Доктор Марія Фішер-Слиж: Повернення на батьківщину

Доктор Марія Фішер-Слиж визнаний у світі фахівець в галузі профілактичної та клінічної педіатрії. Автор наукових праць, підручників, навчальних посібників, статей. Неодноразовий учасник міжнародних конгресів, з’їздів, конференцій. 

Голова, член багатьох українських та міжнародних інституцій. Організатор й меценат ряду програм з відродження національної освіти, культури, медицини. Лауреат численних українських та міжнародних нагород і низки відзнак. 

… я візьму той рушник, простелю наче долю…”

Можливо, наймиліші спогади далекого дитинства повертали пані Марію на подвір’я давньої церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії міста Коломиї, де під мелодійний благовіст храмових дзвонів у веселому товаристві забавлялася великодніми гаївками маленька Уся.

Напевно, збереглися в пам’яті родинні походи до річки у спекотні липневі дні. Монотонне дзенькання якірного ланцюга парома-чайки, запахи чебрецю і музика яскраво-зелених коників у припрутських лугах. З далеких країв поверталася чутливою душею до отчого джерела, чарів слова і пісні рідної землі. 

Згодом панна Марійка поспішала світанковими вулицями Львова до Академічної гімназії. Найдавнішого освітнього закладу на всіх землях України. Першого паростка національної освіти з українською мовою навчання, який відрізнявся від інших за всіма ознаками. 

У 1942 році випускниця гімназії Марія Слиж стала студенткою Державних медико-природничих фахових курсів. Упродовж двох років навчалася з майбутіми визначними діячами української медицини П. Пундієм, Я. Барвінським, Б. Шухевичем. 

В зв’язку з наближеням лінії радянсько-німецького фронту разом із сім’єю виїхала до Німеччини, де навчалася на факультеті медицини у Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. 

У 1950 році доктор медицини Марія Слиж разом з родиною емігрувала до Сполучених Штатів Америки. Працювала в лікарнях Нью-Йорка, лікувальних закладах штату Іллінойс. Пізніше в містечу Канкакі, неподалік Чикаго, відкрила приватну практику. 

Понад тридцять років опікувалася людьми різного віку, віросповідання, різної соціальної й національної приналежності. Але домінувало одне. Як веління долі: християнська любов до ближнього і готовність прийти на допомогу потребуючим.Після смерті чоловіка Рудольфа переїхала до Канади й поселилася у місті Торонто. 

“… мій смуток і моя радість земле моя , українська…”

На світанку відродження української державності росяні мережива вишиванкових шляхів привели витончено елегантну доктора Марію Фішер-Слиж до колиски Київської Русі - Сіверської землі. Над тихими гаванями давнього Херсонеса переносилась думками до витоків християнства на наших землях.

Вперше у житті здійснила подорож до Києва і поклонилась на місці величного кам’яного храму Давньоруської держави - Церкви Успіння Пресвятої Богородиці Десятинної.

В одному ритмі билось сприйнятливе серце пані Марії з серцями української спільноти у державі і в розсіянні сущої під час урочистої церемонії передачі повноважень Державного центру Української Народної Республіки в екзилі 22 серпня 1992 року в місті Києві.В Україні побувала десятки разів. Луганськ, Херсон, Суми, Дніпропетровськ , Полтава, Сімферополь, Донецьк. Перерахувати все вже непросто. Якою здалася їй рідна, споконвіку терпляча земля? 

Славна донька свого народу прожила багате на події, наповнене любов’ю до батьківщини життя. Володіла Божим даром зміцнювати дух тих, що сумнівалися. Турботливо пригортала до себе тих, що зневірились. ЇЇ ласкаві, світлі очі випромінюючи добро, підтримували тих, хто був попереду за ідеали нації. Виховувала у нас почуття особистої відповідальності за щасливе майбутнє своєї держави. 

…Здається, ще зовсім недавно лунав голос невтомної української патріотки в шкільних класах і студентських аудиторіях, канадсько-українських бібліотечних центрах і видавництвах, на розкопках зруйнованого чужинцями гетьманського Батурина.

“…у літопис шани і любові”

Дні вшанування річниці світлої пам’яті доктора Марії Фішер-Слиж у Коломиї стали даниною одній з найяскравіших постатей світового українства. Кетягом калини у вінок шани і любові українці, яка звела свій храм високого духу для почесної місії виконання національного обов’язку служіння своєму народові. Непересічній особистості, котра на далекому континенті зберегла найдорожче що є в людини - українське серце. 

Зі спогадами про спільну працю з пані Марією поділилися виконавчий директор Міжнародної організації “Ліга українських меценатів” Михайло Слабошпицький, президент Видавничого дому “Всесвiт” Олег Микитенко, головний редактор газети “Літературна Україна” Сергій Козак. 

Добрими словами подяки про українську патріотку відгукнулися редактор Інтернет-видання “Українське життя в Севастополі”, засновник відкритої електронної книгозбірні “Бібліотека Марії Фішер-Слиж” Микола Владзімірський і відома громадська діячка з Севастополя Богдана Процак. Студентка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Юлія Качула з міста Києва. Чимало щирих слів вдячності висловили професор Ярослав Ганіткевич зі Львова та головний редактор всеукраїнської газети “Кримська світлиця” Віктор Качула із Сімферополя.

Вклонився світлій пам’яті нашої краянки поважний гість зі Львова кандидат історичних наук Андрій Ясіновський. Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету.

Й ще десятки схвильованих телефонних дзвінків з різних куточків країни зі словами шани і любові до славної доньки свого народу.

…Минув один рік як погасла земна свічка світлої пам’яті доктора Марії Фішер-Слиж. Інтелігентної, освіченої, шляхетної пані яка ввібрала кращі риси української жінки. Мудрої Берегині, котра линула своїми помислами до рідної землі. На крилах журавлиного ключа несла безмежну любов до матері-України.