Куди не їде таксі

Вулиці Моцарта і Леонтовича вже давно стали спорідненим поняттям, яке живе своїм окремим життям. У цьому мікрорайоні мешкає левова частка коломийців і там чи не найбільші проблеми благоустрою. Туди таксисти відмовляються їхати на замовлення. Практично на кожному засіданні сесії міської ради порушується питання покращення умов проживання, але на практиці мало що робиться.

До редакції тижневика «Коломийські вісти» надійшов лист від стурбованої мешканки проблемного мікрорайону Лілії Тєптяєвої, у якому вона порушує цілу низку невирішених десятиліттями проблем.

«Звертаюся до вас з проханням звернути увагу представників міської ради на недотримання правил благоустрою в районі вулиць Моцарта, Леонтовича і Пушкіна. Справа в тому, що по вулиці Моцарта вже роками не підрізують нижні гілки дерев, що знаходяться на території приватних територій, так що ті надто низько звисають над тротуарами, таким чином перекриваючи доступ пішоходів до тротуарів, якими, наразі, може пройти хіба що дитина.

У зв’язку з цим, а також з катастрофічним станом самих тротуарів, жителі цього мікрорайону змушені ходити дорогою, а не тротуарами, як це вимагають правила дорожнього руху. Серед пішоходів є й жінки з візками і малими дітьми, також старенькі та інваліди, які просто не встигнуть уникнути зіткнення з машиною, тим паче в несприятливий для водія час доби чи погодні умови», – йдеться у зверненні коломиянки.

Лілія Тєптяєва апелює до документа «Правила благоустрою та утримання території міста Коломиї», який має чималий обсяг і в якому чітко зазначено, що одним зі шляхів контролю за станом благоустрою населених пунктів є перевірки міської території та розгляд звернень громадян. Жінка сподівається, що міська влада належно зверне увагу на скаргу і виправить ситуацію в найкоротший термін, поки не відбулося додаткового ускладнення ситуації.

Екстрим по-коломийськи

Аби не керуватися лише словами дописувачки, вирішила зустрітися з нею та прогулятися особисто проблемними вулицями від початку і до кінця. Мушу сказати, що екстрим ще той! Починається все з вулиці Моцарта, якою щоденно торують собі шлях мешканці мікрорайону Леонтовича до центру міста.

По-перше, тротуари там лише називаються «тротуарами», але нічого спільного з реальним визначенням пішохідної доріжки не мають. Поясню. Асфальтного покриття нема вже давно, а там, де воно місцями збереглося, заважає нормально ходити. Постійно потрібно дивитися під ноги, аби випадково не «поцілувати» тротуар.

При тому слід і не забувати про голову: тут теж чатує небезпека. В декількох місцях і справді дерева так нависають над тротуаром, що пройти людині середнього зросту неможливо. Якщо уявити собі ще дощ, парасолю у руках, під ногами гігантські калабані, а над головою – гілля, то завдання добратися пішки до середмістя видається з ряду фантастики.

У деяких місцях так званий тротуар настільки заріс бур’янами, що можна заблукати, тому пішоходи воліють обминати «ліс» дорогою.

Місцями він не дотягує й метра завширшки. Виявляється, колись там таки був чудовий триметровий тротуар. Про це мовчки розповідає старий, як світ, бетонний паркан, який, мабуть, був свідком польської влади у Коломиї. Самі ж люди, яким землі завжди мало, всіма правдами і неправдами з роками пересували свої межі, відгризаючи щоразу шматок пішохідної зони.

Коли перед очима з’являються багатоповерхівки мікрорайону Леонтовича, то стає не легше. Оскільки асфальтованої дороги нема, то численні авто спричиняють стовп пилу, яким доводитися дихати, який в’їдається в очі, осідає на одягові. На прибудинкових територіях безпричинно лежать шматки залізобетону, де діти бавляться, а люки – то нижче загального рівня на півметра, то вище. Без постійних маневрів далеко не зайдеш.

Однієї миті стало якось так сумно… Це ж наша писанкова Коломия…

Усі чинники разом спричиняють велику небезпеку для пішоходів, які намагаються пройти вулицею. Знаєте, в мене це викликало асоціацію з комп’ютерною грою. Завдання: добратися від точки А до точки Б за найкоротший час, при тому, що складність вибрано максимальну. Численні перешкоди на шляху не дозволяють просто пройти вулицями, треба тренуватися роками, виробляти навички. Лише завчивши напам’ять всі ями, горби, провалля, калюжі, гілляки, можна часом підвести очі догори і побачити сонце.

Що каже влада?

З питаннями про подальшу долю мікрорайону та чи буде влада дотримуватися правил благоустрою завітала в стіни міської ради на прийом до заступника міського голови та керівника комунальної сфери міста Михайла Білоуса.

Чиновник розповів, що цього року на благоустрій проблемного мікрорайону з бюджету міста було спрямовано понад 5 мільйонів гривень. «Міський голова попереджав, що спочатку весь мікрорайон буде перекопано, з чого ми й почали, замінивши всі мережі, відновивши ливневу та госфекальну каналізації. Потім відновили асфальтне покриття. Цього року роботи ще не завершені. Ми плануємо зробити асфальтування від вулиці Моцарта до вулиці Пушкіна. Буде встановлено бордюри і облаштовано заїзди в мікрорайон. Тротуари робитимемо паралельно з дорогою», – розповів Михайло Білоус.

Щодо тротуарів, то заступник міського голови зазначив, що сьогодення диктує трохи інші умови. Зокрема, за його словами, у міську раду звертаються люди з проханням звужувати тротуари, щоб збільшити місце для паркування авто. Частина людей, яка не має автомобіля, звісно, проти такого рішення. Всім догодити видається неможливим, підсумував Михайло Білоус.

– На мій погляд, тепер це найкращий мікрорайон міста Коломиї, – додав головний комунальник міста. Мешканці вулиць Моцарта і Леонтовича навряд погодяться з таким формулюванням…

Більше знає про проблеми мікрорайону Леонтовича депутат Коломийської міської ради Сергій Федчук, який там мешкає, і саме йому люди довірили представляти їхні інтереси у міській раді. Він каже, що за час роботи у сесійній залі довелося багато разів озвучувати проблеми. З його слів, в окрузі є лише два ОСББ, а решта будинків перебувають в комунальній власності. Тому звернення від людей більше стосуються побутових проблем у будинках (перебої з постачанням електроенергії, двері в під’їздах, ремонти під’їздів, старі ліфти), а про тротуари і дороги вже сили і снаги не вистачає говорити.

Сергій Федчук водночас відмічає, що коли є нагальні проблеми, то міська влада все ж доволі оперативно на них реагує. Крім того, депутат зауважує деякі зрушення у позитивний бік. Зокрема, тривалий час говорилося про дороги, але жодні роботи не проводилися. Лише останніми роками почали міняти на вул. Леонтовича каналізації та комунікації, а цього року там настала історична мить: заасфальтовано частину дороги перед ЗОШ №6, частково прокладено доріжки з плитки перед будинками. Це, звісно, досягнення, з огляду на те, що Лілія Тєптяєва, яка там виросла, запевняє, за всі роки проживання жодних кардинальних змін не відбувалося. Хіба що ями стали глибшими і рештки асфальту зникли.

Михайло Білоус прокоментував і проблему звисаючого на тротуар гілля: «Муніципальна дружина отримала завдання попередити всіх мешканців міста про те, що зелені насадження не повинні заважати пішоходам ходити тротуаром. Багато людей відреагували на зауваження та прохання. Ми проводили акцію до Спаса і досі ведемо роботу в цьому напрямку. Є люди, які просяться трохи зачекати, пояснюючи, що йде вегетаційний період у плодових дерев. Різати по живому – це неправильно, а вчасно обрізати не видалося можливим. Проте в осінньо-зимовий період вони всі мають обрізати дерева. У разі невиконання вимоги ми будемо обрізати, не зважаючи на побажання власників дерев».

Заступник міського голови переконаний, що 90% власників зелених насаджень дослухаються до вимоги влади. Решті людей буде дано час до нового року і тоді дерева обрізатимуть примусово.

З питань дотримання правил благоустрою звернулася до виконувача обов’язків директора КП «Муніципальна дружина» Андрія Гергеля. За словами чоловіка, вплив на порушників правил благоустрою незначний. Крім винесення численних попереджень і прохань власникам зелених насаджень на приватних територіях, зробити можна мало що. «Закон України не передбачає, щоб таких людей можна було притягнути до відповідальності», – розповідає керівник «Муніципальної дружини». Проблемою є також те, що в комунальному підприємстві нині працює лише дві особи, які фізично не можуть забезпечити порядок у Коломиї.

Леонтович… Пушкін… Моцарт… Дуже шкода, що з цими прізвищами у Коломиї швидше асоціюється безлад, ніж висока музика та література.