Чи можна примусово збільшити народжуваність в Україні

Один закон – подвійна вигода

Нещодавно на розгляд Верховної Ради нардепи Ярослав Сухий і Катерина Лук’янова внесли скандальний законопроект, яким пропонується доходи бездітних молодих людей старше 30 років обкласти підвищеним податком - 17% (це на 2% більше, ніж зараз). До слова, Лук’янова за спеціальністю – інженер-технолог, заміжня, має двох дочок. Сухий – історик, також одружений, виховує двох дітей. Тож, самих авторів законопроект у разі його прийняття не торкнеться.

Автори документу у пояснювальній записці наводять сумну статистику: мовляв, за індексом людського розвитку ООН, Україна, що десять років тому із 173 позицій займала 45-те місце, опустилась за 100-ту сходинку. За темпами вимирання людей наша держава входить у першу десятку країн світової спільноти. А загалом за два роки українців поменшало на 365,2 тис. осіб.

Наведені дані, на думку Сухого та Лук’янової, свідчать про наявність у країні “кризової демографічної ситуації та незадовільний режим відтворення населення”.

Очікується, що зазначені заходи дозволять, з одного боку, збільшити рівень народжуваності і подолати демографічну кризу в Україні, а з іншого - принести до бюджету додаткові надходження (близько 800 мільйонів гривень на рік).

Як пояснив Ярослав Сухий, отримані гроші підуть на лікування хворих дітей, зокрема, за кордоном, адже у МОЗ відповідних коштів немає.

Диференціація чи дискримінація

Від податку пропонують звільнити лише бездітних, які є інвалідами І-ої, ІІ-ої або ІІІ-ої груп.

Є в документі і заохочувальні заходи для багатодітних батьків. У разі якщо платник податку має трьох або чотирьох дітей, найменший з яких досяг трирічного віку, то ставка податку має становити 10% замість 15-ти. Для працюючих батьків, у яких є п’ять або більше дітей, найменший з яких досяг трирічного віку, ставку податку пропонують знизити до 5%.

Пільгові умови оподаткування не мають поширюватися на безвідповідальних батьків – зокрема, тих що позбавлені батьківських прав чи не платять аліменти.

За словами директора соціальних програм Центру Разумкова Людмили Шангіної, спроба ввести цей податок суперечить Конституції України, Загальній декларації прав людини і громадянина та іншим документам, тому що це – втручання у особисте життя.

“Рішення мати сім’ю чи не мати, мати дітей чи ні – це приватне життя громадянина країни, на яке він має право. І держава не повинна це право порушувати”, - зазначає Людмила Шангіна.

У штики сприйняли ініціативу Сухого і Лук’янової опозиціонери. Бютівці вбачають у цій ідеї лише засіб залатати дірки у бюджеті, який ніякої соціальної користі не несе. А віце-спікер Микола Томенко назвав законопроект “непорозумінням”, яке, на його думку, не знайде підтримки у залі.

Не в захваті від ініціативи колеги Сухого і регіонали. Зокрема, Віталій Хомутиннік, голова Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики не сприймає ідею такого податку всерйоз. На його думку, навіть ті додаткові фінансові надходження, про які говорить Ярослав Сухий, не вирішать демографічну проблему в Україні.

“Запровадження такого високого податку зачіпає, серед інших, і інтереси працюючих бездітних пенсіонерів, багато з яких не мають можливості сплачувати такий високий податок”, - звертає увагу Хомутиннік.

Що робити безплідним?

За статистикою МОЗу, в Україні від 10-12% до 18-20% пар безплідні. Що робити цим людям – законопроект відповіді не дає. Поправка на стан здоров’я, згідно з яким молоді люди об’єктивно не можуть мати дітей і тим самим мають звільнятися від збільшеного податку – у документі відсутня.

Ярослав Сухий, відповідаючи на це питання, намагався у своєму дусі віджартуватися, мовляв, хто до 30-ти років не навчився робити дітей, той отримає методичний посібник. А ті, хто не може завагітніти – нехай всиновлюють.

На думку директора Фонда демініціативи Ірини Бекєшкіної, багатьох українців така позиція нардепів просто образить.

“Одні просто не можуть мати дітей через стан здоров’я, інші нібито готові, але у них немає фінансової можливості, так у них ще будуть додатково гроші відбирати”, - дивується Бекєшкіна логіці ініціаторів законопроекту.

“Якщо комусь хочеться виправити демографічну ситуацію шляхом примусу, з цього нічого не вийде. Людей потрібно не примушувати, а стимулювати. Зокрема, створенням людських умов життя, забезпеченням молодих сімей житлом”, - вважає Людмила Шангіна.

Утім, навіть якщо б у законопроекті зробили б поблажку для безплідних, це все одно суперечило б чинному законодавству, вважає Людмила Шангіна.

“Багато людей не можуть мати дітей через хвороби. Якщо людина буде змушена це доводити і приносити чиновнику довідки інтимного медичного характеру, це буде порушення закону про персональні дані”, - зазначає експерт.

Досвід інших країн

Не встигли вщухнути суперечки навколо податку на бездітність в Україні, як з аналогічною ініціативою виступили німці. На розгляд бундестагу також винесли податок на бездітність. Його мета – зупинити демографічну катастрофу, яка загрожує Німеччині. Церемонитися з безплідними у парламенті Німеччини також не збираються: мовляв, у 2040 році, коли кожному третьому німцю буде за 60, потрібно буде звідкись брати гроші на соцвиплати. Німецьким законотворцям пропонується ввести додатковий податок 1% для всіх бездітних громадян, які досягли 25-річного віку.

На думку Людмили Шангіної, податок у Німеччині не приживеться. Адже з демографічною проблемою потрібно боротися не батогом, а пряником, вважає експерт.

“У тій же Німеччині, у післявоєнний час, коли зіштовхнулися з демографічною проблемою, влада пішла не шляхом примушення, а шляхом заохочення. В нормальних країнах заохочення полягає у тому, що коли народжується дитина, з батьків знімають якусь частину податку на прибуток автоматично. Тобто ви не бігаєте і не збираєте якісь довідки і не просите пільгу, як милостиню. У Штатах, якщо у родини 4 дитини, навіть якщо обоє з батьків працюють, вони звільняються від податку на прибуток. Ці гроші лишаються у родині”, - розповідає Шангіна.

У Росії стандартне податкове відрахування на дітей з податку на доходи фізичних осіб може вважатися аналогом податку на бездітність. Розмір відрахування у 2012 році становить 1400 рублів (близько 300 гривень) в місяць на кожну дитину, а ставка податку - 13%. Тому людина, яка має одну дитину, платить податок на 182 рублі на місяць менше, ніж бездітна людина з такими ж статками.

На початку минулого століття податок існував у Болгарії. А з 1941 року був запроваджений у СРСР як “податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян”. Бездітні чоловіки від 20 до 50 років та бездітні заміжні жінки від 20 до 45 років повинні були сплачувати 6% від зарплати державі. Трохи менша ставка передбачалася для тих, хто отримував менше 91 рубля на місяць. З тих, хто не заробляв і 70 рублів, податок не стягувався. Були поблажки й для тих, хто не мав можливості завести дитину через стан здоров’я, а також інші застереження щодо його стягнення. Податок було скасовано з 1 січня 1992 року, із розпадом Союзу.