чаю чи філіжанки кави на день є здоровою звичкою.