Українці не спішать нести гроші в банки

ТСН.ua розбирався, чому при активному просуванні банківських послуг на українському ринку наші співвітчизники не поспішають довіряти свої гроші фінансовим установам.

Імідж - все

За даними опитування Світового банку більше 40% дорослих українців мають банківські рахунки, проте, лише тільки 5% з них використовують рахунок для накопичення грошей, інші - лише тільки для отримання заробітної плати.

Одна з причин, чому українці не поспішають нести свої заощадження в банк - низький рівень довіри до банківської системи. “Я з того покоління, якому від банківської системи дісталося двічі - так згоріли мої вклади в Ощадбанку СРСР, а 2008 року я ледве забрав з “Родовiду” свої 20 тисяч гривень, які ми з дружиною накопичили собі на старість”, - каже 56-річний киянин Віктор Пантелєєв (прізвище героя змінене).


Він з дружиною до сих пір з жахом згадують, як вибивали свої кровні в 2009 році. “Всю суму ми зняти не могли, в день ми могли знiмати тільки по 500 гривень, і ще зробити покупку на дві тисячі гривень. Ми обдзвонили всіх родичів і знайомих і повідомили, що готові за їх покупки в магазинах розрахуватися банківською карткою, в обмiн на готівку, але в 2009 році не так вже й багато наших знайомих робили дорогі покупки”, - розповідає Пантелєєв.

Сьогодні подружжя Пантелєєвих ніхто не переконає знову покласти накопичені кошти в банк - вони воліють зберігати свої заощадження у власному сейфі.

Деяким банкам, якi зазнали краху в 2008 і 2009 роках, вдалося істотно підірвати довіру наших співвітчизників до фінансової структури. Сьогодні банки не можуть залучити клієнтів навіть високими ставками на депозити - 23% і навіть 26% річних (середня ставка в іноземній валюті близько 7%). Так, за даними Нацбанку України, в травні депозитний портфель громадян виріс тільки на 38 млн гривень, або на 0,011%, в той час, як раніше середньомісячній приріст становив 6,55 млрд. грн.

“Ніхто не знає, що буде з курсом гривні завтра. У населення зростає паніка, люди стали забирати свої депозити”, - говорить співробітник одного з великих банків України Сергій М.

“Масово забирати депозити у нас не стали, але кілька моїх клієнтів переуклали договори: або скоротили термін депозиту з року до трьох місяців, або змінили умови депозиту, який їм дозволяє забрати кошти в будь-який момент без будь-яких втрат за відсотками”, - говорить Наталія Тараннік, співробітниця одного великого банку з іноземним капіталом.

Все з’їдає інфляція

Друга причина - інфляційні процеси. При середній зарплаті по Україні в 2,3 тисяч гривень (у Києві близько 4,5 тис) відкладати заощадження вкрай складно. “Приріст депозитів у банках можливий тільки при низькій інфляції на рівні 1-2% … Природно, що при поточній інфляції українці не несуть гроші в банки. Інфляція з’їдає ті можливі відсотки, які їм по закінченню року набіжать по депозитах”, - говорить президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий.

“У структурі доходів рядового українця “комуналка” займає близько 40%, ще майже стільки ж йде на їжу, що йому залишається на життя?” - зазначає екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Дійсно, при таких доходах, українцям дуже складно припасти грошей на майбутнє. Все, що вони заробляють, вони тут же витрачають на життя: їжу, комунальні послуги, скромний відпочинок, необхідну освіту та оздоровлення.

Зазначимо, тільки за останні два роки в Україні приблизно на третину подорожчали комунальні послуги, на 15-20% зросла вартість таких соціально важливих продуктів як молоко, м’ясо, яйця і риба.

Причому, це далеко не гранична планка. Комунальні послуги продовжать своє зростання і цього року - нещодавно народні депутати проголосували за законопроект, який дозволяє природним монополіям (наприклад, тепломережам і водоканалам), закладати в свої тарифи такі пункти як: прибуток і інвестиційна складова. Включення таких пунктів збільшить вартість комунальних тарифів як мінімум в півтора рази.

З упевненістю, можна спрогнозувати, що і ціни на продукти харчування продовжать зростати. Зокрема, в першу чергу подорожчає яловичина і свинина.

З песимізмом в майбутнє

Не радують і прогнози експертів. Так, за розрахунками Міжнародного валютного фонду, поточний рік наша країна закінчить 2012 рік з інфляцією на рівні 7%. Крім цього, нещодавно, у Світовому економічному прогнозі (World economic outlook) МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України з 4,8% до 3,0% в 2012 році.

Серйозні побоювання у галузевих аналітиків викликає і подальший курс гривні. Нещодавно міністр економіки України Петро Порошенко запропонував “відпустити” гривню у вільне плавання. На його думку, штучне стримування гривні є ознакою неефективної політики, оскільки “не можна платити за стабільність валюти затисканням монетарної політики або покупки стабільності за рахунок золовалютних резервів”.

В тому, що наша валюта просяде по відношенню до долара і євро, можна навіть не сумніватися - девальвація української грошової одиниці дасть Україні конкурентну перевагу (цінову) в порівнянні з продукцією інших країн. Але експерти переконані - без девальвації гривні Україні не обійтися.

“Фактично, зараз ми більше віддаємо грошей, ніж отримуємо. Теоретично, щоб нівелювати це, нам потрібно девальвувати гривню так, як Росія зробила з рублем. А для цього потрібен плаваючий курс”, - вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.