Короткозорість та її профілактика

Міопія, або короткозорість, — це розлад зору, за якого людина добре бачить близькі предмети й невиразно, розпливчасто — віддалені. На жаль, міопія з кожним роком молодіє.

За ступенем важкості міопія буває: слабкого ступеня (до 3 діоптрій); середнього (від 3 до 6 діоптрій) та важкого (понад 6 діоптрій); вроджена короткозорість; прогресуюча короткозорість (коли рефракція ока за рік погіршується на 1 діоптрію).

Міопія у дітей виникає і розвивається непомітно, найчастіше після 3-го класу. Діти починають гірше бачити написані на шкільній дошці літери та цифри і примружують очі, ніби наводять різкість. Як правило, міопія посилюється в підлітковому віці, а до 20–30 років гострота зору стабілізується.

Що потрібно робити, щоби очі дитини добре бачили?

Вдома. Кожен учень повинен мати правильно організоване місце для занять: письмовий стіл, стілець, у якого регулюється висота, книжкову шафу. На столі мусить стояти лампа, світло від якої падає на книжку або зошит з лівого боку для тих, хто пише правою рукою і з правого — для шульг. Лампа повинна мати потужність у 60 Вт і плафон білого або жовто-зеленого кольору. Можна користуватися лампою денного освітлення.

Також необхідно пильнувати за правильною осанкою дитини, аби вона не нахилялася на зошит чи книжку. Після 40–45 хв. навчання потрібно робити перерви на 15 хвилин, подивитися у вікно, зробити вправи для очей. Запам’ятайте, що перерва у навчанні — це не час для перегляду телепередач або гри на комп’ютері. Треба відкрити вікна, виконати декілька нескладних фізичних вправ, потанцювати.

Категорично не можна читати лежачи або під час поїздки в транспорті.

У школі. Стіни класних кімнат мають бути пофарбовані у світлі тони (кавовий, світло-зелений, світло-синій або сірий). Парти повинні відповідати зростові учнів. У класі площею 50 кв. м має бути не менше 8 світильників, вікна без штор і високих квітів на підвіконні. Не рідше разу на тиждень дітей необхідно пересаджувати. За умов кабінетної системи школярі можуть мінятися місцями самі протягом дня.

Телевізор. Неможливо уявити сучасну квартиру без телевізора, а деколи навіть і кількох. Усіх телеглядачів можна умовно поділити на “добрих” і “поганих”. “Добрі” вибирають з усіх програм ті, які їм подобаються і з яких можна пізнати щось цікаве або розширити свій кругозір. “Погані” телеглядачі, прийшовши додому, відразу вмикають телевізор і вимикають його аж увечері, коли лягають спати. Діти при ввімкненому телевізорі розмовляють, читають, готують домашні завдання, їдять і час від часу дивляться на екран. Молоді мами часто кажуть, що не можуть годувати дитину без мультика. Однак дітям до трьох років телевізор взагалі не можна дивитися, оскільки вони не сприймають те, що бачать. Для дошкільнят та учнів молодших класів перегляд телепередач обмежується до 15–30 хв., а для старших учнів — до години-півтори. Телевізор не можна дивитися в темряві. Краще якщо кімната освітлюється слабим верхнім світлом або настільної лампи чи торшера.

Комп’ютер. Персональний комп’ютер (ПК) стрімко ввійшов у наше життя, залишивши позаду телевізор. Він є вдома, на роботі, у школі, інших навчальних закладах. Деколи він замінює нам книжки, друзів і весь навколишній світ.

Порушення правил користування комп’ютером призводить до таких змін у стані здоров’я:

— подразнення і почервоніння ока, сльозотечі, відчуття стороннього тіла в оці; 

— алергічного кон’юнктивіту, синдрому “сухого ока”; 

— важкості фокусування зору;

— загальної втоми, болю та різі в очах, відчуття важкості у голові, болю в шиї та спині, порушення дихання; 

— порушення нічного сну;

— появи вугрів на обличчі, пониження імунітету, роздратованості, депресії.

Треба пам’ятати, що комп’ютер — не іграшка, тому швидкі гонки на моніторі недопустимі!

Відстань до монітора має становити 50–60 см, верхня частина екрана — на рівні очей або трохи нижче. Стіл, який міняє висоту.

Протипоказання та обмеження для роботи за комп’ютером:

— діти сліпі і слабо зрячі, з важкою патологією очей (вроджена і підліткова глаукома, дегенеративна міопія, атрофія зорового нерва, вроджені захворювання сітківки) можуть працювати за комп’ютером за умови спеціальних пристроїв, індивідуального режиму та під постійним наглядом офтальмолога; 

— діти з міопією, астигматизмом, гіперметропією (далекозорістю) та з іншими порушеннями зору можуть працювати на ПК після консультації в офтальмолога.

Лікування міопії складається з консервативного і хірургічного.

До консервативного лікування міопії належать медикаментозні препарати, а також призначення окулярів або контактної корекції. Хірургічне лікування рекомендують дорослим після 18–22 років, а найбільш розповсюдженою операцією є лазерна корекція. Дітям хірургічне втручання не рекомендують.

Харчування. Харчування дітей має бути повноцінним і різноманітним. Меню має містити такі продукти, як риба, м’ясо, печінка, сир, морква, буряки, капуста, горох, квасоля, петрушка, щавель, яблука, виноград, чорниці, смородина біла, червона і чорна, курага, горіхи.

Спорт. “Якщо хочеш бути здоровим — загартовуйся і займайся фізкультурою” — така народна мудрість відома всім. Діти з міопією слабкого і середнього ступеня можуть займатися в основній групі на уроках фізкультури та практично всіма видами спорту. А у маленьких пацієнтів з важким ступенем або прогресуючою міопією група по фізкультурі буде підготовча або спеціальна. Ці діти не можуть займатися такими видами спорту, як гірськолижний, санний, важка атлетика, всі види боротьби, бокс, стрибки з трампліна, слалом, сучасне п’ятиборство, футбол та професійний хокей.