Позов на 100 тисяч гривень до газети “Дзвони Нації”

Депутат Івано-Франківської обласної ради, засновник власного іменного благодійного фонду і меценат Юрій Дерев’янко у своїй боротьбі з «чорним», з його слів, піаром, про що ми писали раніше, не обмежився лише оприлюдненням фактів поширення щодо нього недостовірної інформації. Він також звернувся з даного приводу до правоохоронних органів, а дії редакції газети «Дзвони Нації», її засновника – громадської організації «Поклик Нації» та особисто Тараса Боднара – керівника обох структур.

Сума позову, як для Прикарпаття, досить немаленька – 100 тисяч гривень (по 33 – 34 тисячі на кожного із вище вказаних відповідачів).

В свою чергу керівництво ГО «Поклик Нації» та редакції газети «Дзвони Нації» вважає такі звинувачення безпідставними і надуманими, про що лідер організації Тарас Боднар та його заступник Ярослав Свелеба повідомили днями на спеціальній прес0сконоференції.

Як стверджують політики, стаття «Меценати – хто вони???», опублікована в лютневому номері газети, являла собою дослівне відтворення матеріалів, опублікованих в численних засобах масової інформації ще 2009 року. При чому з того часу до вказаних ЗМІ ніхто не позивався. Як стверджує Т.Боднар, публікуючи статтю, в якій розповідається про невідомі факти з біографії Ю.Дерев’янка, колектив редакції «Дзвонів Нації» керувався суспільним інтересом навколо цієї проблеми і бажанням заповнити інформаційний вакуум, який утворився навколо фігури мецената. І оскільки у глобальній комп’ютерній мережі стосовно пана Дерев’янка була присутня тільки інформація, викладена у статті, було вирішено саме її подати у друк. Зрештою, вимогу Закону України «Про друковані засоби масової інформацію (пресу) в Україні», зокрема викладені у п.п. 1 та 4 статті 42 звільняють від відповідальності за поширення недостовірної інформації в разі, якщо інформацію було отримано від інформагентства або вона була надрукована в іншому друкованому ЗМІ. Цим же шляхом, як стверджує Т.Боднар, іде і практика Європейського суду з прав людини, рішення якого, відповідно до Закону України «Про рішення Європейського суду» визнаються джерелами права на території України.

«Втім, - говорить пан Боднар, - керуючись загальноприйнятими принципами журналістики, редакція «Дзвонів Нація» на прохання пана Дерев’янка і його юристів вирішила таки опублікувати спростування. Втім, враховуючи той факт, що жодного погодженого тексту спростування станом на день виходу чергового номеру газети нам так і не було надіслано, а від спростувального інтерв’ю газеті Юрій Дерев’янко відмовився, було вирішено подати текст посилання відповідно до посилання, яке спочатку було переслано київським юристом БО «Всеукраїнський фонд Юрія Дерев’янка» Антоном Соболенком СМС-повідомленням на мій мобільний телефон, а потім було зазначено у листі з проханням спростувати інформацію, підписаним від імені Фонду іншим його юристом – Юрієм Жолобом. Копію вказаного листа, до речі, пан Дерев’янко поширював на прес-конференції 3 квітня».

Як зазначають керівники «Поклику Нації», офіційний текст спростування, підписаний директором БО «Всеукраїнський благодійний фонд Юрія Дерев’янка» вони все-таки отримали. Проте сталося це, за словами Т.Боднара, лише 10 квітня. При цьому штемпель на конверті засвідчив, що лист було відправлено з міста Києва 3 квітня, тобто в той день, коли Ю.Дерев’янко на прес-конференції звинуватив редакцію газети у поданні непогодженого тексту спростування.

«Це дає нам підстави, - резюмує лідер «Поклику Нації», - вважати дії Ю.Дерев’янка свідомо спланованою акцією, спрямованою на дискредитацію організації, її лідерів та журналістів газети «Дзвони Нації».