І.Андріїшин: Держава — за процвітання селян-одноосібників

Повільний, але неухильний занепад тваринницької галузі, який спостерігався останніми роками на Івано-Франківщині, — це безумовно вкрай аномальне явище. Адже наша область за своїм географічним розташуванням, пересічною місцевістю, кліматичними умовами — майже ідеальна зона для розвитку молочного і м’ясного скотарства. Недарма тваринництво належить до важливих господарських занять, які існували на Прикарпатті з давніх-давен. Зрештою, й нині ця галузь попри істотне скорочення поголів’я ВРХ, овець, а останніми місяцями і свійської птиці все ще переважає над рільництвом.

Скажімо, в середньому за рік в області виробляють м’яса, молока, яєць та іншої продукції на суму понад 1,6 млрд. гривень. Причому більшість цього валу припадає на частку індивідуального сектору, оскільки внаслідок реформування АПК сільгосппідприємства значно скоротили обсяги виробництва. Приміром, в особистих селянських господарствах (ОСГ) утримують переважну більшість — 96 відсотків обласного стада й виробляють 65 відсотків м’яса та 98 — молока. Загалом на кожні 100 дворів у середньому припадає по 60 голів ВРХ, у тому числі 40 корів. А майже 700 галицьких родин утримують по три і більше корів. Отже, більшість селян отримують основну частину свого сукупного доходу завдяки веденню ОСГ. Однак подорожчання матеріально-технічних ресурсів, які використовують у сільгоспвиробництві й без яких не можуть обійтись і сільські разди, призводить до зростання собівартості продукції, а отже, і до зниження її конкурентоспроможності. Внаслідок цього селяни-одноосібники почали дедалі відчутніше згортати свій агробізнес. Особливо це відбивається на тваринництві. Аби запобігти цьому, в уряді вирішили вдатися до контрзаходів.

— Стало зрозуміло, що для виправлення такого становища не обійтися без фінансової підтримки індивідуального сектору з боку держави, — коментує ситуацію директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван АНДРІЇШИН. — Органи державної влади та місцевого самоврядування налаштовані відновлювати потенціал сільськогосподарського виробництва, у тому числі й ОСГ. Донедавна фінансовою підтримкою з державної скарбниці користувалися переважно юридичні особи, тобто господарські товариства, фермерські господарства, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи та ін. Наприкінці ж 2011-го до Податкового кодексу України внесли зміни, згідно з якими з нинішнього року молоко- та м’ясопереробні підприємства переказують 30 відсотків податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України, а решту — на спеціальний рахунок в органах Держказначейства для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м’ясо в живій вазі. Тим-то всі аграрії — чи то великі агрофірми, чи селяни-одноосібники, — реалізуючи переробним підприємствам названу продукцію, отримують за неї дотацію чи принаймні мають право на неї, яким можна скористатися, надавши в розпорядження профільних підрозділів РДА відповідні документи. Уже цим держава стимулює хліборобів для нарощення обсягів виробництва.

Правда, потенціал для задоволення потреб внутрішнього ринку зокрема в яловичині й молоці, — у збереженні та нарощуванні поголів’я худоби. Це питання одне із найактуальніших з огляду на завдання щодо забезпечення розвитку тваринницької галузі, які висунув перед нами уряд. Однак і в цьому плані держава не залишила селянина напризволяще. Скажімо, уряд вишукав можливість надати безпосередню фінансову підтримку ОСГ у вигляді компенсації за утримання молодняка ВРХ. Зокрема, як «Галичина» вже повідомляла, постанова Кабінету Міністрів від 23 квітня передбачає спеціальну бюджетну дотацію фізичним особам за збереження й відгодівлю теличок і бичків. Нагадаю, оскільки, як засвідчує наше опитування, ще не всі селяни області про це знають, що за утримання одного теляти віком від трьох до п’яти місяців обсяг цієї допомоги сягає 250 грн, від шести до восьми — 500 і від дев’яти до 11 місяців — 750 грн. Чим більше приплоду селянин утримує, тим більше дотаційних коштів може отримати. Словом, ґазди, виростивши телят, які народилися в їхніх обійстях, до досягнення ними 11-місячного віку, зможуть поповнити свої сімейні бюджети на 750 гривень на кожну голову.

Також держава стимулює ОСГ до розведення корів через компенсацію вартості придбаних ними установок індивідуального доїння. Варто підкреслити: якщо господар утримує не менше трьох ідентифікованих корів і купить такий апарат, то одержить до п’яти тисяч гривень відшкодування витрат на його придбання. Детальніше про умови надання згаданих видів дотації можна дізнатися у сільській чи селищній раді, в управліннях агропромислового розвитку РДА.