Мегавати невдоволення “дніпрогесами” в Карпатах

Лише одне питання - вивчення проблеми будівництва малих гідроелектростанцій у Карпатах в рамках національного проекту “Енергія природи” - стояло на порядку денному розширеного засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму, яке відбулося в середу у Верховині і в якому взяли участь жителі сіл району, активісти громадських екологічних організацій, представники державних інспекцій в області - екологічної та архітектурно-будівельного контролю, управління водного господарства, науковці.

На цьому представницькому зібранні зусібіч обговорили ситуацію, про яку “Галичина” вже не раз писала. Як з’ясувала комісія, соціальна напруга у Верховинському районі навколо ідеї зведення на тутешніх річках міні-ГЕС виникла з ряду причин. Як засвідчили відеоматеріали, котрі представив керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Василь Скрипничук, в окремих випадках такого будівництва - а його планують чи й ведуть на території кільканадцяти сільрад - спостерігається грубе техногенно-небезпечне вторгнення у природне середовище. Потім у цьому депутати переконалися, побувавши в Дземброні, де вже здійснено чималий обсяг будівельних робіт.

“Те, що ми побачили, нас, м’яко кажучи, здивувало, - зазначив голова екологічної комісії обласної ради Андрій Троценко. - Людям казали, наприклад, що водозабір для тутешньої ГЕС буде поза межами населеного пункту, що трубу, в яку забиратимуть воду з місцевого потічка, прокладуть упритул до місцевої дороги, вздовж якої той протікає, аби заодно зміцнити і впорядкувати її, що буде зроблено доброякісні водозливи і в підсумку все обійдеться без великих втрат для екології. Що ж маємо натомість? 3,5-кілометрову трубу будівельники проклали не попри берег потічка, а посеред його русла, водозабір же розмістили в самому селі, а не поза ним. Ми бесідували з горянами, - на жаль, не зустрілися з замовником тутешньої ГЕС, оскільки він проігнорував засідання комісії, - й цілком підтримуємо їхні протести. Таким інвесторам треба казати категоричне “Ні!”.

Власне, як повідомив депутатам начальник відділу паливно-енергетичного комплексу головного управління промисловості та інфраструктури ОДА Вадим Козленко, на виконання відповідного розпорядження голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка 28 березня інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в області видала постанову про припинення через численні екологічні порушення і відхилення від проекту будівництва двох ГЕС - Дзембронівської та Пробійнівської-2. Внесено відповідні приписи та накладено штрафні санкції на підприємця Валерія Миронюка, який їх будував.

Але з такого прецеденту виглядає й друга неприваблива грань цієї історії. Чому обласні контрольні органи завчасу не перевіряли кожен етап зведення ГЕС на відповідність погодженій ними ж проектній документації, будівельним та екологічним нормативам? Чому не цікавилися тією чи іншою будовою, аж поки люди не вдарили на сполох? “Хіба не фахівці першими мали зупинити таке будівництво, а то й ще перед його початком напоумити наші сільради, вказати їм на хибність їхніх дій та рішень, прийнятих на догоду інвесторам?” - риторично запитував голова Верховинської районної ради Ярослав Кікінчук. За його словами, ще в травні 2011 року районна рада попросила аж три відповідні інспекції перевірити, наскільки доброякісні ті труби, які підприємці лише збиралися закопувати у місцеві річки, бо виглядало, що то вживаний матеріал. Однак отримала від кожної ідентичні відповіді, що таке - не в їхній компетенції.

До того ж, як підкреслив голова Верховинської РДА Василь Гондурак, дериваційні (трубопровідні) ГЕС у Чехії й Австрії, які він сам бачив, цілком інші гідроспоруди, ніж ті, що їх будують у нас. З другого боку, як стверджують керівники району, з появою 2009 року міні-ГЕС у Пробійнівці, електропостачання віддалених сіл, як обіцяли інвестори ще 2006-го, так і не поліпшилося. Водночас, за їхніми словами, ГЕС у горах - це шанс для горян поліпшити собі умови проживання. Звісно, якщо проект “Енергія природи” в Карпатах здійснюватимуть цивілізовано, а не по-хамськи щодо довкілля і людей, як це нерідко є.  

У багатьох випадках, зокрема стосовно Бистрецької сільради, на території якої заплановано спорудити, крім Дзембронівської, ще три тотожні ГЕС, немає соціальних угод. Обов’язкові в таких справах наміри інвесторів посприяти економічному розвиткові громад навзамін дозволів на спорудження на їхніх територіях тих об’єктів не задокументовано. А тут уже недопрацювали сільські голови, виснувала комісія й цим, по суті, глянула в корінь проблеми.

“Турбує, що спершу сільські ради прийняли рішення надати дозволи на спорудження на своїх територіях міні-ГЕС, а відтак деякі скасували їх”, - зазначив голова обласної ради Олександр Сич, котрий взяв участь у роботі депутатів. Він нагадав горянам прислів’я “Сім раз відмір” і додав, звертаючись до присутніх жителів глибинки: “Зрозуміло, що не кожен з вас може звернутися до екологів чи інших спеціалістів з проханням проінспектувати той чи інший проект і спрогнозувати, чого можна чекати від нього, крім суто економічних вигод. Але ви обираєте до сільських і районних рад наймудріших з-посеред вас. Напевно, вони й мали б з самого початку, коли ще не йшлося про будівельні роботи, закликати фахівців і все порахувати. Можливо, ще тоді сказали б підприємцеві “зась!”. і не довелось би говорити йому це тепер, коли він уже вклав у проект мільйони. Це має навчити вас надалі перед тим, як приймати важливе для села рішення, думати наперед. Зрештою, це має бути наукою для всіх, у тому числі й для інвесторів”.

А заступник голови обласної ради Остап Дзеса нагадав горянам, що вони мають представників від району в депутатському корпусі обласної ради й могли делегувати їм повноваження з проведення належних консультацій з експертами перед тим, як надавати дозволи на спорудження ГЕС. Утім, одним з аспектів нинішнього протистояння на Верховинщині є певний розбрат і в самих селах. Прості селяни звинувачують сільських депутатів, війтів у тому, що ті не проводили громадських слухань, коли вирішували йти назустріч замовникам ГЕС, чи приймали рішення про це у вузькому колі, що “за” голосувала меншість, тоді як більшість і не відала, що діється, й т. д.

Проте якщо у ряді сільрад під тиском селян справді скасували свої попередні рішення про виділення земельних ділянок для спорудження ГЕС, то, скажімо, місцеве самоврядування в Довгополі ще тримає глуху оборону від такої вимоги з боку жителів с.Полянок. і це при тому, що на Білому Черемоші в цьому селі ТОВ “Акванова” запланувала звести не дериваційну ГЕС, а пригреблевого типу, котрі взагалі неприйнятні для гірської зони, як наголосила доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмила Архіпова. Судячи з виступів громадських активістів, розпал конфлікту в Довгополі, якщо його війт і далі ігноруватиме волю своїх виборців, - ще попереду.

- Будівництво міні-ГЕС у Карпатах викликало значний резонанс у суспільстві, й не лише на Верховинщині чи Івано-Франківщині, а й у Європі, - підкреслив у коментарі для журналістів голова обласної ради Олександр СИЧ. - Природно, що обласна рада не могла залишатись осторонь. Але ми не можемо впливати на рішення й дії сільрад. У Верховинському районі справді склався дисбаланс у відносинах “громада-інвестор-природа”. Зрозуміло, коли існує так званий “зелений тариф”, за якого на один кіловат електроенергії, виробленої за допомогою сил природи, держава дає її виробникам таку дотацію, яка в декілька разів перевищує ту її вартість, яку платять споживачі, то вигода для бізнесменів більш ніж очевидна. Але яка користь з того людям, які проживають і хотіли б, щоби була річка, а в ній чиста вода, яку всі споживають?!

“Зелений тариф” діятиме лишень до 2030 року. Тому й будують ці ГЕС у горах, як ми наочно пересвідчилися, не на тривалу перспективу. і труби напівгнилі використовують, аби вони витримали лише до названого часу. А що потім? Хто викопуватиме з річок ці чужорідні для живої природи техногенні конструкції? Підприємців то не цікавить, оскільки можливість наживи застелила їм очі. Але цим мали б ще на початках зацікавитися відповідні обласні служби і проконтролювати виконання техніко-економічних і екологічних нормативів на таких будовах. Та вони цього не зробили, а тепер, коли постало питання, хто винен, кивають один на одного.

Водночас ми, ще раз підкреслюю, не проти ГЕС у Карпатах. Але врахуємо всі зауваження й пропозиції як від горян, так і від громадських екологів та науковців, зважимо й особисті враження і виробимо рекомендації щодо врегулювання ситуації… Зокрема доручимо екологічний інспекції провести лабораторні дослідження води в потічках на місцях уже діючих ГЕС, а також труб, які привезли невідомо звідки і використовують на будовах, а результати на розгляд громад…

О.Сич також підтримав ідею професора ІФНТУНГу Ярослава Адаменка про потребу визначення спільної стратегічної екологічної оцінки будівництва малих ГЕС на карпатських річках для всіх гірських областей Західної України. Він висловив задум знову зібрати спільне засідання екологічних комісій декількох суміжних обласних рад і розглянути питання напрацювання як такої оцінки, так і взагалі стратегії ставлення до реалізації проекту “Енергія природи” в Карпатах.