“Лукойл” просить преференції

ТОВ “Карпатнафтохім” уже другий місяць простоює, а робітники і спеціалісти працюють за скороченим графіком.

На початку осені виробництва ТОВ “Карпатнафтохім” аж на два місяці — вересень і жовтень — зупинили на ремонт. Рішення про це ухвалили ще влітку на нараді керівництва російської компанії “Лукойл” за особистої участі її президента Вагіта Алєкперова.

Вклавши, як повідомив в інтерв’ю газеті “Калуський нафтохімік” головний інженер ТОВ “Карпатнафтохім” Василь Кисиличак, у ремонт понад 20 млн грн, колектив після успішного завершення запланованих робіт, проте, не відновив випуск продукції. Адміністрація підприємства з 1 листопада тимчасово, на місяць, перевела управлінців і робітників на скорочений графік — 30-годинний робочий тиждень. Це рішення не торкнулося лише незначної частини персоналу — очисних споруд і підрозділів, що забезпечують підтримку життєздатності і безпеку, по суті, законсервованих виробництв хімічного гіганта.

Але збіг листопад, а ситуація на “Карпатнафтохімі” так і не змінилася.

Без участі Президента не обійтися?

Поки тривав ремонт, громадськість заспокоювали тим, що за дорученням Президента України Віктора Януковича для вивчення і врегулювання проблемних питань діяльності ТОВ “Карпатнафтохім” створено Міжвідомчу групу. До її складу ввійшли міністри і керівники чи не всіх провідних відомств держави, а також перший заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Василь Плавюк і представник президента ВАТ “Лукойл” в Україні Сергій Чмихалов. Очолив групу перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський. Проте на самому “Карпатнафтохімі” особливі сподівання, як нам відомо з неофіційних, але достовірних джерел, покладали, власне, на інше — на особисту зустріч В.Алєкперова з В.Януковичем, яка планувалася, але поки що не відбулася.

Власне це й змусило задуматися над начебто простим запитанням: що в діяльності хоча й великого, та все ж лише одного з цілої низки підприємств з іноземним капіталом, які працюють на Івано-Франківщині, є такого, що не може бути вирішено без особистої участі Президента України?

Коментарі, що з’являлися у ЗМІ, були скупими. Зокрема, відразу після того, як на нараді у В.Алєкперова ухвалили рішення про зупинку виробництв на ремонт, “Українські новини” повідомили, що “називалися такі причини цього: складна соціально-економічна ситуація в Україні, де зупинено роботу всіх нафтопереробних підприємств, неповернення державою ПДВ та дуже непросте становище на ринку нафтохімічної продукції”. Додамо також, що генеральний директор ТОВ “Карпатнафтохім” Володимир Шулиндін, зазначивши в одному з коментарів, що це не найгірший варіант для колективу, ще тоді, у липні, висловив таке припущення: “Термін простою виробництва може бути продовжений, якщо не зміниться ставлення до підприємства з боку уряду України, в тому числі якщо не налагодиться процес повернення ПДВ і не буде підтримки наших ініціатив щодо захисту українських виробників продукції”.

“Законодавчі ініціативи” “Лукойлу”

Суть вимог російського “Лукойлу”, проте, докладно прояснює документ — лист В.Алєкперова до В.Януковича, якого він надіслав до Адміністрації Президента ще 3 серпня (№ ВА-186). А особливо — додаток до нього, названий, до речі, дуже цікаво, — “Перелік законодавчих ініціатив”.

Зазначивши, що “Карпатнафтохім” займає особливе місце у групі “Лукойл”, яка в Україні представлена 11 підприємствами, В.Алєкперов нагадав про те, що воно, по-перше, є містоутворювальним і дає роботу трьом з половиною тис. робітників та спеціалістів, а по-друге, що в результаті реалізації кількох інвестиційних проектів у 2010-2011 роках було введено в експлуатацію нові сучасні виробництва хлору і полівінілхлориду, які дозволили вивести його “у число найкращих нафтохімічних заводів не лише України, а й Європи в цілому”. Далі президент “Лукойлу” виклав, власне, суть проблем: “Однак макроекономічна ситуація, відсутність в Україні сировини (вуглеводневих газів, прямогінного бензину, дизпалива), зростання тарифів на енергоресурси і залізничний транспорт, необхідність експорту продукції при одночасному імпорті аналогів у країну перешкоджають ефективній експлуатації підприємства. Збитки від основної діяльності лише за шість місяців 2012 року становили 48 млн дол. США”. На переконання В. Алєкперова, посприяти економічному розвиткові регіону може створення вільної економічної зони в Калуському районі.

Окремо зупинимося, бо це важливо для розуміння ініціатив російського інвестора, на додатку до листа. Само по собі цікавим є, наприклад, те, що вимоги повернути “Карпатнафтохіму” заборгованість з ПДВ у розмірі 98,62 млн. дол. США і провести антидемпінгове розслідування з приводу ввезення в Україну ПВХ американського виробництва у переліку “законодавчих ініціатив” з 11 позицій ідуть аж передостанніми пунктами.

А які ж вимоги відкривають список “законодавчих ініціатив”? Найперше — знизити для “Карпатнафтохіму” тарифи на тепло- й електроенергію на 30 відсотків, а залізничний тариф — до рівня 2011 р., тобто щонайменше на 24 відсотки. А ще — скасувати мито на імпорт поліетилену та нарахування акцизних зборів на ввезення газової сировини і дизпалива для виробництва етилену, повністю скасувати сплату земельного податку і орендної плати за землю та на 50 відсотків зменшити розмір податку на фонд оплати праці (ФОП) працівників підприємства.

“Уряд України пішов нам назустріч…”

Втім, слід зазначити, що Кабінет Міністрів і до цього часу підтримував колектив “Карпатнафтохіму”, надаючи йому певні преференції. Зокрема, своїми постановами і на минулий рік, і вже на нинішній визначав квоти для ввезення легких і важких дистилятів для виробництва етилену без сплати акцизу. До речі, “Економічна правда” у статті “Пряники для Алєкперова” (16.11.2012 р.) зазначає, що за умови повного використання квот на імпорт нафтопродуктів без сплати акцизного податку уряд України лише в нинішньому році фактично “проінвестує” “Карпатнафтохім” на 54 млн євро.

Факт підтримки визнає і представник президента ВАТ “Лукойл” в Україні Сергій Чмихалов. 26 жовтня в інтерв’ю “Калуському нафтохіміку” він зазначив, що “уряд України минулого року пішов нам назустріч, ініціювавши скасування акцизного податку на ввезення в Україну нафтопродуктів з подальшим їх використанням у вигляді сировини на виробництві етилену. Але, зважаючи на те, що сьогодні стало економічно вигідніше використовувати для цих потреб газові суміші (65%), ми тепер просимо скасувати податок і на цю сировину, яку теж імпортуємо з РФ”.

До цього необхідно додати, що 5 жовтня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі таки порушила антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного американського походження, на чому наполягав “Карпатнафтохім”. А парламент 6 листопада вніс зміни до Закону “Про митний тариф України”, внаслідок яких, якщо закон підпише Президент, нинішня нульова ставка ввізного мита на полівінілхлорид зросте до п’яти відсотків.

“Точка” прибутку в офшорах?

Складнішою, однак, виглядає ситуація з розв’язанням іншого проблемного питання — поверненням ТОВ “Карпатнафтохім” заборгованості зі сплати ПДВ.

— Збитки підприємства можна легко пояснити. Два мільярди збитків — і 850 мільйонів заборгованого ПДВ. Якщо у підприємства відібрати 850 млн обігових коштів, то що буде? — риторично зазначив міський голова Калуша Ігор Насалик на нараді, присвяченій аналізові фінансово-економічного стану місцевих підприємств, що відбулася, як повідомляла газета “Вікна”, на початку жовтня у міськраді. — Я неодноразово порушував це питання на рівні області.

У Державній податковій службі України про цю проблему знають, але мають на неї свій особливий погляд.

9 серпня відомство розмістило на своєму сайті “Офіційну позицію ДПС України щодо заяв ПАТ “Дніпроспецсталь” та ТОВ “Карпатнафтохім”. “Державна податкова служба України вважає неприпустимими спроби тиску на компетентні державні органи з боку окремих керівників та власників підприємств, які взяли за правило “шантажувати” громадськість погрозами зупинки виробництва та масового скорочення робочих місць через проблеми із поверненням ПДВ, — зазначається у повідомленні. — Щодо ТОВ “Карпатнафтохім”, то у 2011-2012 роках підприємству відшкодовано ПДВ у розмірі 519,8 млн грн, з них у автоматичному режимі — 424,2 млн грн. Отримуючи відшкодування ПДВ від держави, ТОВ “Карпатнафтохім” від початку створення (з жовтня 2004 року) і по сьогодні, за даними податкового обліку, декларувало збитки. На цей час триває планова документальна перевірка ТОВ “Карпатнафтохім”.

А 16 листопада, доповідаючи на колегії облдержадміністрації, голова ДПС в області Віктор Рахміль зазначив: “Сьогодні найбільший збиток задекларував “Карпатнафтохім”. Із 1,1 млрд грн збитків, отриманих підприємствами Івано-Франківщини у січні-жовтні, 920 мільйонів — це збитки “Карпатнафтохіму”. Власне ми досліджуємо цю проблему на державному рівні”. В.Рахміль уточнив, що “за нашою оцінкою, один бік медалі — це наявність на “Карпанафтохімі” великої кількості основних засобів, а другий — це реалізація продукції нижче її собівартості”. А загалом, коментуючи проблему збитковості підприємств, які належать великим власникам, голова ДПС в області зазначив, що, “на жаль, сьогодні транснаціональні корпорації застосовують механізм, за якого “точка” прибутку осідає в офшорних зонах”.

Якщо поступки нічого не коштуватимуть

Міжвідомча група наразі продовжує працювати і загалом ще зарано говорити про якісь остаточні рішення. Але частина аналітиків схиляється до думки, що російський олігарх може знайти певне розуміння з боку української влади й домогтися отримання преференцій. Проте, на їх переконання, компроміси можливі лише до тієї межі, поки вони не потягнуть фінансові витрати, які урядові згодом доведеться компенсувати з Держбюджету. Зокрема, калуські хіміки можуть вже практично твердо розраховувати на те, що і на 2013 рік отримають квоти на ввезення без сплати акцизного податку легких і важких дистилятів та нафтопродуктів для виробництва етилену. “Економічна правда” з посиланням на прес-службу Мінекономрозвитку повідомляє про те, що проект такої постанови Кабінету Міністрів уже готується.

Проте ні в Мінекономрозвитку, ні в Мінінфраструктури, як стало відомо, не знайшли підтримки пропозиції президента “Лукойлу” щодо надання “Карпатнафтохіму” податкових і тарифних пільг. Зокрема, фахівці Мінекономрозвитку вважають, що у разі звільнення “дочки” “Лукойлу” від плати за землю, яка справляється до бюджету Калуша, ці втрати місту мусили б відшкодовувати з Держбюджету. А щодо зниження наполовину податку на ФОП, то тоді фінансових втрат зазнає Пенсійний фонд, у якого й без пільг для російського “Лукойлу” дірок вистачає. Водночас у Мінінфраструктури, посилаючись на Закон “Про захист економічної конкуренції”, зазначили, що надання пільги зі сплати залізничного тарифу окремому підприємству призвело б до дискримінації всіх інших. До того ж фахівці відомства підрахували, що Держбюджет від цього щороку втрачатиме 90,6 млн грн.

Експерти вважають, що сама процедура антидемпінгового розслідування може поліпшити становище ТОВ “Карпатнафтохім”. А також припускають, що Президент підпише закон про введення ввізного мита на полівінілхлорид. Питання лише в тому, чи цих компромісів буде достатньо, аби у штаб-квартирі “Лукойлу” в Москві ухвалили рішення про відновлення виробництва у Калуші. Бо в протилежному разі колектив може спіткати доля іншого підконтрольного В.Алєкперову активу — Одеського нафтопереробного заводу, який простоює вже з жовтня 2010 року. Відтоді, відколи лояльний до дніпропетровської групи “Приват” менеджмент “Укртранснафти” “відрізав” Одеський НПЗ спочатку від Придніпровських магістральних нафтопроводів, а згодом і від нафтопроводу “Одеса—Броди”, якими на завод надходила для переробки сира нафта.

Втім, є ще питання і про те, чи за зупинкою ТОВ “Карпатнафтохім” не стоїть велика політика. Бо “Экономические известия” у статті “Карпатнафтохім” — заручник Кремля” (18.10.2012 р.) зазначають, що за інформацією, яку має редакція, після невдалих переговорів Москви і Києва про зниження ціни на газ великі російські інвестори отримали вказівку Кремля мінімізувати інвестиції у розвиток своїх активів в Україні. Таким чином влада Росії вирішила висловити своє незадоволення відмовою Києва прийняти низку умов, спрямованих на розширення впливу російського бізнесу на вітчизняну економіку. Тепер український бюджет, який і без того відчуває проблеми з наповненням, недоотримує податки і збори через зупинку підприємств.

Були обіцянки, залишилися борги

Проте частина аналітиків схильна вважати, що суть доручення В.Януковича Міжвідомчій групі полягає у тому, щоб насправді розібратися, чим викликана зупинка ТОВ “Карпатнафтохім” і чому “Лукор”, заснований “Лукойлом”, досі не повернув державі статутну частину “Оріани”. “Економічна правда” наголошує, що уряд і ФДМУ нині вимагають від російських співзасновників “Лукора” внести в статутний фонд підприємства понад 100 млн дол. і погасити кредиторську заборгованість — 170 млн євро. А “Экономические известия” зазначають, що Президент таким чином намагається змусити інвестора “Карпатнафтохіму” В.Алєкперова віддати старий борг і відновити роботу підприємства.

Нагадаємо, що в грудні 2000 року державний концерн “Оріана” спільно з “Лукойл-Нафтохімом” створили спільне підприємство — ЗАТ “Лукор”. “Оріана” від себе внесла до статутного капіталу нової компанії весь майновий комплекс. А “Лукойл-Нафтохім” — акції, вартість яких Генпрокурата згодом оцінила у три млн дол. У листопаді 2004 року російський інвестор на базі “Лукору” створив ТОВ “Карпатнафтохім”, якому передали весь нафтокомплекс “Оріани”. При цьому частка “Лукору” в статутному капіталі нового товариства становила вже лишень 24 відсотки.

Ще тоді В.Алєкперов як власник другого акціонера “Карпатнафтохіму” — компанії LUKOIL Chemical B.V (Голландія), зобов’язався у процесі передачі майна виплатити “Оріані” вартість комплексу. Щоправда, пообіцяв зробити це з прибутку, отриманого ТОВ “Карпатнафтохім”. Але нафтохімічний комплекс того ж року аж до 2010-го зупинили на модернізацію. А після її завершення з’явився цілком новий завод, збудований уже на гроші “Лукойлу”. Як зазначив В.Алєкперов у листі до В.Януковича, загальна сума інвестицій перевищила 500 млн дол. США. Україна ж внаслідок створення СП з “Лукойл-Нафтохімом” залишилася без унікального нафтохімкомплексу, а “Оріана” — винною державі 200 млн євро за кредити Баварського об’єднаного банку, взяті ще на початку 90-х років минулого століття.

На сьогодні Україна вже сплатила німецькому банкові 180 млн євро і ще винна понад 23 млн євро, які погашає за рахунок пересічних українців — платників податків. Тоді як нафтохімкомплексом користується російський інвестор, який так і не виконав узятих на себе зобов’язань перед “Лукором”, а фактично — перед “Оріаною”. У 2009 р. Вищий господарський суд України виніс рішення, а Верховний суд підтвердив його у частині визнання недійсним наповнення статутного капіталу ЗАТ “Лукор” акціями компанії “Лукойл-Нафтохім”. Проте це рішення суду не виконано — статутний фонд ЗАТ “Лукор”, як зазначають “Экономические известия” з посиланням на одного з акціонерів “Оріани” і колишнього її генерального директора Богдана Павликівського, досі не наповнено.

…Історія співпраці “Оріани” з “Лукойлом” поки що є, на жаль, прикладом того, коли щира готовність віддати все для успішного спільного бізнесу, з одного боку, зіштовхнулася з, м’яко кажучи, прагматичним, приватним розрахунком — з другого боку. Коли до балансу заносять лише активи власних інвестицій, а пасиви у вигляді боргів і зобов’язань виносять за дужки і відкладають на невизначений час. і коли про партнера по бізнесу згадують лише тоді, коли в черговий раз необхідні сприяння та преференції.

P.S. 29 листопада в Москві керівники і спеціалісти ВАТ “Лукойл” з участю заступника генерального директора — головного інженера ТОВ “Карпатнафтохім” Василя Кисиличака провели нараду з фахівцями німецької фірми Linde, за технологією якої 1987 року було введено виробництво етилену — ЕП-250. На ній обговорювали можливість використання на установці етилену у вигляді основної сировини для піролізу газових сумішей замість дорогих дизпалива і прямогінного бензину. Реалізація цієї ідеї дозволила б знизити витрати на випуск продукції і поліпшити економічне становище підприємства. На нарадах, які вже після цього на “Карпатнафтохімі” і “Лукорі” провів представник президента ВАТ “Лукойл” в Україні С.Чмихалов, як повідомили на веб-сайт компанії, наголошували, що заходи зі зниження видатків та підвищення продуктивності праці необхідні для того, аби після завершення зимового періоду відновити роботу виробництв.

— Усі ці позитивні моменти у поліпшенні роботи обладнання, веденні технологічного процесу, культурі виробництва, — зазначив С.Чмихалов, — засвідчують, що компанія “Лукойл” зацікавлена у відновленні роботи виробництв, розраховуючи в цьому на високу кваліфікованість наших кадрів і компетентність керівництва нафтохімічного комплексу.

Варто також зазначити, що попри складне становище “Карпатнафтохім” і “Лукор” переважно забезпечують виконання зобов’язань, визначених у додатку до угоди про співробітництво компанії “Лукойл” з Івано-Франківською облдержадміністрацією на 2012 рік. Із семи млн грн, запланованих для надання благодійної і спонсорської допомоги івано-Франківщині, наразі освоєно майже 5,7 млн грн.