Коли душа співає, серце промовляє віршами, а розум і руки лікують, то нема чого більшого й бажати. Михайло Довірак працює лікарем-ординатором у Коломийському шкірно-венерологічному диспансері, але разом з тим він відданий все життя музиці та поезії.
Михайло Довірак народився 23 серпня 1938 року у славному Печеніжині у звичайній селянській родині. Зростав разом з двома сестрами і братом. Про дитинство пан Михайло згадує з гіркотою, тому що перші спогади пов’язані з війною. Ці лихоліття забрали з сім’ї батька. Він загинув на фронті, який проходив через Печеніжин. Німецька куля осиротила чотирьох дітей. Матері самій було важко давати раду з дітьми, а тому, як пригадує Михайло Петрович, життя було вкрай важким.
Ніщо не могло зламати поетичну душу хлопчика. Він з малих літ помічав усе у природі, відчував її. «Ще в ранньому дитинстві і на все життя він усім своїм єством закохався у прекрасне, – такими словами характеризує Михайла Довірака Ярема Гриньовський у передмові до книжки «Жайвір». – Часто милувався гармонією веселкових барв, світанковими і призахідними загравами, зоряним небом, ранковими серпанками і різнобарвною грою росяних діамантів. Його душу чарувало весняне дзвінкоголосся птаства, рідні навколишні краєвиди. З великою естетичною насолодою хлопець довго милувався кольоровими репродукціями шедеврів живопису пензля славетних майстрів, вміщених у журналах. Сам захоплювався малюванням. Часто перебуваючи на природі, любив спостерігати за хмаринками в небі, які нагадували різних химерних створінь, плавно рухалися і змінювали свою форму…»
Малий Михайло розпочав здобувати освіту в місцевій семирічній школі. Відвідував Печеніжинський будинок культури і тут закохався у звуки музичних інструментів. Мріяв хлопчина про музичну кар’єру, а тому у 1960 році закінчив Станіславське музичне училище. Відразу ж пішов працювати викладачем музики у Чернівецьке культосвітнє училище.
Три роки довелося молодому юнакові відслужити у лавах радянської армії у Москві. На його літа припала відбудова та розбудова повоєнної столиці СРСР. Та потай запальний Михайло мріяв про високу музику, про концертні зали, наповнені людом. Він пішов здавати іспити до Московського державного музично-педагогічного інституту Гнесіних. Теоретичні знання були на висоті і не бракувало майстерності у володінні духовими інструментами, але там вимагали досконалого знання фортепіано, яке юнак вперше побачив лише у 18 років. Відтак Михайло Довірак попрощався з мрією про кар’єру музиканта, тому що вірив: або бути найкращим і досягти успіху, або шукати себе в чомусь іншому.
У 1970 році Михайло Довірак став випускником Івано-Франківського медичного інституту і почав торувати шлях медика у Коломиї. Цьогоріч виповнюється 40 років як пан Михайло віддано працює у медичній галузі.
Проте з музикою він розлучитися так і не зміг. Протягом усього часу праці у лікарні Михайло Довірак співає у Народній чоловічій хоровій капелі медпрацівників «Жайвір». Життєвий досвід, переплетений з вродженим оптимізмом, чоловік втілив у поетичних рядках. З-під пера поета і композитора вийшло більше трьох десятків пісень на ліричну, героїчну та історичну тематику.
У 1993 році Михайло Довірак видав свою першу поетично-пісенну збірку «Мелодія в терцію», а у 2006 році вийшла друком друга збірка «Жайвір». Автор зізнається, що без творчості жити не може. Поезія народжується у найнесподіванішу мить. На питання звідки воно, натхнення, береться до написання віршів та музики, Михайло Петрович лише відвів очі догори, вказуючи на небесні сили.
Не менш цікавою та значущою є громадська та історико-краєзнавча діяльність Михайла Довірака. Він – автор герба міста Коломиї (1991 рік), пам’ятного знака «550-річчя Печеніжина» (1993 рік), меморіальної плити пам’яті вояка УПА Івана Майданського на псевдо ІМА, встановленої у середмісті Коломиї у 2000 році.
– Дослідженням та реабілітацією життя Івана Майданського я займався два роки. Із здобуттям незалежності архіви відкрили інформацію, яка раніше була недоступною. Я шукав фотографію, бо люди знищили всі світлини через страх перед комуністичною машиною. І знайшов, ще встиг. Тепер ця інформація знову закрита, – розповідає краєзнавець.
Паралельно виринали імена інших неоспіваних героїв. Таким чином результатом невтомних пошуків стали списки вояків УПА і підпільників ОУН родом з Печеніжина чи пов’язаних з ним своєю діяльністю. Безцінна інформація з 1930-их по 1950-ті роки з численними фотографіями, документами, біографіями увійшла до краєзнавчої книги «Печеніжин», яка побачила світ у 2005 році. Вона розпочинається однойменною поемою на три десятка сторінок, в якій Михайло Довірак, наче літописець, старанно закарбував всі знакові імена, які спричинилися до боротьби за незалежність, до становлення вільної України.
Автор: Оксана РИЖУК
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|