До традиційного для Івано-Франківська фестивалю «Свято ковалів» залишився майже місяць. Самі ковалі поспішають завершити минулорічну скульптуру та складають плани щодо нової. Про особливість цьогорічного свята, про наше ковальство й ковалів розповідає голова Спілки ковальського мистецтва України Сергій Полуботько.
- Пане Сергію, чим відрізнятиметься цьогорічний фест?
- Програма у нас майже не змінюється. Цього року відкриємо минулорічну композицію - арку на честь 350‑річчя міста. Вона якраз у доробці, працюємо напружено, бо виникло багато нових цікавих ідей, як її оформити. Там має бути табличка з написом латиною про те, коли місту надано Магдебурзьке право. Також є ідея розташувати у колонах, на які спирається арка, символи, що пов’язані з національностями, причетними до заснування міста - вірменами, євреями, українцями, поляками. Довго шукали та врешті вирішили взяти рослинні мотиви. Склали список рослин, які характеризують ту чи іншу націю, наприклад, вірмени - виноград, абрикоси, в українців - калина, чорнобривці…
Також на колонах буде напис «Станіславів» чотирма мовами.
- Багато говорили про місце для арки. Де зупинилися?
- Її встановлять на вході з вулиці Низової на майдан Шептицького. Там вона й була запланована минулого року. А потім почалася дискусія, аби перенести її до парку. Виїжджала комісія, дивилася, але там не знайшли відповідного місця. Тож арку поставлять на Низовій. Хоча є певне коло людей, які проти, мовляв, це втручання у стару архітектуру. Я погоджуюся, що це певне втручання, але не думаю, що воно є настільки суттєвим, як, наприклад, нова забудова у центрі міста. І зрештою всі наші роботи легко демонтуються - якщо з часом виникне така необхідність, ми можемо все знести й десь окремо створити музей під відкритим небом. І, вважаю, ковальські скульптури надають місту якусь атрактивність. Бо нема куди людей водити, то хоч до наших скульптур…
- Знаємо, що цього року фестиваль буде в іншому місці.
- Так, на так званому комплексі Бастіон - між фортечним провулком і Низовою. Оскільки була пропозиція якось поділити майдан Шептицького з фестивалем «Вгору серця». Він завжди проходить паралельно, але на озері. Цього разу вони попросили виставити сцену на майдані. Нас нове місце влаштовує. Крім того, у галереї бастіонного комплексу плануємо відкрити виставку «Орнаментальне ковальство», а у Художньому музеї - чергову молодіжну виставку «Ковальські сузір’я».
- Практика показує, що з ваших скульптур часто щось крадуть. Чи передбачили, як захистити від цього арку?
- Ми завжди намагалися думати про це. Але приїжджає багато людей, яких ми навіть не знаємо, і що вони будуть робити - не відаємо. Інколи привозять готові речі та просто дарують. І якщо зроблено так, що можна підійти та щось відламати, то нічого тут не поробиш… Зрештою, ми намагалися в останніх скульптурах, наприклад, у рамці ковальських традицій, все закріпити, а в результаті вона постраждала найбільше. Щодо арки, то ми вперше пішли на експеримент: елементи, які були викувані на фестивалі, дозволили собі переробити, - дещо підсилили.
- Чи плануєте «підлатати» пошкоджені вироби?
- Так, плануємо і фотокамеру встановити, і ті емблеми, які були на каруселі, відлити заново. Ну й дуже тішить те, що з’явилася ініціативна група студентів, які взялися навести порядок з «Деревом щастя».
- Скільки нині в місті є скульптур зі свят ковалів?
- Треба порахувати. Здається, шість.
- Яка буде цього разу?
- Була ідея повернутися до старих напрацювань, точніше - до мостика кохання. Але, коли вже стали його розробляти, до нас звернулися з міськвиконкому, мовляв, на розгляд винесений проект про створення пам’ятного знаку першій українській церкві в Івано-Франківську. Він має стояти у скверику поруч з «Легендою». Свою пропозицію вніс молодий скульптор зі Львова, ми підключилися, зараз працюємо.
- Яким він має бути?
- Скажемо так - це кілька вертикальних дуже грубих аркушів металу. У них буде прорізаний контур старої церкви, і, якщо дивитися під певним кутом, виникатиме її силует. Якщо це зробити з підсвіткою, то вийде цікава сучасна композиція. А щоби пристосувати її до свята ковалів, ми додали свою ідею - вирішили кувати дзвоники, які будуть розташовані у прорізах пластин. Такою буде тема цього фестивалю.
- Гостей багато чекаєте?
- Зараз зареєстровано близько 60 учасників з-за кордону, десь із 20 країн. Сусідні області, як правило, реєструються трохи пізніше. Думаю, кількасот людей приїде.
- Як із фінансуванням?
- Наші спонсори - компанія «Декра» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго» - заявили, що проблем не буде.
- До речі, інші міста мають подібні фестивалі?
- Наше свято створило прецедент у цьому плані - нас стали наслідувати. Подібні фестивалі почали проводити і в сусідніх Чернівцях, і в Тернополі, Житомирі, Дніпропетровську. Навіть ідею щодо створення спільної композиції підтримали в себе.
- Минулого року Франківськ отримав відзнаку Габермана. Можете розказати про це трохи більше?
- Це відзнака за внесок у розвиток ковальства й фестивального руху. Альфред Габерман ще у 1960‑ті створив дуже сучасні речі у ковальстві, які досі слугують нам зразками. Заснував серйозну школу та відомий фестиваль у Чехії (місто Ліпнік). Потім ідею фестивалю втілив у Австрії, в містечку Ібзіц. Сама ця відзнака ще досить нова. Першим її отримав Ліпнік, другим - Ібзіц. Третім - Івано-Франківськ.
- Який основний меседж свята ковалів?
- Звісно, що це збереження ремесла. Люди приїжджають, обмінюються досвідом, і таким чином воно передається. Навіть створюються сім’ї, народжуються діти. А ще ми хочемо показати роль ковальства у сучасному світі - що й воно тут має місце.
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|