Нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка почала працювати з 1 січня, досі не виправдовує покладених на неї сподівань. Більшість експертів сходиться на думці – в її роботі спостерігаються серйозні збої. Чи можна було уникнути їх? Про це інтерв’ю з директором юридичного департаменту Асоціації “Земельна спілка України” Анною МАТВІЄНКО.
- Чому нову систему лихоманить?
- На повну силу з нового року вона не запрацювала. Це – правда. Хоча до успішного старту системи її представники готувалися найретельнішим чином. Та, як виявилося, на належному рівні так і не змогли підготуватися.
І це за наявності закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ряду нормативних актів. Одна з проблем якраз у тому й полягає, що ніхто не розуміє, як їх імплементувати. І це ще більше погіршує ситуацію.
Для України нинішня реєстраційна система абсолютно вона. Вона не має аналогів. Тому нема нічого дивного в тому, що вона зараз дає збої. Потрібен певний час, аби позбутися нинішніх недоліків. Я переконана, що реєстраційна система ще покаже себе з кращого боку.
- Незалежні експерти попереджали про наявність огріхів у системі реєстрації. Чому до їх думки не прислухалися?
- Зокрема експерти говорили про необхідність перехідного періоду. Час показав, що вони були абсолютно праві.
Насправді, на перехідному етапі треба зробити дуже багато. Та я б запропонувала реєстраторам почати з головного. Мова про правильне виконання покладених на них функцій. Система повноцінно запрацює лише тоді, коли кожен її представник зрозуміє, за що він відповідає, що, як і в якій послідовності повинен робити.
- Скільки перехідний період може тривати?
- Кілька місяців. Уже навесні можна розраховувати на перші позитивні результати. Важко сказати, чи станеться це в березні, квітні чи в травні, та вони обов’язково будуть.
- Чи означає це, що людям не слід поспішати з вирішенням своїх майнових, в тому числі, й земельних питань?
- Насправді реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже здійснюється. Тому відкладати її на потім не треба. Реєструються і земельні ділянки, і право на них. І нотаріуси вже реєструють.
Тих, хто вже зараз займається вирішенням згаданих питань, можна назвати першопрохідцями. Вони екзаменують систему. Так, їм складно. Тим, хто стане на цей шлях, скажімо, влітку, буде набагато простіше. Та, повторюся, зараз система хоча і з перебоями, але працює.
- Серед проблем, з якими стикнулася реєстраційна система, найчастіше називають такі – незручне розташування її офісів та недостатність інформації про їх роботу. Що ви думаєте з цього приводу?
- Справді, користувачі послуг отримали мало інформації про роботу реєстраційної системи. Та парадокс полягає в тому, що державні органи, допоки не випробували її на міцність, не могли багато розповідати про неї.
Зараз реєстратори активізувалися. І ті, хто хоче скористатися їхніми послугами, можуть отримати всю необхідну інформацію.
Окреме питання – матеріально-технічне забезпечення. Реєстраційні служби не отримали всього необхідного для повноцінної роботи. В тому числі й зручних за розташуванням офісів. Зараз це питання вирішується. Зокрема, реєстраційні служби переїжджають до приміщень, у яких раніше розташовувалися БТІ.
- Виходить, що держава, створюючи нову реєстраційну систему, створила й ті проблеми, про які ми зараз кажемо?
- Я думаю, що держава не передбачала, що будуть такі проблеми. Тепер вона змушена їх вирішувати. У неї просто нема іншого виходу.
- Зазвичай, при вирішенні таких складних питань допомогу державі надають громадські організації. Як реагує ваша асоціація на ситуацію, що склалася?
- Асоціація “Земельна спілка України” активно співпрацює з Державним агентством земельних ресурсів України, Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Ми вносимо свої пропозиції щодо нормалізації ситуації. Також відслідковуємо земельне законодавство. Наша мета – створити комфортні умови для користувачів послуг, які державні органи надають у земельній сфері.
Такою роботою ми займаємося з 2004 року. Та активнішою вона стала віднедавна. Ми отримали підтримку від проекту USAID “АгроІнвест”. У нас з’явилося більше можливостей працювати з населенням, проводити з ним інформаційну роботу. Ми багато друкуємо різних матеріалів, для роботи з нормативними актами залучаємо відомих фахівців.
Наші зусилля вже дають перші результати. Люди активно користуються інформаційними продуктами, які ми розробили, звертаються до нас за консультаціями. Отже, ми запитані. І це нас дуже радує.
Автор: Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань