Чи матимемо дешевий хліб з дорогого борошна?

В останній тиждень перед виборами Верховної Ради пекарі України одноголосно заговорили про необхідність підвищити ціни на хліб. Почали “експерти”. Аби глянути, мабуть, як зреагують влада і громадськість, вони як пробний камінь кинули в інформаційний простір тезу про те, що буханець хліба з огляду на нинішню вартість газу, електроенергії, бензину і збіжжя нового врожаю вже мав би коштувати п’ять, а на переконання окремих із них — усі вісім гривень. А вже наступного дня після виборів один з найбільших пекарських холдингів країни — “Київхліб” звернувся до Київської міськдержадміністрації (КМДА) за погодженням істотно, на 50-60 копійок підняти вартість соціальних видів хлібобулочних виробів.

Тим часом колектив ТОВ “Залізнична пекарня” з 1 листопада, про що вже коротко повідомляла “Галичина”, підвищив на п’ять копійок за буханець відпускні ціни на популярний в іванофранківців “колійовий” хліб. Можна сказати й так, що підприємство “наздоганяло” іншого провідного виробника — ПАТ “Івано-Франківський хлібокомбінат”, який ще раніше теж підняв незначно ціни на свою продукцію. Про те, чи й надалі дорожчатиме хліб у крамницях і до якої, власне, межі, з’ясовував кореспондент ”Галичини”.

“З власної волі ціни не піднімаємо…”

— Ціни на п’ять копійок підвищили лише на хлібобулочні вироби, які випікаємо з пшеничного борошна. Вартість житнього хліба не змінили, бо житнє борошно не подорожчало, — насамперед підкреслила у телефонному інтерв’ю директор ТОВ “Залізнична пекарня” Марія КАРАЧ. — із 1 січня ц. р. ми піднімаємо ціни на “колійовий” хліб лише на ту величину, на яку зростає вартість борошна. Якщо з січня чи лютого порахуємо, то вже набіжать оті 50-60 копійок, про які нині говорять. інші виробничі витрати, що їх несе підприємство, намагаємося взагалі не чіпати і не враховувати. Але ви ж розумієте, що все потроху дорожчає — пальне, запчастини та інші складові виробництва. Зі своєї практики скажу: те, що прогнозують, то, напевно, так і буде…

М.Карач наголосила, що коли зросте вартість борошна, то пекарі змушені будуть і самі підвищувати ціни на свою продукцію. “Просто так, з власної волі, ми нічого не піднімаємо”, — підкреслила Марія Мар’янівна. За словами директора ТОВ “Залізнична пекарня”, для пекарів встановлено обмеження рівня рентабельності виробництва. Воно не може перевищувати п’яти відсотків. Але фактично значну частину хлібобулочних виробів колектив відпускає за цінами з нульовою рентабельністю, максимум — два відсотки.

— Наприклад, дуже популярний у покупців, а відтак і ходовий хліб “Орильський” відпускаємо за ціною з рівнем рентабельності мінус 0,8 відсотка. і печемо один із соціальних видів хліба, рентабельність якого взагалі становить мінус 18 відсотків, — розповіла М.Карач.

Для випікання дешевших, так званих соціальних видів хліба, ТОВ “Залізнична пекарня” отримує певну кількість борошна. “Але його ми не тримаємо так, щоб суто пекти соціальний хліб. І ніхто з пекарів країни не тримає, — пояснила вона.

— Це борошно йде на випікання всіх видів хліба, а далі пекарня купує нові партії борошна на ринку за цінами, які на той момент склалися, і знову ж таки печемо весь асортимент виробів, у тому числі й соціальні”. А ще М.Карач наголосила, що іванофранківці, вибираючи між ціною і якістю, все ж віддають перевагу останньому. “Покупці, звичайно, зважають на ціну, але, купуючи хліб, усі вибирають, щоб він був добре випеченим, з високоякісного білого борошна, — розповіла вона. — Тому ставку робимо на якість. інакше нашу продукцію просто не купуватимуть”.

У розмові з директором ТОВ “Залізнична пекарня” не міг, звісно, обійти і достатньо гостре, як на наш погляд, питання щодо регіональних відмінностей у цінах на хліб. Зауважимо, що кияни ще сьогодні за соціальний батон “Нива” платять всього 3,3 грн., тоді коли в Івано-Франківську батони вже віддавна навіть у фірмових крамницях коштують 3,7-3,75 грн. Тобто в столиці, навіть якби КМДА дозволила керівництву “Київхліба” підвищити на 50 копійок ціну, вони коштували б 3,8 грн. За словами директора М.Карач, ця різниця пояснюється просто: Київська міськрада з власного бюджету виділяє столичним пекарям субсидії.

Це й дозволяє покривати видатки, пов’язані зі зростанням вартості борошна та випікання хліба.

Міф про м’які подушки

Позиція директора ТОВ “Залізнична пекарня” М.Карач свідчить, власне, про те, що пекарі ретельно зважують кожний свій крок і на підвищення цін ідуть лише в крайніх випадках. і то дуже обережно. Щоправда, як показали останні події, свою лепту у подорожчання навіть таких соціально значимих для людей товарів, як хліб, може внести ще й торгівля. Після того, як пекарня підвищила відпускні ціни на п’ять копійок, деякі крамниці відразу ще на стільки ж підвищили і торговельну націнку. Тож буханець “колійового” подорожчав для покупців на цілих 10 копійок. Що ж до окремих магазинів, наприклад, мережі “Тростянецький”, що в Івано-Франківську, то вони уже віддавна продають батони рівно по чотири гривні. Дорожче, ніж вони коштували б у Києві вже після пропонованого підвищення цін.

Та все ж головний фактор, що сьогодні “тисне” на ціни на хліб, — це подорожчання збіжжя і відповідно й борошна. Нагадаємо, ще на початку серпня міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк переконливо заявляв, що жодних підстав для зростання цін на хліб у нинішньому році немає. Тоді ж Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну розповсюдив коментар, у якому зокрема зазначалося: “Жодних підстав для подорожчання хліба немає. Очікуваному слабкому через несприятливі погодні умови врожаю 2012 року допоможе щедрий урожай 2011-го, частку зерна якого буде збільшено в перехідних запасах. Хліба в державній коморі буде досить навіть якщо найпесимістичніші прогнози на урожай 2012-го справдяться, тож і підстав для здорожчання паляниць не виникне”.

Та прийшла осінь, а заодно і час, так би мовити, рахувати курчат. На жаль, цей підрахунок поки що лише гасить той оптимізм, який панував в агропромисловому відомстві влітку.

— Неврожай дуже серйозно похитнув зерновий ринок: вартість зерна третього класу вже сягає 2,2 тис. грн. за тонну, а ще недавно не перевищувала 1,9 тис. грн. за тонну. Борошно відповідно теж подорожчало і продовжує дорожчати. У борошномельній галузі вже попередили, що з 1 листопада підвищують відпускні ціни ще на 100 гривень за тонну, — заявив недавно голова ради об’єднання підприємств пекарської промисловості “Укрхлібпром” Олександр Васильченко.

Нейтралізувати тиск дорогого збіжжя на роздрібні ціни на хліб у цій ситуації мав суто ринковими методами спеціально створений урядом інститут — Аграрний фонд. Але коли довелося підстеляти солому, аби, образно кажучи, не надто боляче впасти, то з’ясувалося, що м’які подушки у вигляді інтервенцій дешевого борошна якщо не на ринок загалом, то принаймні для забезпечення співвітчизників не надто дорогим хлібом не зовсім м’які.

— Те, що нам пропонує уряд у боротьбі зі зростанням цін на хліб, — це борошно з Аграрного фонду. У цьому році воно на три-сім відсотків — залежно від сорту — дорожче, ніж торік, і коштує майже так само, як на відкритому ринку, — пояснює голова ради “Укрхлібпрому” О.Васильченко.

Єдиний фактично інструмент, який в останні місяці використовувався, так би мовити, на повну котушку, — це моніторинг цін на хлібобулочні вироби, щоб бодай у такий спосіб запобігти їх зростанню. До речі, представник одного з прикарпатських пекарних підприємств не для запису на диктофон зауважив, що публікація в “Галичині” матеріалу про ціни на хліб самим пекарям не допоможе. “На нас і так тиснуть звідусіль, а ви лише оливи у вогонь піділлєте”, — зазначив він.

Можливо, так. А може, й ніѕ Бо перед цим, нагадаємо, хітом публікацій багатьох вітчизняних ЗМІ були капуста й гречка. Посадили їх тоді мало. А через неврожай зібрали ще менше. Тому й на ринках та в крамницях, попри всі намагання директивно зупиняти ціни, коштували вони недешево. Та посилена увага до них преси і громадськості таки дала результати, які вже другий осінньо-зимовий сезон поспіль справді відчувають пересічні українці. Шкода лише, що в аграрному відомстві цей досвід, схоже, не перенесли й на інші культури, зокрема пшеницю, валовий збір якої теж залежить і від обсягів відведених під неї площ, і від примх погоди. і тепер, коли ціни на збіжжя нового врожаю вже стали зростати, мабуть, як і у випадку з капустою і гречкою, марно сподіватися на те, що самі тільки адміністративні заборони підвищувати ціни виявляться достатньо ефективними. Бо з дорогого борошна дешевий хліб навряд чи матимемо.

Щоправда, як переконує і спілкування з пекарями, й оцінки аналітиків, стрімкого стрибка цін на хлібобулочні вироби, найімовірніше, не буде. Батони та формові й подові буханці, найімовірніше, дорожчатимуть поступово і помірковано.