Засуджений не бив коломийського редактора?

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області на повторному розгляді після апеляції кримінальної справи про жорстоке побиття у 2010 році головного редактора газети “Коломийський вісник” Василя ДЕМ’ЯНІВА заслуховує свідків. 5 листопада, на погляд потерпілого, відбувся суттєвий поворот у справі, і вона має всі підстави для направлення на додаткове дослідження.

Дуже важливе дослідження доказів, що робили засуджені в час здійснення злочину. Один із підсудних Валерій КАЛЮЖНИЙ, який не визнав свою вину супроти журналіста й загалом отримав 7,5 року позбавлення волі, постійно заявляв, щоб справу через місцеву фальсифікацію слухали поза межами Коломиї, зокрема в Дарницькому суді м.Києва, оскільки на його території проживають свідки, які можуть підтвердити, що в час учинення злочину він безвиїзно працював у Києві на приватних будовах. Натомість йому суддя-доповідач Богдана БЕРКЕЩУК 3 квітня призначила амбулаторну судово-психіатричну експертизу в спеціалізованому закладі Івано-Франківська, бо так клопотав представник державного обвинувачення з коломийської прокуратури Богдан ЛЕЙБ’ЮК, а розгляд зупинила на невизначений час. Після трьох місяців перерви з обласного психоневрологічного диспансера поступив акт з підписами трьох лікарів-експертів. В очікуваних висновках ідеться, що В.КАЛЮЖНИЙ не страждає і не страждав у час здійснення протиправних дій якимось розладами та здатний повністю усвідомлювати свої дії й керувати ними, а тому застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На листопадовому засіданні суду В.КАЛЮЖНИЙ та інший підсудний Віталій КАРВАТЮК, який двічі признавався і відмовлявся в скоєнні злочину та встиг отримати за нього півтерміну, висловили обопільну недовіру призначеним їм адвокатам і вирішили обійтися без участі державного захисту.

Якщо раніше заслухані свідки, потерпілий нічого нового не повідомили, то тепер з київської Дарниці приїхала давати свідчення родина тих, у кого приватно працював В.КАЛЮЖНИЙ. Степан ДОСЮК з дружиною і сином підтвердили, що на момент здійснення злочину в них удома постійно знаходився засуджений, оскільки тут займався ремонтними роботами. Як доказ, господар привіз картку з мережі будівельних магазинів “Нова лінія”, що її отримав після закупки необхідного разом з найманим робітником. Уважає, це легко могла б перевірити міліція ще під час досудового слідства, адже в крамниці здійснюють відеоспостереження.

“Підтверджується те, що я неодноразово стверджував: унаслідок упередженості в розкритті моєї резонансної справи посадили двох невинних. Після використання судом надуманих поворотів і зачіпок невмотивованого зволікання кінець мусить бути, а спроби загнати в глухий кут, довівши все до абсурду, не вдалися, – наголосив редактор В.ДЕМ’ЯНІВ. – На третьому році після жорстокого й цинічного нападу на мене формально залишилося допитати ще трьох “старих” свідків. Про їхній примусовий привід на чергове засідання 7 грудня суд ухвалив відповідну постанову. Відтак мала б настати черга нових фігурантів, що і в процесі, і поза ним… Якщо раніше були версії та здогадки, то тепер усе більше стає відомим той режисер, який за цим стоїть. Тому й надалі наполягатиму на виділенні кримінальної справи в окреме провадження та направлення її на додаткове досудове розслідування не в міліцію, а за підслідністю у прокуратуру”.

Наша довідка. 23 березня 2010 р. в місті Коломиї Івано-Франківської області було скоєно замах на життя головного редактора газети “Коломийський вісник” В.Дем’яніва. Унаслідок побиття потерпілий дістав перелом кісток черепа та лівої ноги, а також інші ушкодження, що призвело до інвалідності.

19 квітня 2011 року Коломийський міськрайонний суд засудив учасників побиття В.Дем’яніва до 4 та 7,5 років позбавлення волі.

В.Дем’янів у своїй апеляції до Апеляційного суду Івано-Франківської області наголошував, що “справа розглянута судом поверхово, однобічно, з грубими порушеннями чинного законодавства України, все спотворено та не відповідає фактичним обставинам даної справи. Суд навмисно, щоб приховати недоліки досудового слідства, взяв до уваги тільки ті сумнівні докази, які були вигідні досудовому слідству та суду”.

На переконання редактора газети, “засуджені особи не вчиняли проти нього злочинних дій, вони безпідставно притягнуті до відповідальності, їхня вина не доведена ні досудовим, ні судовим слідством”.

10 жовтня 2011 року Апеляційний суд Івано-Франківської області розпочав розгляд апеляції В.Дем’яніва на рішення міськрайсуду у справі про його побиття. Потерпілий просив суд направити справу на дорозслідування у міліцію.

Апеляційний суд Івано-Франківської області у справі про побиття редактора газети “Коломийський вісник” В.Дем’яніва 18 листопада 2011 року задовольнив апеляцію потерпілого частково.

Апеляційний суд також вирішив “вирок Коломийського міськрайсуду від 19 квітня 2011 року в частині засудження Валерія Калюжного та Віталія Карватюка за ст.ст. 296 ч.2, 121 ч. 2 Кримінального кодексу України та в частині засудження Калюжного В.О, за ст.342 ч.2 КК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд з іншим складом суду. В решті вирок суду залишити без змін”.

14 грудня 2011 року Коломийський міськрайсуд розпочав повторний розгляд справи, виконуючи ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області.

За словами В.Дем’яніва, хід повторного розгляду справи у суді свідчать про “невмотивоване зволікання (скоро рік ) й упередженість, чого хотілося б після років правоохоронних маніпуляцій уникнути”.

За інформацією Комітету захисту українських журналістів