Замість справжнього цукру виробники використовують дешевші синтетичні речовини

В Україні дві проблеми з цукром: по-перше, надлишок врожаю, котрий аграріям неможливо продати, а по-друге, напівлегальне використання закордонних хімічних підсолоджувачів, котрі несуть небезпеку для здоров’я. Проти них протестують і в деяких країнах навіть офіційно забороняють, а в Україні цю тему воліють оминати, йдеться в сюжеті ТСН-Тиждень.

Сотні ангарів забитих непотрібним покупцям цукром досі стоять по всій країні. Аграрії занадто добре попрацювали того року – і прорахувалися. Україна стільки не споживає –звузився ринок збуту. Тепер з 2,1 млн тонн спожитого в країні цукру лише 1,8 припало на справжній буряковий. Решта 300 тисяч – це імпортна синтетика, котру додають у вафлі, напої чи навіть кетчупи.

Небезпека таких продуктів полягає у відсутності маркування. “Мати обирає справжню згущонку. Вона читає: ось тут цукор і молоко – і більше нічого немає. Насправді ж там три замінника цукру – цей продукт неможна давати дітям”, - переконує керівник відділу тестування Громадського центру експертиз Ніна Кільдій.

Замінники цукру мали б вживати лише хворі на цукровий діабет, та й то дозовано. Але мода на струнку фігуру підказала хімікам безпрограшний рекламний хід: цукрозамінники – корисні усім. Відтак морозиво “0 калорій”, “дієтична” кола, жуйки без цукру – всі вони замішані на синтетиці.

Реакцію організму досліджували на щурах в Америці та прийшли до невтішних висновків: додавання в йогурти й іншу продукцію синтетичного цукру замість оригінального збільшує апетит і провокує набір ваги. Але це – не найстрашніше.

Офіційно Україна вплив штучного цукру на здоров’я громадян не досліджує. Неофіційні ж тести та матеріали закордонних досліджень свідчать про наявність великих ризиків. Слабкість, головний біль, лейкемія, рак сечового міхура, ниркова недостатність, порушення роботи кишківника – ось неповний перелік проблем, у провокуванні котрих підозрюється синтетична речовина.

У США між бізнесом і науковцями тривають справжні війни за сахарин: його то забороняють, то дозволяють. У Японії він повністю обмежений, в Європі – використовується частково, в певних дозах, і контролюється державою.

В Україні ж це справа кожного – вірити закордонним науковцям чи рекламі з своїх телевізорів. Та не завжди вибір можна зробити свідомо. Сховану в кондитерці хімію виробники шифрують і про наслідки рідко пишуть.

Фальшивий цукор завозять безперешкодно, а вживають безконтрольно. Виробники кондитерки переваги оцінили. “Дуже багато покупців переходять на нові форми, які в принципі не підлягають обмитненню, це в першу чергу якраз цукрозамінники, які майже не враховуються статистично при імпорті-експорті і не обкладаються жодними податками, відповідно багато країн отримали від цього певні плюси,а інші – певні мінуси.Україна якраз відноситься до тих країн, які отримали більше негативу ніж позитиву”, вважає директор Українського аграрного клубу Алекс Ліссітса.

Кілограм синтетики замінює тонну натурального цукру, тож не дивно, що з кондитерської галузі пігулки поступово витісняють цукор.

Сахарин у 300 разів солодший за цукор. Кілограм гуртовику коштуватиме 32 гривні. Якщо треба зварити 100 літрів солодкої шипучки – знадобиться 92 кілограми цукру, тобто майже 750 гривень. А сахарину на ті самі цілі піде лише 310 грамів, тобто за 100 літрів напою виробник віддасть лише 10 гривень!

Зрозуміло, що цукор бізнесу не вигідний. А от імпорт синтетики щороку зростає на 15-25%.

Цукровиків рятують звичайні господарки, які варять варення та п’ють чай із традиційним солодким піском. Але якщо він подорожчає, а прилавки завалять замінниками – вони не вагаючись змінять домашні рецепти.